Запорізької області
18.05.09 Справа № 22/165/09
Суддя Скиданова Ю.О.
За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, Промзона)
до відповідача комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 21, а/с 469)
Про стягнення 2001,01 грн. основного боргу за договором на поставку теплової енергії № 69/406-03 від 02.06.2003 р., 2544,96 грн. пені, 170,73 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 34,28 грн. 3% річних відсотків
суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача - Кузьменко В.Ю., дов. № 3279 від 29.10.08 р.
Від відповідача - не з'явився
Заявлені позовні вимоги про стягнення з комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” 2001,01 грн. заборгованості по сплаті спожитої теплової енергії за договором на поставку теплової енергії № 69/406-03 від 02.06.2003 р., 2544,96 грн. пені за прострочення платежів, 170,73 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 34,28 грн. 3% річних за весь час прострочення.
Ухвалою від 03.04.2009 року порушено провадження у справі № 22/165/09, судове засідання призначено на 18.05.2009 р.
В судовому засіданні 18.05.2009р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 2 001,01 грн. заборгованості по сплаті спожитої теплової енергії за договором на поставку теплової енергії № 69/406-03 від 02.06.2003 р., 2 653,82 грн. пені за прострочення платежів, 233,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 43,62 грн. 3% річних за весь час прострочення.
Заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, та приймається судом.
Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
У судовому засіданні 18.05.2009 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.
Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994 р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати - між районними центрами області - три дні.
При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення збільшується на один день.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідач у справі № 22/165/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.
Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.
За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 13.03.2009р. № 28-22/4920 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд
02 червня 2003 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»та Комунальним підприємством «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал»укладений договір № 69/406-03 про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.
Відповідно до п. 1.1 Договору ВП ЗАЕС зобов'язується поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води.
Згідно з п. 1.2 Договору КП «ПК «Тепло-водоканал»зобов'язалося своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію.
Згідно з п. 4.2 Договору, оплата за теплову енергію здійснюється Споживачам самостійно, шляхом попередньої оплати 50 % заявлених витрат теплоенергії до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки теплоенергії, платіжним дорученням.
Відповідно до п. 4.4 Договору, щомісячно між Споживачем та Постачальником підписується акт про відпуск теплової енергії.
Відповідно до п. 4.5 Договору, щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, ВП ЗАЕС надає КП «ПК «Тепло-водоканал»рахунок за відпущену теплову енергію.
Згідно з п. 4.6 Договору, оплата помісячних об'ємів відпущеної теплової енергії здійснюється споживачем щомісячно протягом 10 днів зі дня виставлення рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ВП ЗАЕС.
Відповідно до п. 4.4 Договору ВП ЗАЕС та КП «ПК «Тепло-водоканал»підписані акти про надання послуг за червень 2008 р. та за вересень 2008 р., на підставі яких КП «ПК «Тепло-водоканал»надані для оплати наступні рахунки-фактури:
№ 319 від 30.06.2008 р. на суму 2 349,60 грн.;
№ 339 від 30.09.2008 р. на суму 2 349,60 грн., а всього на суму 4 699,20 грн.
Вказані рахунки КП «ПК «Тепло-водоканал»оплачені частково в сумі 2 698,19 грн., в результаті чого створилася заборгованість КП «ПК «Тепло-водоканал»перед ВП ЗАЕС в розмірі 2 001,01 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач не надав доказів погашення зазначеної заборгованості, вимога позивача про стягнення 2 001,01 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.
Позивач направив на адресу відповідача претензію № 28-22/25375/5342 від 18.12.2008 р. щодо необхідності виконання грошових зобов'язань за договором № 69/406-03 від 02.06.2003 р., яка залишилася без відповіді та задоволення.
Крім того позивачем заявлені вимоги про стягнення 233,47 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 43,62 грн. 3 % річних за весь час прострочення.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 233,47 грн. втрат від інфляційних процесів та 43,62 грн. -3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 653,82 грн. пені за прострочення платежів за період часу з 25.07.2008р. по 18.05.2009р.
Відповідно до п. 4.7 Договору, при необґрунтованій відмові або затримці в оплаті Споживач сплачує Постачальнику пеню за прострочення платежу в розмірі 0,5 % від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Також, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеню потрібно розраховувати, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців, оскільки відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.7 договору та розрахунку позивача, сума пені, відповідно до рахунку-фактури № 319 від 30.06.08 р. склала 1 920 грн. 09 коп. за період з 25.07.08 р. по 18.05.09 р., відповідно до рахунку-фактури № 339 від 30.09.08 р. пеня склала 733,73 грн. за період з 25.10.08 р. по 18.05.09 р.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задовольняються частково у зв'язку з тим, що позивачем розрахунок пені здійснений без урахування ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, якою розмір пені обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ.
Окрім цього, при здійсненні розрахунку позивачем не були враховані норми п. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.
Таким чином, відповідно до рахунку-фактури № 319 від 30.06.08 р. сума пені складає 156 грн. 38 коп. за період з 25.07.08 р. по 25.01.09 р., відповідно до рахунку-фактури № 339 від 30.09.08 р. сума пені складає 85,16 грн. за період з 25.10.08 р. по 25.04.09 р. Загальна сума пені за прострочення платежу за договором № 69/406-03 від 02.06.03 р. складає 241,54 грн.
В частині стягнення 2 412,28 грн. пені, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 230, 232, 625 ЦК України, Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, (71504, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 21, а/с 469, ЄДРПОУ 32400040 п/р 26009301191127 в Енергодарському відділенні АК ПІБ МФО 313098) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, Промзона, п/р 260002673 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 313827 ЄДРПОУ 19355964) 2 001 (дві тисячі одна) грн. 01 коп. заборгованості по сплаті спожитої теплової енергії, 241 (двісті сорок одна) грн. 54 коп. пені за прострочення платежів, 233 (двісті тридцять три) грн. 47 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 43 (сорок три) грн. 62 коп. 3% річних за весь час прострочення, 54 (п'ятдесят чотири) грн. 09 коп. державного мита та 62 (шістдесят дві) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.06.2009р.
Суддя Ю.О. Скиданова