"24" липня 2014 р. м. Київ К/9991/67629/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом прокурора Коростишівського району Житомирської області до відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови,
У червні 2012 року прокурор Коростишівського району Житомирської області звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року, позовну заяву залишено без розгляду.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що прокурор Коростишівського району Житомирської області звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції, в якому просить визнати дії в.о. начальника відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Желєзної Т.С. щодо відхилення протесту прокуратури Коростишівського району від 19 березня 2012 року про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Петраківської С.В. від 31 березня 2011 року про повернення виконавчого документа стягувачу протиправними, скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Петраківської С.В. від 30.03.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження за виконавчим документом.
Боржником у даному виконавчому провадженні ОСОБА_4, про що безпосередньо зазначено в тексті позовної заяви.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позовну заяву було залишено без руху та зобов'язано прокурора подати докази звернення з даним адміністративним позовом до Коростишівського районного суду Житомирської області з метою визначення поважності причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного статтями 99, 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог зазначеної ухвали позивач надав суду копію позовної заяву, яка 10 квітня 2012 року була помилково подана до Коростишівського районного суду Житомирської області із тексту якої вбачається, що предмет спору у справі є аналогічний, однак боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_5.
У зв'язку з відсутністю підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 22 червня 2012 року залишив позовну заяву прокурора Коростишівського району Житомирської області без розгляду.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 1 частини 2 статті 181 Кодексу передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 4 статті 21 Закону України "Про прокуратуру" у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.
Так, своїм протестом від 19 березня 2012 року прокурор Коростишівського району Житомирської області вимагав скасувати постанову від 31 березня 2011 року про повернення виконавчого документа стягувану. Листом від 27 березня 2012 року №1385 протест відхилено, про що позивач дізнався того ж дня.
Отже, прокурор Коростишівського району Житомирської області пропустив строк звернення до суду із позовною заявою та не надав суду належних доказів поважності його пропуску, а тому, суду першої інстанції правомірно залишив позовні вимоги без розгляду, як це передбачено частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, посилання першого заступника прокурора Житомирської області в касаційній скарзі на те, що в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року було витребувано докази які не стосуються розгляду справи (прокурора району про визнання протиправними дій відповідача щодо відхилення протесту та скасування постанови про повернення виконавчого документу, боржником за яким являвся ОСОБА_5, а не ОСОБА_4.) є безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Крім того, залишення позовних вимог без розгляду не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із цією ж позовною заявою, оформленою у відповідності із вимогами статті 106 Кодексу і з зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані рішення судів постановлені з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року у справі за позовом прокурора Коростишівського району Житомирської області до відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування постанови - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній