"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/62408/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства надзвичайних ситуацій України, Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області про стягнення невиплаченої допомоги,-
У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України, Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області про изнання протиправними дій та стягнення невиплаченої допомоги.
Постановою Славутського міськрайонного суду від 21.05.2012 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства надзвичайних ситуацій України, управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Хмельницькій області щодо неналежного обрахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи. Зобов'язано МНС України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи у розмірі 36 місячного грошового забезпечення з врахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства надзвичайних ситуацій України, управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Хмельницькій області щодо неналежного обрахування та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи.
Зобов'язано Міністерство надзвичайних ситуацій України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи, у розмірі 36 місячного грошового забезпечення, виходячи із окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що
Відповідно до витягу із протоколу №3 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту від 26.07.2011 року, на підставі поданих позивачем документів, комісія вирішила виплатити згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової допомоги грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908, інваліду ІІІ групи ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у сумі 46800,00 грн.
Не погоджуючись із розміром проведеної виплати ОСОБА_2 звернувся до суду. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що при нарахуванні одноразової допомоги у розмірі 36 - місячного грошового забезпечення, відповідачами для обрахунку було взято лише розмір посадового окладу у 1300 грн., а не розмір грошового забезпечення, як передбачено законом.
Задовоольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вірно послався на наступне.
Пунктом 1 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11 липня 2007 року за № 908 передбачено, що у разі загибелі (смерті) осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту під час виконання службових обов'язків сім'ям загиблих (померлих), а за відсутності сім'ї батькам та утриманцям таких осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблих (померлих) за останніми посадами, які вони займали.
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, одноразова грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі:
- 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
- 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
- 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294 (надалі - Постанова № 1294) за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа звільнена із служби, - на день звільнення.
Відповідно до пункту 1 Постанови №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з положеннями частини 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивач одержав одноразову грошову допомогу в розмірі 46800,00 грн. (36 х 1300 грн.), однак суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував цю обставину та зобов'язав МНС України повторно нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову допомогу в розмірі 36 місячного грошового забезпечення, що призведе до одержання позивачем надлишкових коштів і порушення прав та інтересів відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства надзвичайних ситуацій України, Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області про стягнення невиплаченої допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : О.І. Гаманко
Судді: С.В. Білуга
А.Ф. Загородній