83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.07.09 р. Справа № 44/99
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко» (представник до судового засідання не з'явився), до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Онікс» (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення суми заборгованості у розмірі 2'255'162 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко» (далі - Продавець) звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу за поставлений товар (автомобілі виробництва Mitsubishi Motors Corporation) у розмірі 2'255'162 грн. до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Онікс» (далі - Покупець). Позовні вимоги Продавця ґрунтуються на неналежному виконанні та простроченні Покупцем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки позивачем 18-ти автомобілів марки Mitsubishi різних моделей (далі - Продукція) загальною вартістю 2'339'742 грн. за договором № ТН-NO-001 від 12.08.08 року (далі - Договір).
Додатково позивач висунув клопотання про накладення арешту на все майно відповідача.
Представники сторін до жодного судового засідання не з'явилися, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання. Суд вважає можливим розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для належної правової оцінки спірних правовідносин.
Строк розгляду справи був продовжений ухвалою заступника голови суду до 01.07.09 року.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Продавця підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. Основним критерієм віднесення Договору до правочинів поставки є визначення його умов відповідно до правил ІНКОТЕРМС згідно статті 265 ГК України.
Таким чином, в силу статті 712 ЦК України, статті 265 ГК України та розділів 1-4 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця нові автомобілі виробництва Mitsubishi Motors Corporation, причому асортимент визначається двосторонніми додатками до Договору, а факт передачі Продукції засвідчується підписаними сторонами в місті Києві актами приймання-передачі, наразі Покупець зобов'язався прийняти Продукцію та сплатити Продавцю за неї грошові кошти у вигляді попередньої оплати, на що додатково вказують додатки до Договору № NO-001 від 01.09.08 року, № NO-016 від 24.09.08 року, № NO-018 від 26.09.08 року, № NO-022 від 02.10.08 року, № NO-023 від 03.10.08 року, № NO-024 від 06.10.08 року, № NO-025 від 07.10.08 року, № NO-026 від 08.10.08 року, № NO-033 від 30.10.08 року, № NO-043 від 10.11.08 року та № NO-045 від 13.11.08 року.
Порядок поставки означеної продукції визначений згідно пункту 4.1 Договору - у відповідності до умов Delivered duty paid named place of destination (DDP) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, згідно яких Продавець здійснює поставку Покупцю Продукції, яка пройшла митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення - місто Київ.
Надання Продавцем відповідачеві Продукції вартістю 2'339'742 грн. у період з 01.09.08 року до 13.11.08 року підтверджується одинадцятьма підписаними сторонами актами приймання-передачі (№№ 080901-018, 080924-008, 080926-010, 081002-012, 081003-012, 081006-025, 081007-022, 081008-021, 081020-015, 081110-003 та 081113-002), належність яких до предмету спору перевірена судом. З боку Покупця Продукцію отримували керівник відділу продажу Руденко А.П. та громадянин Гудич С.В., відповідні повноваження яких на отримання Продукції підтверджені довіреностями № 01/08-НО від 01.08.08 року та 01/05-НО від 01.10.08 року.
Належність зазначених додатків до Договору та актів приймання-передачі до предмету спору перевірена судом.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані позивачем додатки до Договору та акти приймання-передачі в сукупності з довіреностями на громадян Руденка А.П. та Гудича С.В. - є належними та допустимими доказами здійснення передачі відповідачу Продукції за Договором та прийняття цієї Продукції останнім. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Продукції (якість, комплектність, строки поставки тощо) або докази повної оплати - суду не надавалися.
Умовами додатків до Договору № NO-001 від 01.09.08 року, № NO-016 від 24.09.08 року, № NO-018 від 26.09.08 року, № NO-022 від 02.10.08 року, № NO-023 від 03.10.08 року, № NO-024 від 06.10.08 року, № NO-025 від 07.10.08 року, № NO-026 від 08.10.08 року, № NO-033 від 30.10.08 року, № NO-043 від 10.11.08 року та № NO-045 від 13.11.08 року передбачено попередній порядок оплати поставленої Продукції. Водночас, позивач здійснив поставку Продукції вартістю 2'339'742 грн. взагалі не отримавши попередньої оплати. Єдиний доказово підтверджений факт часткової оплати Покупцем в сумі 84'580 грн. відбувся 19.08.08 року, на що вказує банківська виписка від 19.08.08 року № 6561.
Наразі суд вважає, що дострокове виконання Продавцем зобов'язання стосовно поставки не суперечить нормам статті 531 ЦК України та частини 5 статті 193 ГК України, оскільки ані нормами закону, ані Договором не встановлено застережень щодо неможливості або заборони сторонам достроково виконувати взяті на себе відповідно Договору зобов'язання. Ті ж самі застереження не витікають і з загальноправового змісту договору поставки, тому заперечення відповідача щодо порушень умов Договору стосовно поставки лише за наявності факту попередньої оплати - судом до уваги не беруться.
З огляду на наведене, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем виникало у відповідний момент передачі кожної одиниці Продукції за актами приймання-передачі, наразі на загальну суму 2'339'742 грн. право грошової вимоги виникло за висновком суду 13 листопада 2008 року - в момент отримання останнього автомобілю Mitsubishi Pajero Wagon 3.0 AT. При цьому, означене зобов'язання щодо сплати 2'255'162 грн. (з урахуванням часткової оплати) момент прийняття рішення суду - не виконане, на порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Покупця (у запропонованій позивачем формі) - не може бути вжито судом, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами ринкової вартості майна, стосовно якого мають вживатися забезпечувальні заходи, через що існує загроза арешту майна на суму, що значно перевищує загальну суму боргу. Окрім того, арешт усього без винятку майна відповідача призведе до припинення розрахунків відповідача з контрагентами та бюджетом, зупинення фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності та носитиме характер протиправного втручання суду в господарську діяльність, забороненого нормами статей 6 та 19 ГК України.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов Договору, а також порушення норм ЦК України та ГК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів поставки.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.525-526, 549-550, 625 та 712 ЦК України, ст.264-271 ГК України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 67-69, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Онікс» про суми заборгованості у розмірі 2'255'162 грн.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Онікс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніко» суму боргу у розмірі 2'255'162 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 22'551,62 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -господарському суду Донецької області