ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/200
18.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорм-Торг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Єльшин В.В. директор;
Коваленко Ю.М. (довіреність від 17.06.2009р.);
від відповідача: Молога О.Г. (довіреність від 17.06.2009р.);
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокорм-Торг»(надалі ТОВ «Агрокорм-Торг», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(надалі ТОВ «Хортиця-2000», відповідач) суми заборгованості в розмірі 7 000 грн.; суми пені в розмірі 537, 60 грн., суми інфляційних збитків 105 грн., три відсотки річних від суми заборгованості в розмірі 73, 44 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 56 від 03.05.2007р. прострочено сплату товару поставленого на суму 7 000 грн.. З посиланням на положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків, 3 процентів річних.
Згідно з наданою на вимоги суду довідкою, заборгованість відповідача в розмірі 7 000 грн. щодо якої заявлено позов станом на час вирішення спору сплачена останнім.
На зазначених обставинах - щодо погашення заборгованості за поставлений в межах договору товар, наполягав відповідач у відзиві зазначивши при цьому, що штрафні санкції або матеріальна відповідальність за порушення термінів оплати договором не передбачена, а здійснені відповідачем розрахунки невірні.
У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення боргу в розмірі сплачених коштів не існує, сплата коштів в розмірі 7 000 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 1409 від 07.04.2009р., № 2090 від 11.06.2009р., № 2116 від 15.06.2009р., відповідно провадження в цій частині підлягає припиненню.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
03 травня 2007р. між ТОВ «Хортиця-2000»та ТОВ «Агрокорм-Торг»укладено договір поставки № 56 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставити товар, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався прийняти та оплатити вартість товару на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару; право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару (п. 1.1 договору).
На виконання своїх зобов'язань по договору позивачем на користь відповідача поставлено товар (яйце куряче) згідно накладних: № 35931 від 30.10.2008р. на суму 5 468, 40 грн., № 35 941 від 05.11.2008р. на суму 3 665, 80 грн., № 35962 від 14.11.2008р. на суму 4 025 грн., який у повному обсязі відповідачем не оплачений, заборгованість відповідача при зверненні до суду з позовною заявою становила 7 000 грн..
Відповідно до п. 8.1 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) договір діє до 31 грудня 2007р. але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань; у тому випадку якщо сторони у термін не менш чим за 30 днів до закінчення терміну дії договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).
Про оплату поставленого товару за договором свідчать платіжні доручення № 366 від 27.01.2009р. на суму 690, 80 грн., № 651 від 13.02.2009р. на суму 1 000 грн., № 761 від 19.02.2009р. на суму 1 000 грн., № 954 від 06.03.2009р. на суму 1 000 грн., № 1409 від 07.04.2009р. на суму 1 000 грн., № 2090 від 11.06.2009р. на суму 2 000 грн., № 2116 від 15.06.2009р. на суму 4 000 грн., які у належним чином засвідчених копіях залучені до матеріалів справи.
Обставини щодо погашення боргу в сумі заявленій до стягнення підтверджені довідкою позивача, у відзиві відповідач також зазначав про погашення суми основного боргу у повному розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 1.1 Договору № 56 від 03.05.2007р. строк виконання зобов'язань щодо оплати продукції отриманої за накладною № 35941 від 05.11.2008р. настав 05.12.2008р., згідно накладної № 35962 від 14.11.2008р. -14.12.2008р., розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 календарних днів від дати поставки.
За таких обставин, враховуючи, що станом на 05.12.2008р. оплата товару поставленого за накладною № 35941 від 05.11.2008р. у повному обсязі не здійснена, в періоді з 06.12.2008р. виникає право на нарахування штрафних санкцій у відношенні суми заборгованості за такою накладною в розмірі 2 975 грн..
Станом на час настання строку оплати за товар поставлений за накладною № 35962 від 14.11.2008р. розрахунок відповідачем не здійснений відповідно нарахування штрафних санкцій в періоді з 15.12.2008р. є правомірним.
Матеріалами справи, зокрема сплатою суми основного боргу в загальному розмірі 7 000 грн. платіжними дорученнями № 1409 від 07.04.2009р., № 2090 від 11.06.2009р., № 2116 від 15.06.2009р. підтверджено прострочення сплати вказаної суми заборгованості в періоді з 05.12.2008р. у відношенні суми заборгованості в розмірі 2 795 за накладною № 35 941 від 05.11.2008р. та в періоді з 15.12.2008р. у відношенні суми заборгованості в розмірі 4 025 за накладною № 35962 від 14.11.2008р..
Сума боргу в розмірі 7 000 грн. щодо якої нараховані штрафні санкції погашена відповідачем в періоді з 07.04.2009р. по 15.076.2009р., відповідно у періоді до 31.03.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок штрафних санкцій позивачем) правомірним є нарахування штрафних санкцій за прострочення сплати боргу.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком суду інфляційні збитки за період з 06 грудня 2008р. по 31.03.2009р. у відношенні суми боргу в розмірі 2 975 грн. за накладною від 05.11.2008р. та за період з 15.12.2008р. по 31.03.2009р. у відношенні суми боргу в розмірі 4 025 грн. за накладною від 14.11.2008р. складають 502, 03 грн..
Оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних збитків є меншою, аніж розрахована судом, вимоги про стягнення інфляційних збитків у сумі визначеній позивачем в розмірі 105 грн. підлягають задоволенню.
3% річних за розрахунком здійсненим судом за кожною накладною з урахуванням настання строку виконання зобов'язання у відношенні загальної суми боргу 7 000 грн. складає 63, 40 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача.
Розрахунок позивача судом не прийнятий, оскільки виходячи з визначеного строку настання виконання зобов'язання по оплаті товару поставленого за накладними № 35941 від 05.11.2008р., № 35962 від 14.11.2008р. відсутні підстави вважати наявним прострочення за накладною від 05.11.2008р. в періоді з 23.11.2008р. (дата з якої здійснювались розрахунки позивачем) по 05.12.2008р., та за накладною від 14.11.2008р. в періоді з 23.11.2008р. по 14.12.2008р..
Щодо вимог про стягнення неустойки у вигляді пені в сумі 537, 60 грн. обчисленої позивачем виходячи з суми прострочення виконання зобов'язання суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов'язань за несвоєчасну оплату поставлених товарів позивачем не доведено, відповідних положень якими сторони передбачили таку відповідальність в договорі № 56 від 03.07.2007р. не міститься, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Факт прострочення сплати суми заборгованості за накладними № 35941 від 05.11.2008р., № 35962 від 14.11.2008р. у періоді до 31.03.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну оплату товару на суму 7 000 грн.) підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі за заявленими вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»суми основного боргу в розмірі 7 000 грн..
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання 1, р/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31168778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорм-Торг»(51928, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, Дніпровський район, бульвар Незалежності 2-А, р/р 26005105930361 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 305017, ідент. код 31692658) 105 грн. (сто п'ять гривень) інфляційних збитків, 63, 40 грн. (шістдесят три гривні 40 копійок) 3% річних.
4. В іншій частині в позові відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-2000»(02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання 1, р/р 2600519588001 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31168778) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорм-Торг»(51928, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, Дніпровський район, бульвар Незалежності 2-А, р/р 26005105930361 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 305017, ідент. код 31692658) 102 грн. (сто дві гривні) витрат на оплату державного мита та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 24.06.2009