ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/206
29.05.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»
до
Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
про
стягнення 88 959, 68 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Нормберг Л.Л. - дов. № 10/3 юр від 20.01.2009 року;
від відповідача: Загородня О.А. -дов. № 1476-ню від 27.05.2009 року;
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення суми боргу в розмірі 88 959, 68 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 88 959, 68 грн.
Ухвалою суду від 10.04.2009 року порушено провадження у справі розгляд справи призначено на 27.04.2009 року.
В судове засідання, яке відбулося 27.04.2009 року представники сторін не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, проте представник позивача на адресу суду направив телеграму, а представник відповідача подав клопотання з проханням відкласти розгляд справи.
У зв'язку з неявкою представників сторін господарський суд відклав розгляд справи на 29.05.2009 року.
В судовому засіданні 29.05.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та додаткові пояснення по справі.
Відповідач в судовому засіданні, яке відбулося 29.05.2009 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 29.05.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
25 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Керченський металургійний комбінат»(постачальник -позивач) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»(замовник -відповідач) був укладений договір поставки № 3954 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити у власність замовнику певну продукцію -далі товар, а саме стрілочну ізоляцію, відповідно до Специфікації, а покупець - прийняти його й оплати на умовах, які визначені у даному Договорі.
Умови Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є Договором поставки.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з рахунку-фактури № 49 від 26 червня 2008 року та довіреності № 438480 від 24.06.2008 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких знаходяться у справі, замовникові був поставлений товар на суму 98 959,68 грн.
Відповідно до п. 7.2 Договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту приймання-передачі товару.
Однак, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 10 000,00 грн., у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворилась заборгованість на суму 88 959,68 грн.
15 серпня 2008 року позивачем була направлена претензія відповідачу з вимогою сплатити борг у сумі 88 959,68 грн., яка залишена останнім без задоволення та належного реагування.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних обґрунтувань, заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.
Відповідач заперечує проти позову та стверджує, що відповідно до умов п. п. 7.2 та 9.5 Договору строк оплати не настав, так як відсутні належні докази отримання товару.
Однак зазначені заперечення на думку суду є необґрунтованими, так як факт отримання підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача в рахунку-фактурі, що по своїй суті є накладною, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей та листом відповідача № НХ-9-1478 від 22.09.2008 року, яким відповідач визнає суму заборгованості та зобов'язується її погасити.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, Господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 889,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»(98306, АР Крим, м. Керч, вул. В. Бєлік, буд. 12, код ЄДРПОУ 00191493) 88 959( вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 68 коп. - основного боргу, 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять ) грн. 60 коп. -державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00. коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
24.06. 2009 року