"11" червня 2009 р.
Справа № 21/122-08-4311
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання: Павленко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача -Кафлюк Т.І. (Кабінет Міністрів України)
від прокуратури -Свентицький І.С.
від відповідачів - Картузов М.Ю. (ТОВ „Юпітер”)
Бочарников С.І. (ДП „Гвардійське”)
представники інших сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Військового прокурора Одеського гарнізону
на рішення господарського суду Одеської області від 10 березня 2009 року
у справі № 21/122-08-4311
за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України
за участю 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Управління сільського господарства Міністерства оборони України; Міністерство оборони України
до ДП „Гвардійське”; ТОВ „Юпітер”
за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області
про визнання договору недійсним
По справі оголошувалась перерва до 11.06.2009р.
встановив:
Військовий прокурор Одеського гарнізону 8.10.2008р. звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України до Державного підприємства „Військовий радгосп „Гвардійський”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Юпітер” про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.08.2007р., укладеного між відповідачами, недійсним та зобов'язання сторін повернути все отримане в натурі. Позовні вимоги мотивовані тим, що за зазначеним договором ТОВ „Юпітер” придбало у ДП „Військовий радгосп „Гвардійський”, майновий комплекс, розташований на земельній ділянці площею 109000м2 за адресою: Одеська область, Комінтернівський р-н, селище Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/2, який складається з будівель чотирьохрядного корівника, молочної кухні, насосної, будівлі АВМ, трансформаторної, літнього табору для тварин, силосної ями та вимощення. Цей договір посвідчений нотаріусом. В якості підстави для відчуження нерухомого майна в п.9 договору є посилання на дозвіл Управління сільського господарства Міністерства оборони України від 27.02.2007р. за № 198/39/2. На думку прокурора, договір суперечить вимогам законодавства, укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є порушенням вимог частин 1 та 2 ст.203 ЦК України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним, відповідно до ч.1 ст.215 цього Кодексу. Висновки прокурора обґрунтовані тим, що відчужене майно належало ДП „Військовий радгосп „Гвардійський” на праві господарського відання, органом управління цим майном було Міністерство оборони України, яке не наділено, відповідно до Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, повноваженнями на відчуження (реалізацією) нерухомого майна та іншого окремо індивідуально визначеного майна державних підприємств. Згідно Закону України „Про приватизацію державного майна” відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних і юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, є приватизацією державного майна. Нерухоме майно, яке відчужувалось за договором від 10.08.2007р. відповідно до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)” є об'єктом малої приватизації і здійснюється шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом. Продавцями цих об'єктів приватизації є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. Тому Міністерство оборони України, ДП „Військовий радгосп „Гвардійський” не могли бути продавцями за оспорюваним договором, оскільки не мали обсягу цивільної дієздатності на вчинення такого правочину, а відтак вказаний договір суперечить вимогам ст.658 ЦК України, згідно з якого право продажу товару належить його власникові. Укладання та реалізація спірного договору порушує права та обов'язки Кабінету Міністрів України щодо управління державним майном, визначені статтями 116, 117 Конституції України, ст.5 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”. Управління сільського господарства Міністерства оборони України не є суб'єктом управління об'єктами державної власності, згідно ст.4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”. Тому посилання в п.9 договору на дозвіл Управління сільського господарства Міністерства оборони України, як на підставу відчуження, прокурор вважає необґрунтованим (а.с.2-8 т.1).
Заперечуючи проти позову ТОВ „Юпітер” послалось на те, що відповідно до Статуту Військового радгоспу „Гвардійський” органом уповноваженим управляти державним майном, яким наділений радгосп, є Управління сільського господарства Міністерства оборони України. Саме з дозволу цього органу укладався договір купівлі-продажу. Продаж майна відбувався відповідно до іншого спеціального Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, так як радгосп мав податкову заборгованість і реалізація його майна здійснювалась з метою погашення цього боргу та недопущення процедури банкрутства радгоспу. На думку ТОВ „Юпітер”, договір купівлі-продажу нерухомого майна не суперечить діючому законодавству та укладений особою, яка мала необхідний обсяг дієздатності (а.с.71-75 т.1).
У письмових поясненнях на позов Фонд державного майна України зазначив, що оспорюваний договір був укладений за певних обставин, які мають іншу правову природу, ніж правовідносини приватизації або відчуження майна в порядку ч.5 ст.75 ГК України. В даному випадку правова природа відносин за оспорюваним договором купівлі-продажу мала своїм першоджерелом податкові зобов'язання, а не добровільну зміну самим державним підприємством правового режиму своїх основних фондів, реалізація майна була здійснена з метою забезпечення виконання зобов'язань платника податків перед бюджетом, кошти, отримані від такої реалізації були направлені в першу чергу на погашення податкового боргу (а.с.130-132 т.1).
Ухвалами господарського суду Одеської області від 25.11.2008р., 8.12.2008р., 19.12.2008р. до участі у справі залучено Управління сільського господарства Міністерства оборони України, Міністерство оборони України, як третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача, та ДПІ у Комінтернівському р-ні, як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача (а.с.115-116, 149-150 т.1, а.с.16-17 т.2).
У письмових поясненнях на позов Управління сільського господарства Міністерства оборони України, Військовий радгосп „Гвардійський” послались на те, що відповідно до Статуту Військовий радгосп „Гвардійський” засновано на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України, яке є органом управління майном. Саме з дозволу цього органу здійснювалась реалізація нерухомого майна через біржові торги і договір купівлі-продажу оформлений нотаріально. Гроші за реалізовані об'єкти були направлені на погашення заборгованості по заробітній платі і розрахунки з бюджетом (а.с.22-25, 52-54 т.2).
Письмові пояснення на позов Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, ДПІ у Комінтернівському р-н в матеріалах справи відсутні.
19 лютого 2009 року Військовим прокурором Одеського гарнізону подана заява про зміну підстав позову, в якій зазначено, що всупереч вимогам ст.326 ЦК України, ст.ст. 22, 74, 75, 136, 141 ГК України, ст.ст. 1, 3, 4, 5, 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, п.п.6, 7, 8, 10, 13 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.06.2007р. № 803 продаж нерухомого майна, що є предметом оспорюваного договору, здійснений без згоди суб'єкта управління майном -Міністерства оборони України; без прийняття Фондом держмайна України будь-якого рішення про надання згоди на відчуження цього майна, без рецензування ФДМУ звіту про оцінку нерухомого майна; продаж був здійснений на біржових торгах, тоді як повинен був бути здійснений виключно на аукціоні; відчуження відбулося в умовах прямої законодавчої заборони на вчинення таких правочинів, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2006р. № 491-р. (а.с.19-26 т.3).
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2009р. (суддя Зеленов Г.М.), яке оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16.03.2009р., здійснена заміна відповідача Державне підприємство „Військовий радгосп „Гвардійський” на його правонаступника -Державне підприємство „Гвардійське”. У задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідно до Статуту Військового радгоспу „Гвардійський” органом, уповноваженим управляти майном зазначеного підприємства є Управління сільського господарства Міністерства оборони України. Цей Статут на момент укладання спірного договору купівлі-продажу був чинний, не визнаний недійсним в судовому порядку. З дозволу саме цього органу був укладений спірний договір. Підставою для реалізації майна став наявний у радгоспу податковий борг перед ДПІ у Комінтернівському р-ні та заборгованості по заробітній платі. Реалізація нерухомого майна відбулася у відповідності до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за погодженням з податковим органом з метою погашення податкового боргу та інших загальнообов'язкових платежів та зборів, погашення заборгованості по заробітній платі та з метою не припущення процедури банкрутства щодо Військового радгоспу „Гвардійське” (а.с.109-116 т.3).
Не погодившись з рішенням суду, Військовим прокурором 25.03.2009р. внесено апеляційне подання, в якому останній просив рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.
У письмових запереченнях на апеляційне подання ТОВ „Юпітер” послалось на необґрунтованість доводів прокурора, у зв'язку з чим просило рішення суду залишити без змін. Представники Фонду держмайна України та ДПІ у Комінтернівському районі вважають, що договір купівлі-продажу укладений без будь-яких порушень, із дотриманням чинного законодавства, у зв'язку з чим просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційного подання, виходячи із наступного.
Відповідно до пунктів 1.1., 2.1.1., 2.1.3., 2.1.9. Статуту Військового радгоспу „Гвардійський” (нова редакція), затвердженого начальником Управління сільського господарства Міністерства оборони України 11.12.2006р. Військовий радгосп „Гвардійський” (Підприємство) засновано на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України, яке є органом управління майном. Підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, створено для здійснення підприємництва та комерційної господарської діяльності, у тому числі виробництва сільськогосподарської продукції для планового забезпечення військових частин, установ і організацій Збройних сил України. Орган управління майном надає дозвіл на реалізацію майна, технічних засобів, будівель та споруд, цілісного майнового комплексу і т.д. Згідно пунктів 3.1., 3.4.3., 3.5.6. Статуту, майно підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання. Підприємство має право відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів лише за попередньою згодою органу управління майном і, як, правило, на конкурентних засадах. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод у порядку, встановленому чинним законодавством та цим Статутом (а.с.45-48 т.1).
10 серпня 2007 року між Військовим радгоспом „Гвардійський” та ТОВ „Юпітер” укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме майнового комплексу загальною площею 1935,3м2, розташованого в с.Гвардійське Комінтернівського району Одеської області по вул. Олімпійській,1/2, на земельній ділянці площею 109000м2, який складається з будівель 4-х рядного корівника, молочної кухні, насосної, АВМ, трансформаторної, літнього табору для тварин, силосної ями, вимощення. Належність продавцю цього нерухомого майна підтверджена свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області 12.06.2007р., серії ЯЯЯ № 950070, зареєстрованим Комінтернівським РБТІ 16.06.2007р. Експертна вартість зазначеного майна, згідно висновку про оцінку вартості станом на 12.06.2007р. проведеною ТОВ „Регіональне агентство по розвитку економіки”, склала 339669.00грн. Вказане нерухоме майно на момент укладення цього договору перебувало в податковій заставі від 9.07.2004р. за № 2636-2766, накладеної ДПІ Комінтернівського р-ну Одеської області, відчуження здійснено з дозволу податкового органу від 24.07.07р.№ 5866/10/24 про реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі, з дозволу Управління сільського господарства Міністерства оборони України від 27.02.2007р. за № 198/39/2 на підставі протоколу проведення Одеською товарною біржею торгів з продажу нерухомого майна, продаж вчинено за 500000грн., з яких 58900грн. покупець повинен перерахувати в рахунок погашення податкового боргу, а суму 441100грн. -на рахунок продавця. Цей договір укладено в письмовій формі та посвідчений нотаріально (а.с.9,10 т.1, а.с.74 т.3).
Документи по проведенню ТОВ „Регіональне агентство по розвитку економіки” незалежної експертної оцінки ринкової вартості майнового комплексу, відчуженого за спірним договором, а також документи по проведенню Одеською товарною біржею торгів з продажу зазначеного нерухомого майна містяться в матеріалах справи (а.с.47-56 т.3).
На виконання умов договору купівлі-продажу між Військовим радгоспом „Гвардійський” та ТОВ „Юпітер” підписано акт приймання-передачі об'єктів нерухомого майна від 13.08.2007р.(а.с.101 т.1). Платіжними дорученнями № 60, № 61 від 20.08.2007р. підтверджено перерахування ТОВ „Юпітер” грошових коштів в сумі 58900грн. в погашення податкового боргу Військового радгоспу „Гвардійський” та 441100грн. на рахунок останнього (а.с.103, 104 т.1).
Таким чином, умови договору між сторонами виконані у повному обсязі.
Після чого Військовий радгосп „Гвардійський” з дозволу Управління сільського господарства Міністерства оборони України відмовилося в порядку ст. 141 Земельного Кодексу України від права користування земельною ділянкою площею 9,6га, на якій розташовано відчужене майно, і передачі її в землі запасу для подальшого переоформлення на ТОВ „Юпітер” (а.с.95-96 т.1).
Змінюючи підстави пред'явленого позову, прокурор послався на порушення Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.06.2007р. № 803, а саме:
- продаж нерухомого майна здійснений без згоди органу управління майном -Міністерства оборони України; без прийняття Фондом держмайна України будь-якого рішення про надання згоди на відчуження цього майна, без рецензування ФДМУ звіту про оцінку нерухомого майна;
- відчуження здійснено на біржових торгах, тоді як повинно було бути здійснено виключно на аукціоні;
- відчуження відбулося в умовах прямої законодавчої заборони на вчинення таких правочинів, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2006р. № 491-р.
Відповідно до статтей 3,4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006р. № 185-V, об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, яке передане державними комерційними підприємствами (далі-держані підприємства) установам та організаціям. Суб'єктами управління є, зокрема, Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі -уповноважені органи управління).
Згідно Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2006р. № 1080, Міноборони є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони. Міноборони відповідно до покладених на нього завдань у питаннях організації фінансової, економічної та господарської діяльності утворює, реорганізує і ліквідує підприємства, установи та організації, які забезпечують діяльність Збройних Сил, здійснює управління закріпленим за ними державним майном, контроль за їх діяльністю.
Як вбачається з листа директора департаменту Міністерства оборони України В.І.Кириленка від 5.04.2007р. за № 241/1/797 за сталою і діючою в Міністерстві оборони України практикою та відповідно до функціонального розподілу обов'язків і Положення про Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України, в якості представника Міністерства оборони України залучається фахівець Департаменту економічної та господарської діяльності, як представник органу уповноваженого приймати рішення щодо майна державних підприємств. Таким представником в Міністерстві оборони визначений тимчасово виконуючий обов'язки начальника управління сільського господарства Міністерства оборони України Шестопалов О.О. (а.с.136 т.1).
Саме ця посадова особа 11.12.2006р. затверджувала нову редакцію Статуту Військового радгоспу „Гвардійський”, що діяла на момент укладення договору купівлі-продажу, в якому органом управління майном підприємства визначено Управління сільського господарства Міністерства оборони України, і саме ця посадова особа надавала дозвіл на відчуження нерухомого майна.
Як вбачається з листа ДПІ у Комінтернівського р-ні від 17.01.2008р. за № 338/10/24107, податковий орган повідомляв начальника Управління сільського господарства Міністерства оборони України Шестопалова О.О. про наявність податкового боргу Військового радгоспу „Гвардійський”, про внесення всього рухомого майна та майнових прав радгоспу у податкову заставу, про необхідність визначення активів підприємства, які будуть направлені на погашення податкового боргу шляхом їх реалізації (а.с.134-135 т.1).
Враховуючи вищезазначене, а також пояснення гр. Шестопалова О.О. надані під час розгляду апеляційного подання, судова колегія дійшла висновку, що начальник Управління сільського господарства Міністерства оборони України діяв як представник Міноборони -органу уповноваженого приймати рішення щодо майна держаних підприємств.
Посилання прокурора на факт встановлений господарським судом при розгляді справи № 28/197-05-4540 не заслуговує на увагу, відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України (а.с.41- 42 т.4).
Обов'язковість наявності згоди Фонду державного майна на відчуження нерухомого майна, рецензування звітів про оцінку майна встановлені пунктами 6,10 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.06.2006р. № 803.
Згідно п.п.1,4 п.5 означеного Порядку, дія цього Порядку не поширюється на відчуження: цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів; майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом.
Відповідно до Статуту, довідки Одеського обласного управління статистики, Військовий радгосп „Гвардійський” є державним підприємством.
За договором купівлі-продажу від 10.08.2007р. Військовим радгоспом „Гвардійський” відчужувався майновий комплекс, який перебував в податковій заставі.
Узгодження операцій із заставленими активами визначається п.8.6. ст.8 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ. Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу від 10.08.2007р. укладено за погодженням із податковим органом, тобто із дотриманням вищезазначеної норми Закону № 2181.
Отже, посилання прокурора на порушення Порядку відчуження об'єктів державної власності є неправомірним.
З цих підстав не заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що відчуження нерухомого майна повинно було бути здійснено виключно на аукціоні, як це передбачено п.13 означеного Порядку. Додатково слід зазначити, що редакція п.13 вказаного Порядку, яка діяла на день продажу майнового комплексу передбачала, що продаж майна здійснюється на аукціоні, за конкурсом.
З протоколу по проведенню торгів з продажу майнового комплексу вбачається, що торги проведені на конкурентних засадах через біржу, за ціною значно вище експертної оцінки, тобто із дотриманням умов, зазначених у дозволі на відчуження, виданого органом управління майном підприємства, у відповідності із п.3.4.3. Статуту підприємства, без порушень вимог Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Отже, продаж за оспорюваним договором майнового комплексу відбувся без завдання збитків економічним інтересам держави.
Матеріали справи свідчать, що видача в лютому 2007 року Управлянням сільського господарства Міноборони України дозволу Військовому радгоспу „Гвардійський” на реалізацію майнового комплексу було на той час економічно вивіреним та доцільним рішенням, оскільки цей комплекс, починаючи з 1993 року не використовувався, прийшов у непридатний стан та становив загрозу для місцевих мешканців селища внаслідок його руйнування, для проведення капітального ремонту потребував значних коштів, яких у радгоспу не було, подальше використання цього комплексу було економічно недоцільним. Військовий радгосп протягом останніх шести років мав значну заборгованість по заробітній платі та з виплат податків, зборів, обов'язкових платежів до державного бюджету та державних цільових фондів, тобто знаходився у тяжкому фінансовому стані, майно радгоспу з 2004 року перебувало в податковій заставі. Саме з метою визначення шляхів щодо виходу з вказаної ситуації, поліпшення фінансово-економічного стану радгоспу, забезпечення розрахунків з наявними боргами та з метою недопущення процедури банкрутства радгоспу і примусової реалізації майна, що перебувало у його віданні та було необхідне для забезпечення господарської діяльності, з урахуванням рішення загальних зборів трудового колективу радгоспу, органом управління майном підприємства був наданий дозвіл на реалізацію зазначеного майнового комплексу та використання отриманих від реалізації коштів виключно на погашення податкового боргу, заборгованості по заробітній платі та інших платежів (а.с.10, 97-100, 140 т.1, а.с.34-37 т.2).
Після виконання сторонами умов договору купівлі-продажу майнового комплексу, новий власник нерухомого майна ТОВ „Юпітер” був включений як учасник (суб'єкт правовідносин) до плану розвитку соціальних програм Чорноморської селищної ради з пропозицією прийняти участь у фінансуванні розвитку смт.Чорноморське та с. Гвардійське на умовах благодійної допомоги (а.с.31 т.4).
При розгляді апеляційного подання прокурор додатково надав висновок судово-оціночної експертизи проведеної ОФ „Ин-Юг Экспертиза” від 29.04.2009р. на підставі листа Військового прокурора Одеського гарнізону за № 568/1 від 2.02.2009р., яким ринкова вартість майнового комплексу, реалізованого за спірним договором купівлі-продажу, визначена станом на 10.08.2007р. в сумі 952000грн. Посилаючись на цей висновок, прокурор доповнив нормативне обґрунтування позовних вимог, зазначивши, що під час проведення ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки” незалежної оцінки державного майна не визначалась вартість майнового права користування земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розміщено та частиною ділянки, яка необхідна для обслуговування нерухомого майна, внаслідок чого продаж відбувся за заниженою ціною, чим економічним інтересам держави завдані збитки на суму 452000грн., що є також підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Судова колегія на підставі ч.3 ст.101 ГПК України не приймає до розгляду і не розглядає зазначену вимогу, оскільки вона не була предметом розгляду в суду першої інстанції.
Під час розгляду апеляційного подання прокурором надані письмові пояснення ФДМУ датовані 14.11.2008р. за вих. № 10-25-16512, де викладена позиція останнього щодо позовних вимог, яка повністю не співпадає з доводами викладеними ФДМУ у додаткових поясненнях від 04.12.2008р. за вих. № 10-25-17637, що містяться в матеріалах справи (а.с.130-132 т.1). Саме такої правової позиції щодо укладання угоди купівлі-продажу без порушень діючого законодавства дотримувався представник ФДМУ під час розгляду спору як в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційного подання.
Посилання прокурора на те, що відчуження відбувалось в умовах прямої законодавчої заборони на вчинення таких правочинів, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.09.2006р. № 491-р „Деякі питання управляння майном, яке вивільнюється в ході реформування Збройних Сил” (із змінами), не заслуговує на увагу, оскільки зазначене розпорядження носить відсильний характер до норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. № 1919, якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил. Це Положення розроблено відповідно до ст.6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” від 21.09.99р. № 1075-XIV (із змінами) і установлює порядок відчуження та реалізації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил. Військова частина -військова частина, заклад, установа, організація, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету і входять до складу Збройних Сил. Військове майно -державне майно, закріплене за військовими частинами. Майно військового радгоспу „Гвардійський” не має статусу військового майна, останнє створено як самостійний суб'єкт господарювання, не входить до складу Збройних Сил, а тому дія Закону України № 1075, постанови Кабінету Міністрів України №1919, розпорядження Кабінету Міністрів України № 491-р не розповсюдження на майно військового радгоспу.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав докази в обґрунтування недійсності договору купівлі-продажу від 10.08.2007р., а відтак господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову і підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 103,105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2009 року у справі № 21/122-08-4311 залишити без змін, а апеляційне подання Військового прокурора Одеського гарнізону -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Туренко В.Б.
Суддя Бандура Л.І.
Суддя Поліщук Л.В.