01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.06.2009 № 48/227
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Цецарському А.О.
За участю представників:
від позивача - Письменний В.І.
від відповідача - Шерпаєв О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2009
у справі № 48/227 (суддя
за позовом Державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс"
про стягнення
Позивач ДП „Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ „Пролог Лайт Імпекс” про стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж від 29.06.2006 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 року позов був задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 119564,37 грн., збитки від інфляції в розмірі 30843,53 грн., 3% річних в розмірі 4061,93 грн. В іншій частині позову було вдмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представником позивача надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
29.06.2006 року між Світловодським казенним комбінатом твердих сплавів та тугоплавких металів та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пролог Лайт Імпекс” був укладений договір № 01/06 про спільне використання технологічних мереж.
Відповідно до п. 1.1 договору передбачено, що власник мереж зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання, а користувач своєчасно сплачувати за використання електричної мережі та за даними Світловодського РЕМ, в розрахунковому періоду, сплачувати в процентному відношенні від спожитої електроенергії, втрат електроенергії в ЛЕП-150 кВ та трансформаторах Т-1, Т-2, п/с „Сплав” в тому числі за перетікання реактивної електроенергії.
У п. 1.2 договору сторони погодили, що передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку „Однолінійна схема”. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” додаток № 3, та „Однолінійна схема” додаток № 3.
Відповідачем було встановлено лічильники комерційного обліку на комірках № 11 та № 33 підстанції „Сплав”, через які споживали електроенергію як об'єкти відповідача, так і об'єкти позивача.
Згідно із п. 4.6 договору користувач зобов'язався за власні кошти обладнати комерційні вузли обліку електроенергії на промислових дільницях БВД власника мереж. Термін обладнання комерційних вузлів встановлено у п. 4.7 договору - 1 місяць з дати видачі технічних умов власника мережі користувачу.
Водночас, сторони погодили у п. 4.9 договору, що у разі невиконання користувачем п. п. 4.6, 4.7, 4.8 він зобов'язаний виконувати оплату вартості активної та реактивної електроенергії, спожитої власником мереж та користувачем, згідно показів лічильників комерційних вузлів обліку комірок № 11 та № 33 ЗРУ - 10 кВ в повному обсязі.
Незважаючи на те, що позивачем відповідачу були надані технічні умови, останнім не було виконано умов п. п. 4.6 та 4.7 договору.
Відповідно до п. 7.5 договору плата за використання електричних мереж власника мереж та оплата втрат електричної енергії в ЛЕП-150 кВ і трансформаторах Т-1, Т-2, п/с „Сплав” здійснюється згідно з додатком № 1 „Порядок розрахунку” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок власника мереж.
Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж та за втрати електричної енергії здійснюється згідно з додатками № 1 „Порядок розрахунків” та № 2 „Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії”.
Відшкодування користувачем частини вартості витрат власнику мереж на утримання електричних мереж здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Сторони погодили, що власник мереж виписує рахунок на оплату частини вартості витрат на утримання електричних мереж до 5 числа місяця наступного за звітним і направляє його користувачу поштою і факсом одного дня.
Користувач зобов'язаний здійснити оплату частини вартості витрат на утримання електричних мереж протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку.
Крім того, сторони у п. 7.8 договору погодили, що користувач зобов'язаний щоквартально до 25 числа наступного місяця проводити звірку взаєморозрахунків по цьому договору зі складанням відповідного акту, направленого власником мереж.
У додатку № 1 до договору сторони визначили порядок розрахунків за Договором, згідно якого, розрахунковим вважається період з 30 (31) числа місяця до такого ж числа наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними.
Розрахунки за спільне використання електромереж, а також оплата втрат електроенергії в ЛЕП-150 кВ та трансформаторах Т-1, Т-2 п/с „Сплав”, та за перетікання реактивної електроенергії проводяться користувачем виключно грошовими коштами, шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок власника мереж електричної енергії, або шляхом внесення грошових коштів в касу власника мереж.
Інші форми оплати за надані послуги по спільному використанню мереж, втрат електроенергії в ЛЕП-150 кВ, та за перетікання реактивної електроенергії не допускаються. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок власника мереж, або дата внесення користувачем готівки в касу власника мереж.
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії” за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань. Акт про обсяги переданої користувачу електричної енергії узгоджується з власником мереж. При відсутності представника власника мереж на обумовлену дату, користувач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяги спожитої електричної енергії” та надає його власнику мереж не пізніше наступного робочого дня.
Відповідач по справі звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про тлумачення змісту п. 7.10 договору.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2008 року № 15/46 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2008 року скасовано та розтлумачено сторонам зміст п. 7.10 договору. Постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2009 року у справі № 15/46 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 року у справі № 15/46 скасовано, залишено в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.05.2008 року.
Позивач виставив відповідачу рахунки за договором за період з 03.08.2006 року по 04.01.2008 року на загальну суму 145811,05 грн., відповідачем було сплачено лише частину рахунків на загальну суму 26246,67 грн.
Відповідачем не було надано суду доказів здійснення оплати виставлених позивачем рахунків на підставі договору, доказів того, що протягом дії договору він не погоджувався з сумами рахунків також не надано.
Таким чином, судом першої інстанції вірно було визначено наявність заборгованості відповідач перед позивачем на загальну суму 119564,37 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просив стягнути з відповідача з урахуванням вище зазначених норм права збитки від інфляції в сумі 32450,36 грн., 3% річних в сумі 4102,70 грн.
Проте, перевіривши розрахунок позивача та суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача збитки від інфляції в розмірі 30843,53 грн. та 3% річних в сумі 4061,93 грн. як і було визначено Господарським судом міста Києва.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не було суду доведено факту відсутності заборгованості відповідача перед позивачем чи існування її в значно меншому розмірі ніж було зазначено останнім.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з'ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги ДП „Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів”, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Пролог Лайт Імпекс” не підлягає задоволенню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Пролог Лайт Імпекс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 року у справі № 48/227 - без змін.
2. Матеріали справи № 48/227 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.