Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2009 р. Справа № 55/89-09
вх. № 2643/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Шеверєвої В.Є.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків
про стягнення 246286,80 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків, 246286,80 грн. грошових коштів та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 2/Пр від 19.07.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача, а також накладення арешту на обладнання згідно договору № 2/Пр від 19.07.07 р. та передачу його на відповідальне зберігання позивачеві.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 квітня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 квітня 2009 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 26 травня 2009 р.
15 травня 2009 р.позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема розрахунок основного боргу, суми інфляційних витрат та 3 % річних, в якому просив суд стягнути з відповідача 214695,00 грн. основного боргу, 22113,59 грн. інфляційних та 9478,21 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 01 червня 2009 р.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 01 червня 2009 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 01 липня 2009 р.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 01 червня 2009 р., від 10 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.
22 червня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій змінив період нарахування інфляційних витрат та 3% річних, у зв"язку з відсутністю у позивача доказів повідомлення відповідача про готовність продукції, та приймаючи до уваги претензію від 26.01.09 р. № в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, та просив суд стягнути з відповідача 214695,00 грн. основного боргу, 9374,71 грн. інфляційних та 2117,54 грн. 3 % річних з періодом нарахування з 05 лютого 2009 р. по 05 червня 2009 р.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
Представник позивача у судовому засіданні підтримувала уточнені позовні вимоги .
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
19 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 2/Пр від 19.07.07 р., у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати у власність відповідачу, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити обладнання згідно специфікації, яка є невід"ємною частиною договору. Пунктом 2.1 договору передбачена загальна вартість договору, яка складає 1238550 грн. Пунктом 2.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом сплати 10% від вартості обладнання, тобто 123855 грн. - напротязі 5-ти банківських днів після підписання договору; суму у розмірі 90% від вартості обладнання, тобто 1114695 грн.- напротязі 5-ти днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач зобов"язаний підготувати обладнання до передачи напротязі 230 календарних днів від дня надходження на розрахунковий рахунок позивача суми передплати відповідно до п. 2.2.1 за умови своєчасної оплати по 2.2.2 в повному обсязі.
Сторони склали між собою специфікацію до договору № 2/Пр від 19.07.07 р., в якій визначили найменування обладнання, ціну, кількість, характеристики та загальну його вартість, яка складає 1238550 грн.
23 жовтня 2007 р. відповідач здійснив перерахування грошових коштів в сумі 123855,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується витягом банку.
Після чого, позивач вказує у позовній заяві на те, що ним було підготовлено обладнання до відвантаження та повідомлено про це відповідача.
Відповідач почав виконувати своє зобов"язання щодо перерахування 90% суми від загальної вартості товару та здійсним часткове перерахуванян коштів у сумі 900000 грн., що підтверджується витягами банку від 21.03.08 р., від 16.04.08.р., від 14.07.08 р., від 17.07.08 р., в графі "призначення платежу" зазначено: "П/плата за прес ARIETE2004/480, згідно дог. 2/Пр від 19.07.07 р.".
На виконання умов вказаного договору позивачем було відвантажено відповідачеві обладнання, передбачене специфікацією, на загальну суму 1238550 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000063 від 09.04.08 р. та актом від 09.04.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств. У вказаних документах зазначений договір № 2/Пр від 19.07.07 р., що свідчить про те, що вказане обладнання передавалось саме на виконання цього договору.
З боку відповідача обладнання було отримано уповноваженою особою на підставі довіреності ЯОЦ № 901418 від 09.04.08 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Фам Інжиніринг".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 7 від 26.01.09 р. про погашення заборгованості у сумі 214695 грн.. На доказ направлення вказаного листа позивач додав до матеріалів справи належним чином засвідчену копію поштового повідомлення № 1665186 з відміткою про отримання з боку відповідача.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 214695 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -214695 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги викладене позивачем в уточненнях до позовної заяви, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 9374,71 грн. та 3% річних у сумі 2117,54 грн. з періодом нарахування з 05 лютого 2009 р. по 05 червня 2009 р. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні (розрахунок перевірений судом).
Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 7360,67 грн. 3% річних та 12738,88 грн. інфляційних витрат, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до вимог ст.ст.44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49 п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків(61010, м. Харків, вул. Основ"янська, буд. 55, код 32674158, р/р № 260053011146 в першій ХФ АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фам Інжиніринг", м. Київ(04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 56, код 34840171, р/р № 26001801311160 в банку ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 214695 грн. основного боргу, 2117,54 грн.- 3 % річних, 9374,71 грн. інфляційних, 2261,87 грн. державного мита та 108,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 7360,67 грн. 3% річних та 12738,88 грн. інфляційних витрат провадження у справі припинити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути позивачу зайво сплачене державне мито у сумі 2146,95 грн.
Видати відповідну довідку.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 23 червня 2009 року.