Справа № 209/418/14-к
Провадження № 1-кп/209/123/14
14 серпня 2014 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості.
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 у перших числах січня 2014 року, знаходячись біля будинку № 47 по вул. Харківська у м. Дніпродзержинську, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, під приводом закачування ігор взяв мобільний телефон "Bocoin Q670", вартістю 240 грн., що належить ОСОБА_5 , не маючи наміру повертати його. Реалізуючи свої злочинні наміри, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , та переконавши її в необхідності передачі йому вказаного майна, після його отримання зник з місця злочину разом з мобільним телефоном. Таким чином, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів майном ОСОБА_5 , заподіявши останній збиток у розмірі 240 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнав та пояснив, що в січні 2014 року він зустрів свою знайому ОСОБА_6 , яка попрохала його закачати через інтернет на її мобільний телефон ігри та інші додатки. Погодившись на це, він взяв її мобільний телефон, домовившись, що поверне його через кілька днів, але на другий день він продав цей телефон своєму знайомому за 150 грн., витративши гроші на власні потреби, а ОСОБА_7 сказав, що телефон забув у своєї знайомої. Телефон він їй так і не повернув. Пізніше працівники міліції повернули їй телефон.
За клопотанням прокурора та зі згоди обвинуваченого, на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, суд ухвалив недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 заволодів мобільним телефоном потерпілої шляхом шахрайства, оскільки не мав наміру повертати його, продавши цей телефон наступного дня іншій особі.
Діяння ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує обставини і тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Суд враховує особу обвинуваченого, який не має судимості, не працює, задовільно характеризується за місцем проживання.
Як обставини, які пом'якшують покарання, суд враховує: щире каяття ОСОБА_4 та сприяння встановленню істини у справі.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі у межах санкції ч.1 ст.190 КК України.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який розкаюється у скоєнні правопорушення та обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, і він може бути звільненим від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлявся.
Керуючись статтями 368, 370, 374 КПК України,суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Згідно ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Речовий доказ у кримінальному провадженні №12014040790000126: мобільний телефон "Bocoin Q670" золотистого кольору у кількості 1 шт., який згідно постанови слідчого переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 під розписку, передати їй за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1