12 серпня 2014 року м. Київ К/800/32602/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Конюшка В.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Болградського районного суду Одеської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 29.10.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду в Болградського району Одеської області в перерахуванні ОСОБА_2 пенсії, передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІ групи та учаснику ліквідації Чорнобильської катастрофи, віднесеному до першої категорії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 та виплатити йому відповідно до статтей 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії - 8 мінімальних пенсій та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком за період з 02.08.2012 року по день набрання чинності постанови суду першої інстанції. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області здійснити доплату ОСОБА_2 пенсії після перерахування з врахуванням виплачених сум - за період з 02.08.2012 року по день набрання чинності постанови суду першої інстанції здійснювати в подальшому без обмеження по строках перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсії ОСОБА_2 відповідно до статтей 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії - 8 мінімальних пенсій та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2014 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області було задоволено частково. Постанову Болградського районного суду Одеської області від 29.10.2013 року скасовано. Позов в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області та зобов'язання останнього провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи з 02.08.2012 року по 13.02.2013 року - залишено без розгляду. В іншій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2014 року та залишити в силі постанову Болградського районного суду Одеської області від 29.10.2013 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, якому встановлено 2 групу інвалідності, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Рівне Рівненської області та отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним ), пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» з наступними змінами.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено розміри та порядок нарахувань пенсій, грошових допомог та інших виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач просив здійснити перерахунок пенсії з 02.08.2012 року, а з позовом до суду звернувся 14.08.2013 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку залишивши позовні вимоги про перерахунок пенсії за період з 02.08.2012 року по 13.02.2013 року без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обчислення і виплата основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 здійснюється відповідно до норм чинного законодавства, якими регулюються дані правовідносини, а саме: Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 та від 23.11.2011 року № 1210.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
Н.В. Васильченко
К.В. Конюшко