ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/91
26.05.09
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
До Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»
про стягнення 89 609 грн. 42 коп.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Гранацька Л.В.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка»про стягнення заборгованості та пені, всього в сумі 89609,42 грн. за договором № 85 від 01.04.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2009р. порушено провадження у справі.
У судовому засіданні 26.05.2009р. представник позивача надав суду довідку про включення до ЄДРПОУ відповідача; в довідці зазначено ту саму адресу відповідача, яку позивачем було вказано в позовній заяві.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року ” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році ” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.
За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Між Комунальним підприємством «Житлосервіс «Куренівка»(Відповідач) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Позивач), було укладено Договір №85 від 01.04.2008р. на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів (Договір), на підставі якого Відповідач доручає, а Позивач приймає на себе виконання обсягів робіт з перевірки, прочищення і поточного ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) відповідно до додатків та разових робіт по ліквідації завалів у вентканалах жилих будинків.
Відповідно до п.п. 2.2.3. Договору Відповідач зобов'язаний до 10 числа з початку кварталу перераховувати Позивачу аванс у розмірі 50% договірної вартості робіт для придбання матеріалів, виробів, конструкцій. Підсумкові розрахунки за виконані роботи виконуються щомісячно на підставі актів виконаних робіт протягом десяти днів з дня підписання актів.
Відповідно до розділу 4 Договору, Відповідач зобов'язаний проводити оплату за виконані роботи згідно з актами ф.№2 протягом 25 днів наступного за звітним місяця після підписання актів.
До матеріалів справи надано Акти приймання виконаних робіт за період з квітня 2008р. по грудень 2008р. (форма 2), підписані Позивачем та Відповідачем, вартість робіт з ПДВ за актами складає 82006,51 грн.
Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, та проводив оплату за виконані роботи несвоєчасно і не в повному обсязі.
Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача по Договору, відповідно до якого заборгованість Відповідача згідно Актів приймання виконаних робіт за період з квітня 2008р. по грудень 2008р., разом з ПДВ, складає 82006,51 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості по Договору в розмірі 82006,51 грн.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проте, відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазначено, що згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Позивач, відповідно до розрахунку пені, складеного у відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нарахував Відповідачу за несвоєчасне внесення платежів по Договору пеню в розмірі 7602,91 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору в частині сплати за виконані роботи, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 7602,91 грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Куренівка» (м. Київ, вул. Попова, 1; код ЄДРПОУ 33597216) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код 03366500) 82 006 (вісімдесят дві тисячі шість) грн. 51 коп. заборгованості, 7602 (сім тисяч шістсот дві) грн. 91 коп. пені, 897 (вісімсот дев'яносто сім) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя І.О.Домнічева
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -25.06.2009р.