ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/61
25.06.09
За позовом
Комунального підприємства «Київські державні курси іноземних мов «Інтерлінгва»
до
Акціонерного комерційного банку «Київ»
про
стягнення заборгованості
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача : Боженко Д.Є. (довіреність від 25.03.2009р.)
від відповідача : не з'явились.
В судовому засіданні 25 червня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Комунальне підприємство «Київські державні курси іноземних мов «Інтерлінгва»(надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Київ»(надалі -відповідач, Банк) про стягнення 274874,53 грн.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просить суд розірвати договір обслуговування банківського рахунку від12.12.2006 № 1877 та стягнути з відповідача грошові кошти, які знаходяться на його рахунку в сумі 35951,94 грн.; розірвати договір банківського вкладу від 20.10.2005 № 05/232 та стягнути з відповідача грошові кошти за цим договором в сумі 201000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконані платіжні вимоги позивача про перерахування коштів та не повернуто кошти з депозитного рахунку.
22 червня 2009 року позивачем подано до господарського суду заяву про зміну позовних вимог, яка не прийнята судом до розгляду з наступних підстав:
У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Таким чином, в межах поданої позовної заяви позивач має право змінити або підставу позову, або предмет позову.
Виходячи із змісту поданої позивачем первісної позовної заяви підставою позову було невиконання відповідачем платіжних доручень № 21 та № 22 від 23.03.2009 по Договору обслуговування банківського рахунку від12.12.2006 № 1877 та невиконання відповідачем розпорядження позивача про повернення суми депозиту в розмірі 201000,00 грн. по Договору банківського вкладу від 20.10.2005 № 05/232.
Як свідчить зміст поданої 22.06.2009 заяви про зміну позовних вимог, позивачем змінено підставу позову, а саме зазначається про невиконання відповідачем платіжного доручення № 25 від 15.06.2009, та одночасно змінено предмет позову -позивач просить зобов'язати відповідача здійснити списання коштів в сумі 201000,00 грн. згідно платіжного доручення № 25 від 15.06.2009.
За таких обставин, у зв'язку з тим, що ГПК України не передбачено одночасну зміну позивачем і підстав і предмету позову, судом відмовлено в прийнятті заяви про зміни до позовних вимог від 22.06.2009 (вх. № 06-37/212445).
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
12 грудня 2006 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір про обслуговування банківського рахунку в національній валюті № 1877 (надалі -Договір банківського рахунку), за умовами якого позивач відкрив у відповідача поточний рахунок № 26000000011701, на якому зберігання грошові кошти, та здійснює оплату послуг Банку, а Банк приймає і зараховує на цей рахунок грошові кошти, виконує розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних см та проводить розрахунково-касове обслуговування Клієнта та здійснює інші операції.
У відповідності до п. 2.3.7 Договору банківського рахунку відповідач зобов'язаний виконувати доручення позивача, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку (з 9 до 15 год.) в день його надходження.
23 березня 2009 року позивачем були подані відповідачу платіжні доручення № 21 про перерахування на користь ГУ ДКУ м. Києва 16942,21 грн. адміністративно -господарських санкцій, № 22 про перерахування на користь ГУ ДКУ м. Києва 24384,00 грн. адміністративно -господарських санкцій та № 23 про перерахування на користь УО Голосіївської РДА в м. Києві 30786,54 грн. доплати з орендної плати.
25.05.2009 позивач листом № 123 відкликав платіжне доручення № 23 від 23.03.2009 на суму 30786,54 грн. (копія листа в матеріалах справи).
06.04.2009 відповідач повернув позивачу платіжні доручення №№ 21, 22 від 23.03.2009 з повідомленням про їх невиконання у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації банку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.
Таким чином, в разі подання Клієнтом Банку розпорядження про перерахування грошових коштів з його рахунку (платіжного доручення) законодавство України та умови договору визначають наявність у відповідача зобов'язання списати грошові кошти у визначеній у платіжному доручені сумі з рахунку позивача та зарахування цих коштів на вказаний позивачем рахунок одержувача. Вказане зобов'язання є не грошовим зобов'язанням.
Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.
Позивачем не надано доказів існування грошового боргу у відповідача перед ним у сумі 35951,94 грн., оскільки позивачем не надано доказів відізвання платіжних доручень № 21, 22 від 23.03.2009 та подання відповідачу заяви про закриття поточного рахунку у відповідності до вимог Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003р. № 492.
Як свідчать матеріали справи станом на 11.06.2009 залишок на поточному рахунку позивача на початок дня складав 77 732,41 грн., в тому числі кошти, не проведені за платіжними дорученнями № 21, 22 від 23.03.2009 (що підтверджується випискою по особовому рахунку від 11.06.2009 та не заперечується позивачем) тобто позивач не позбавлений права власності на ці кошти та права розпоряджатися ними на власний розсуд в порядку, встановленому чинним законодавством України та умовами Договору банківського рахунку.
З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем зі сплати 35951,94 грн., а позивачем обрано невірний спосіб захисту його порушеного права в частині невиконання відповідачем його розпоряджень про перерахування коштів з поточного рахунку.
З урахуванням викладеного, в зв'язку з недоведеністю існування у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем за Договором банківського рахунку, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за цим договором в сумі 35951,94 грн. є необґрунтованими.
Позовні вимоги про розірвання Договору банківського рахунку у зв'язку з невиконанням відповідачем його умов не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 5.4 Договору банківського рахунку Клієнт має прав на розірвання цього договору в будь-який час та закриття рахунку в установленому порядку, попередивши про це банк письмово. Згідно із п. 3.3 Договору банківського рахунку рахунок Клієнта закривається на підставі заяви Клієнта.
Позивачем не надано суду доказів повідомлення відповідача про розірвання Договору банківського рахунку у відповідності до умов п. 5.4 цього договору та доказів подання відповідачу заяви про закриття рахунку у відповідності до умов п. 3.3 цього договору та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.
У відповідності до частини другої ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про істотність порушення відповідачем умов Договору банківського рахунку, коли внаслідок завданої таким невиконанням шкоди позивач би значною мірою позбавився б того, на що він розраховував при укладенні договору.
20 жовтня 2005 року між позивачем (Вкладник) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) № 05/232 (надалі -Договір депозиту), за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок № 26107000011701, а Вкладник перераховує на нього грошові кошти в сумі 400 000,00 грн. Відповідно до умов Додаткової угоди № 17 від 26.09.2008 до Договору депозиту з 26 вересня 2008 року сторонами встановлено розмір вкладу в сумі 251000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, станом на 26.09.2008 на депозитному рахунку позивача № 26107000011701 обліковувалися грошові кошти в сумі 251000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.09.2008 (копія в матеріалах справи).
У відповідності до п. 3.3.3 Вкладник має право зменшувати суму вкладу, але не менше незнижуваного залишку, встановленого п. 1.4 Договору (розмір якого встановлений в сумі 1000,00 грн. згідно з умовами Додаткової угоди № 1 від 01.06.2006 до Договору депозиту).
03.02.2009 згідно листа позивача № 20 від 30.01.2009 відповідачем було перераховано з депозитного рахунку позивача на поточний рахунок № 26000000011701 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по поточному рахунку позивача від 03.02.2009 (копія в матеріалах справи).
Позивачем направлявся відповідачу лист № 50 від 11.03.2009, яким він просив відповідача перерахувати 150 000,00 грн. з депозитного рахунку на поточний рахунок № 26000000011701.
25.05.2009 позивач листом № 123 відкликав лист № 50 від 11.03.2009 (копія листа в матеріалах справи).
Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Дата повернення вкладу по Договору депозиту неодноразово змінювалася: останньою Додатковою угодою № 12 від 17.06.2008р. сторони визначили дату повернення вкладу -03 червня 2009 року.
У відповідності до п. 3.2.3 Договору депозиту у день повернення вкладу, відповідач зобов'язаний повернути вклад (депозит) і нараховані проценти за останній період шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Вкладника, вказаний у п. 6 цього Договору (а саме на поточний рахунок № 26000000011701 в АКБ «Київ», МФО 322498).
Як свідчать матеріали справи, 11 червня 2009 року відповідач перерахував з депозитного рахунку позивача на його поточний рахунок 201000,00 грн. у зв'язку з закінченням строку дії Депозитного договору, що підтверджується банківською випискою по поточному рахунку позивача № 26000000011701 від 11.06.2009.
Таким чином, станом на час винесення рішення відповідачем повністю виконані зобов'язання перед позивачем по поверненню суми депозитного вкладу згідно Договору депозиту.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання договору депозиту у зв'язку з його невиконанням відповідачем та стягнення суми депозиту є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 06.07.2009р.