"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/77071/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови.
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. про закінчення виконавчого провадження ВП №32125340 від 27 червня 2012 року. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області відновити виконавче провадження ВП №32125340, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-а-4049/2011 від 06 березня 2012 року відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі №2-а-4049/2011 було зобовязано управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 (позивач по справі) перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду 3 групи, 1 категорії щодо захворювання якого встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини 4 статті 54, частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити виплату недоплаченої державної пенсії, починаючи з 30 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 червня 2010 року, за виключенням виплаченої основної державної пенсії за вказаний період.
За заявою позивача 06 березня 2012 року Корюківським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист, який 26 березня 2012 року подано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.
Постановою старшого державногно виконавеця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 28 березня 2012 року відкрито виконавче провадження, в резолютивні частині якого зазначено, що судове рішення виконано в частині здійснення перерахунку пенсії позивача.
Управляння Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області листом №3345/06 від 21 червня 2012 року повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про те, що позивачу здійснено перерахунок пенсії згідно рішення суду і виплата буде здійснена при умові фінансування коштів з Державного бюджету України для виплати за рішенням судів.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курилець В.І. 27 червня 2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 32125340, яку надіслано позивачу рекомендованим відправленням та отримано позивачем 04 серпня 2012 року.
Крім того, у зазначеній постанові про закінченні виконавчого провадження відповідач зазначив, що рішення суду боржником виконано частково - проведено перерахунок необхідної виплати, і виконання цього рішення не можливе без участі боржника, а тому відповідно до частини 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 8 статті 37 зазначеного Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи вищенаведене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року залишається не виконаною, а тому державним виконавцем безпідставно та передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 32125340 від 27 червня 2012 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220№, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній