"07" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/66794/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівОлексієнка М.М.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року
у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції (далі - ВПВР УДВС ГУЮ) у Харківській області про скасування постанов,
У січні 2012 року Харківський ОВК звернувся до суду з позовом до ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області про визнання протиправними рішень щодо накладення штрафу та скасування постанов про накладення штрафу від 24 жовтня 2011 року ВП №25478979 і від 12 грудня 2011 року ВП №25478979. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вказаними постановами державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області за невиконання рішення суду накладено на позивача штрафи в розмірі 680,00 грн та 1360,00 грн відповідно. Вважаючи ці постанови незаконними, оскільки рішення суду не було виконано через відсутність коштів, призначених для виплати грошової компенсації за не отримане речове майно, просив задовольнити позов.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі Харківський ОВК порушує питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 14 березня 2011 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2-а-1577/08, відповідно до якого Харківський ОВК зобов'язано вчинити певні дії, а саме: сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовій компенсації замість не отриманого речового майна в сумі 1086,10 грн.
29 березня 2011 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання судового рішення.
У зв'язку із невиконанням судового рішення без поважних причин, 24 жовтня 2011 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області винесено постанову про накладення на Харківський ОВК штрафу у розмірі 680 грн.
Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області від 12 грудня 2011 року за повторне невиконання рішення суду накладено на боржника - Деснянської районної у м. Чернігові ради штраф у розмірі 1380,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Враховуючи, що у встановлений державним виконавцем строк, позивач не виконав судового рішення, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність та обґрунтованість дій державного виконавця при винесенні постанови про повторне накладення штрафу.
Посилання позивача на матеріали прокурорської перевірки від 02 лютого 2012 року, якою встановлено відсутність порушень з боку Харківського ОВК під час виконання виконавчого листа № 2-а-1577/08, не спростовують висновків судів.
Доводи касаційної скарги про неможливість виконання судового рішення у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних призначень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки Європейський Суд з прав людини в рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Жовнер проти України» констатував, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді М.М. Олексієнко
Ю.К. Черпак