Справа №: 653/525/14-а
Провадження № 2-а/653/103/14
іменем України
20.08.2014 м. Генічеськ
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Постола В.С.,
при секретарі Бондар О.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
третьої особи ОСОБА_2,
представників:
від позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4,
від відповідача Грицуна В.С.,
від третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому посилаються на те, що вони є власниками квартир за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2. Обидві будови були раніше дитячим садком «Альонушка», а тому знаходяться на одній земельній ділянці загальною площею 1015 кв.м. і дана земельна ділянка є двором загального користування і має одну адресу: АДРЕСА_2.
Порядок користування між співвласниками не установлювався, але у 2009 року ОСОБА_2, без їх відома і згоди, звернулась до Генічеської міської ради щодо дачі згоди на розробку технічної документації для приватизації частини земельної ділянки загального користування, та 14 квітня 2009 року така згода була міською радою надана. Дане рішення міської ради було ними оскаржено та постановою суду Генічеського району від 17 листопада 2009 року було визнано незаконним і скасоване.
У 2013 році їм стало відомо, що рішенням Генічеської міської ради від 22 травня 2010 року № 1283 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку технічної документації для приватизації земельної ділянки, а рішенням від 22 жовтня 2010 року № 1410 затверджено технічну документацію для складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0503 га по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку.
Вважають дані рішення міської ради незаконними. Обґрунтовують це тим, що до продажу будівель дитячого садочка «Альонушка» земельна ділянка знаходилась одним масивом і знаходилась у користуванні даного дитячого садочка. Після продажу будівель дитячого садочка і їх реконструкції під житло, міською радою не виділялась земельна ділянка в користування окремим власникам і дана земельна ділянка залишалась в загальному користуванні всіх співвласників будівель колишнього дитячого садочка. Порядок користування земельною ділянкою загального користування до цього часу не встановлювався. Крім того, на даний час діє постанова Генічеського районного суду від 17 листопада 2009 року, яка ніким не скасована і яка підтверджує, що дана земельна ділянка їх двору є земельною ділянкою загального користування і що порядок користування і поділ даної земельної ділянки ніким не встановлювався. Ця постанова суду Генічеського району від 17 листопада 2009 року набрала законної сили 25 грудня 2010 року після винесення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, якою прийнято відмову відповідача від апеляційної скарги. В той же час до 25 грудня 2010 року діяла ухвала суду Генічеського району від 18 серпня 2009 року, якою було заборонено міській раді приймати рішення і вчиняти будь-які дії направлені на відчуження, надання в користування або власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 до вирішення справи по суті.
Просять суд визнати неправомірним і скасувати рішення Генічеської міської ради: - від 22 травня 2010 року № 1283 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право безоплатної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2»; - та від 22 жовтня 2010 року № 1410 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання їх у власність громадянці України ОСОБА_2 площею 0,0503 га за адресою: АДРЕСА_2.
У судовому засіданні преставник позивача ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1 підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.
Представник відповідача Грицун В.С. позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення на них, просить суд в задоволенні позову відмовити. Мотивує це тим, що земельна ділянка як цілісний комплекс припинила своє існування у 2004 році, коли ПП «Славянська клініка» було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки (частини дитячого садка «Альонушка» площею 473 кв.м по АДРЕСА_2, тобто з цілісного майнового комплексу виникло дві земельні ділянки. Також зазначив, що позивачам земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 у власність чи користування не надавалась, а тому їх інтереси не порушені.
Третя особа та її представник просять в задоволенні позову відмовити, пояснили, що у позивачів є проїзд до їх квартир завширшки 3,9 м., а тому їх паркан їм не заважає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлені наступні факти і відповідні ним правовідносини.
Рішенням Генічеської міської ради № 257 від 05.02.2004 року надано дозвіл ПП «Славянська клініка» на складання проекту відведення земельної ділянки (частини дитячого садка «Альонушка» площею 473 кв.м по АДРЕСА_2 (а.с. 37). Відповідно до цього рішення було складено схему розподілу земельної ділянки (а.с. 38).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.11.2007 року ПП «Славянська клініка» продало ОСОБА_8 нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 39-42).
27.11.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_8. Як зазначено в договорі, нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці площею 498 кв.м. (а.с. 43-44).
Відповідно до положень ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
За таких підстав суд приходить до висновку, що на час придбання ОСОБА_2 об'єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_2, вони знаходилися на окремій земельній ділянці площею 498 кв.м., яка була виділена із земельної ділянки загальною площею 1015 кв.м., на якій розташовувався дитячий садок «Альонушка», та земельна ділянка площею 498 кв.м. перейшла у користування ОСОБА_2
Позивачами не надано суду доказів, які б підтверджували їх право користування чи власності на суміжну земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.
А тому суд вважає, що рішення міської ради, які оскаржуються, не порушують прав чи інтересів позивачів, в тому числі і як користувачів чи власників суміжної земельної ділянки.
Оскільки судом не встановлено, які права чи інтересів позивачів порушені рішеннями Генічеської міської ради від 22 травня 2010 року № 1283 та від 22 жовтня 2010 року № 1410, то в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 11, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення.
Суддя Генічеського районного суду В. С. Постол