ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/166
03.07.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд"
Про стягнення 771 146,92 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Литвин В.В. -предст. (дов. б/н від 02.02.2009 р.)
Від відповідача Ковбаса Г.М. -предст. (дов. № 56 від 02.06.2008 р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд" про стягнення заборгованості у розмірі 771 146,92 грн. (589 327,84 грн. -основний борг, 117 253 грн. -пеня, 14 631, 38 грн. -3% річних, 49 934,70 грн. -збитки від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Дистриб'юторського Договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р.
Ухвалою суду від 15.04.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/166 та призначено розгляд справи на 15.05.2009 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 15.05.2009 р. не направив.
Ухвалою суду від 15.05.2009 р. відкладено розгляд справи на 30.06.2009 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
25.06.2009 р. відділом діловодства суду отримано від позивача Заяву про забезпечення позову (вих.. № 14-05/09п від 22.06.2009 р.) відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на майно та грошові суми відповідача в межах суми позову, а саме у сумі 771 146,92 коп., що, знаходяться на рахунках відповідача, зокрема: на поточному рахунку р/р 26004027756641 в Шевченківському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012; на поточному рахунку №26000103694001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346 та на поточному рахунку № 260010102132 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984.
В даній заяві позивач посилається на те, що оскільки відповідач ухилявся і продовжує ухилятися від погашення заборгованості, не дивлячись на визнання заборгованості, то є підстави вважати, що невжиття заходів для забезпечення позову можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.
В судовому засіданні 30.06.2009 р. представник позивача підтримав клопотання, викладене у заяві.
Клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Як зазначено у Листі Вищого арбітражного суду України за № 01-8/516 від 22.09.2000 р., умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Крім того, як зазначено у Листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предмету позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів.
В клопотанні про забезпечення позову позивач зазначає, що оскільки відповідач ухилявся і продовжує ухилятися від погашення заборгованості, не дивлячись на визнання заборгованості, то є підстави вважати, що невжиття заходів для забезпечення позову можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.
Проте позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував припущення позивача про те, що грошові кошти відповідача можуть зникнути чи зменшитись на момент виконання рішення господарського суду.
Посилання позивача на те, що відповідач ухилявся і продовжує ухилятися від погашення заборгованості, не дивлячись на визнання заборгованості, не є підставою робити припущення про те, що за час розгляду справи грошові кошти можуть зникнути з рахунків відповідача на момент виконання рішення господарського суду, що в свою чергу призведе до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.
За таких обставин суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 30.06.2009 р. представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі № 12/166 до набрання законної сили рішення по справі про визнання Дистриб'юторського Договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним, посилаючись на наступне.
24.06.2009 р. ТОВ «Агама-Трейд»подало до Господарського суду м. Києва позовну заяву про визнання Дистриб'юторського Договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним.
Таким чином, якщо Господарським судом м. Києва буде задоволено позовні вимоги та визнано Дистриб'юторський Договір № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним, тоді відпадуть підстави для задоволення позову в справі № 12/166.
В відповідності до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, відповідач вважає, що розгляд справи № 12/166 неможливий до набрання законної сили рішення по справі про визнання Дистриб'юторського Договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним.
Дане клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів розгляду справи іншим судом - порушення провадження у справі та прийняття позовної заяви ТОВ «Агама-Трейд»про визнання Дистриб'юторського Договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним до розгляду. А з інформації наданої відділом діловодства суду стало відомо, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агама -Трейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Еліт” про визнання Дистриб'юторського Договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним повернуто без розгляду відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 26.06.2009 р. № 05-5-38/24097.
Також в судовому засіданні 30.06.2009 р. представник відповідача подав Заперечення на позовну заяву (вих. № 78 від 30.06.2009 р.), відповідно до якого відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та просить суд в задоволенні позову відмовити.
У запереченні відповідач посилається на наступне.
У відповідності до п. 4.3. Договору "Постачальник поставляє Дистриб'ютору, а Дистриб'ютор зобов'язаний прийняти Товар на суму, зазначену в Базовому плані на кожен місяць, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною Договору в цінах поставки. Загальна сума договору складає суму всіх Базових планів, підписаних протягом строку дії договору."
Після підписання тексту основного договору сторони здійснили спробу підписати додаткову угоду "Базовий план" та визначити обсяги поставки Товару. Проте сторони не змогли домовитися з умов додаткової угоди та не підписали її.
Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, Дистриб'юторський Договір № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. недійсним.
За час, поки сторони намагалися укласти додаткову угоду, було здійснено деякі поставки товару. Але листом № 10-08/313 від 31.10.2008 р. позивач повідомив відповідача про те, що відповідач більше не є дистриб'ютором товарів ТМ "Троянда".
25.12.2008 р. в зв'язку з не підписанням графіків та позбавлення статусу дистриб'ютора, відповідач намагався повернути отриманий товар, що засвідчується листом вих. № 606 від 25.12.2008 р., але на цей лист не було отримано жодної відповіді та товар назад не прийнятий.
В судовому засіданні 30.06.2009 р. оголошено перерву до 03.07.2009 р. з метою виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.02.2008 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт", як постачальником та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд", як дистриб'ютором, було укладено Дистриб'юторський договір № 08-01-02/6Д (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується продати відповідачеві морозиво (далі - Товар) в асортименті, кількості і за ціною, згідно умов вказаного договору, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар і оплатити його (п. 1.1 Договору).
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 р., але в будь-якому випадку залишається чинним до моменту, коли сторонами будуть повністю виконані всі зобов'язання, що повинні бути виконані відповідно до Договору (п. 7.1. договору).
Договір підписаний та скріплений круглими печатками сторін.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставивши відповідачеві товар на загальну суму 2 007 180,58 грн.
На виконання договору позивачем передано відповідачу товар, який згідно видаткових накладних № ЦБ-430 від 17.03.2008 р. на суму 69 432,66 грн.; № ЦБ-522 від 31.03.2008 р. на суму 49 781,64 грн.; № ЦБ-524 від 31.03.2008 р. на суму 8 079,40 грн.; № ЦБ-563 від 08.04.2008 р. на суму 52 020,00 грн.; № ЦБ-566 від 08.04.2008 р. на суму 27 570,24 грн.; № ЦБ-99686 від 23.04.2008 р. на суму 14 814,00 грн.; № ЦБ-99687 від 23.04.2008 р. на суму 27 732,96 грн.; № ЦБ-99790 від 07.05.2008 р.76 855,20 грн.; № РЦ-00256 від 21.05.2008 р. на суму 4 644,00 грн.; № РЦ-00258 від 21.05.2008 р. на суму 43 324,20 грн.; № РЦ-00259 від 21.05.2008 р. на суму 60 144,66 грн.; № РЦ-00355 від 23.05.2008 р. на суму 4 233,60 грн.; № РЦ-00599 від 30.05.2008 р. на суму 18 986,40 грн.; № РЦ-00605 від 30.05.2008 р. на суму 121 140,00 грн.; №РЦ-00869 від 05.06.2008 р. на суму 130 739,94 грн.; №РЦ-00918 від 06.06.2008р. на суму 33 756,48 грн.; № РЦ-00919 від 06.06.2008 р.29 074,50 грн.; № РЦ-01014 від 11.06.2008 р. на суму 19 188,00 грн.; № РЦ-01017 від 11.06.2008 р. на суму 58 158,90 грн.; № РЦ-01032 від 11.06.2008 р. на суму 12 297,60 грн.; № РЦ-01042 від 11.06.2008 р. на суму 24 641,46 грн.; № РЦ-01295 від 20.06.2008 р. на суму 21 168,00 грн.; № РЦ-01296 від 20.06.2008р. на суму 10 468,20 грн.; № РЦ-01314 від 20.06.2008 р. на суму 13 918,86 грн.; № РЦ-01315 від 20.06.2008 р. на суму 42 134,40 грн.; № РЦ-01460 від 25.06.2008 р. на суму 27 615,60 грн.; № РЦ-01461 від 25.06.2008 р. на суму 64 594,56 грн.; № РЦ-01664 від 02.07.2008 р. на суму 59 085,36 грн.; № РЦ-01665 від 02.07.2008 р. на суму 6 325,20 грн.; № РЦ-01669 від 04.07.2008 р. на суму 40 787,76 грн.; № РЦ-01903 від 11.07.2008 р. на суму 64 363,68 грн.; № РЦ-01906 від 11.07.2008 р. на суму 73 785,60 грн.; № РЦ-01941 від 14.07.2008 р. на суму 32 670,00 грн.; № РЦ-01942 від 14.07.2008 р. на суму 15 225,60 грн.; № РЦ-02086 від 18.07.2008 р. на суму 121 816,80 грн.; № РЦ-02366 від 30.07.2008 р. на суму 10 004,64 грн.; № РЦ-02367 від 30.07.2008 р. на суму 55 036,80 грн.; № РЦ-02570 від 11.08.2008 р. на суму 16 934,40 грн.; № РЦ-02573 від 11.08.2008 р. на суму 46 085,52 грн.; № РЦ-02575 від 11.08.2008 р. на суму 29 635,20 грн.; № РЦ-02643 від 13.08.2008 р. на суму 30 323,52 грн.; № РЦ-02645 від 13.08.2008 р. на суму 23 935,20 грн.; № РЦ-02999 від 22.08.2008 р. на суму 20 530,80 грн.; № РЦ-03008 від 22.08.2008 р. на суму 40 168,80 грн.; № РЦ-03215 від 29.08.2008 р. на суму 67 901,52 грн.; № РЦ-03364 від 03.09.2008 р. на суму 66 202,56 грн.; № РЦ-03606 від 11.09.2008 р. на суму 28 854,72 грн.; № РЦ-03704 від 17.09.2008 р. на суму 60 003,00 грн.; № РЦ-03941 від 09.10.2008 р. на суму 10 604,16 грн.; № РЦ-04087 від 09.10.2008 р. на суму 2 566,08 грн.; № РЦ-04136 від 22.10.2008 р. на суму 9 302,40 грн.; № РЦ-04481 від 26.11.2008 р. на суму 8 515,80 грн. не оплачений (копії знаходяться в матеріалах справи). На вказаних накладних стоять підписи уповноважених сторонами осіб та печатки підприємств.
Також відповідачем було повернуто Товар на загальну суму 82 857,74 грн. згідно переліку накладних на повернення Товару (реєстр знаходиться в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом). Умови, порядок, строки повернення Товару та оформлення рекламацій узгоджені сторонами (пункти 3.4., 3.4.1., 3.4.2. Договору).
Однак відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, на дату подання позовної заяви за отриманий товар розрахувався частково на суму 1 335 000,00 грн., а саме: 29.05.2008 р. у сумі 100 000,00 грн., 26.06.2008 р. у сумі 140 000,00 грн., 01.07.2008 р. у сумі 10 000,00 грн., 09.07.2008 р. у сумі 20 000,00 грн., 18.07.2008 р. у сумі 10 000,00 грн., 21.07.2008 р. у сумі 10 000,00 грн., 22.07.2008 р. у сумі 10 000,00 грн., 23.07.2008 р. у сумі 10 000,00 грн., 06.08.2008 р. у сумі 64 000,00 грн., 11.08.2008 р. у сумі 36 000,00 грн., 13.08.2008 р. у сумі 36 000,00 грн., 15.08.2008 р. у сумі 36 000,00 грн., 19.08.2008 р. у сумі 36 000,00 грн., 21.08.2008 р. у сумі 50 000,00 грн., 22.08.2008 р. у сумі 50 000,00 грн., 26.08.2008 р. у сумі 36 000,00 грн., 27.08.2008 р. у сумі 36 000,00 грн., 29.08.2008 р. у сумі 120 000,00 грн., 01.09.2008 р. у сумі 30 000,00 грн., 24.09.2008 р. у сумі 40 000,00 грн., 30.09.2008 р. у сумі 135 000,00 грн., 30.09.2008 р. у сумі 165 000,00 грн., 07.10.2008 р. у сумі 20 000,00 грн., 20.10.2008 р. у сумі 20 000,00 грн., 22.10.2008 р. у сумі 30 000,00 грн., 04.11.2008 р. у сумі 40 000,00 грн., 06.11.2008 р. у сумі 20 000,00 грн., 21.11.2008 р. у сумі 10 000,00 грн., 25.11.2008 р. у сумі 15 000,00 грн. (банківські виписки, що підтверджують часткову сплату поставленого товару, залучені до матеріалів справи).
Згідно акту звіряння розрахунків станом на 30.11.2008 р. заборгованість ТОВ "Агама-Трейд" перед ТОВ "Торговий дім "Еліт" складає 589 327,84 грн. (копія акту знаходиться в матеріалах справи), доказів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості станом на час розгляду справи, а також таких, що спростовували б визначену суму заборгованості, відповідачем не представлено.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 589 327,84 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 117 253,00 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 14 631,38 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 49 934,70 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Судом встановлено, що Дистриб'юторський договір № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. був прийнятий сторонами спору до виконання. Зокрема позивач здійснив поставку у відповідності до умов договору, а відповідач у відповідності до умов договору прийняв та частково оплатив поставлений позивачем товар. Про те, що товар був поставлений та прийнятий на підставі умов договору, свідчить зміст видаткових накладних, за якими поставлено товар, часткова оплата відповідачем за поставлений Товар та повернення Товару.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбаченому законодавством порядку й формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладанні договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку погодити предмет, кількість, асортимент, ціну й строк дії договору, що погоджено сторонами в Договорі (пункти 1.1.,3.4., 3.4.1., 4.1., 7.1. Договору). Таким чином, договір було схвалено сторонами спору шляхом прийняття його до виконання.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 ЦК України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 4.2. Дистриб'юторського договору № 08-01-02/6Д від 01.02.2008 р. відповідач мав здійснити оплату Товару на умовах 100 % попередньої оплати, або за згодою Позивача провести розрахунок за поставлений Товар у наступні строки:
за Товар, поставлений у період з 01.01.2008 р. по 30.04.2008 р. не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі Товару у власність Дистриб'ютора, згідно накладних про поставку.
за Товар, поставлений у період з 01.05.2008 р. по 15.09.2008 р. не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі Товару у власність Дистриб'ютора, згідно накладних про поставку.
за Товар, поставлений у період з 16.09.2008 р. по 31.12.2008 р. не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі Товару у власність Дистриб'ютора, згідно накладних про поставку, відповідно строк виконання зобов'язань щодо оплати товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 589 327,84 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 4.4. Договору у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених договором постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. кожного платежу
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Договором (п. 4.5.1.) встановлено нарахування пені від дня настання платежу в погашення заборгованості до дня фактичної сплати такої заборгованості, враховуючи день сплати.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 117 253 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 117 253 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 14 631, 38 грн., збитків від інфляції -49 934,70 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 14 631, 38 грн. та збитків від інфляції у розмірі 49 934,70 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агама-Трейд" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 35А, код ЄДРПОУ 32984664, р/р 26004027756641 в Шевченківському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 322012, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еліт" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-а, код ЄДРПОУ 34965659, р/р 260060420500 в АБ "Брокбізнесбанк" м. Київ МФО 300249, Поштова адреса: 04075, м. Київ, вул. Курортна, 11) 589 327 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 84 коп. -основний борг, 117 253 (сто сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 00 коп. -пеня, 14 631 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 38 коп. -3% річних, 49 934 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 70 коп. -збитки від інфляції, 7 711 (сім тисяч сімсот одинадцять) грн. 47 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко