79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.06.09 Справа№ 14/74
За позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ, в особі Львівської філії, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Софі”, м.Львів
Про стягнення 921906,22 грн
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Хороз І.Б.
Представники сторін:
від позивача - Здрілко Є.Є -представник
від відповідача - не з”явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу роз”яснено. Заяви про відвід суду від сторін не надходили.
Суть спору: Позовну заяву подано Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, м.Київ, в особі Львівської філії ВАТ ВТБ Банк, м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Софі”, м.Львів, про стягнення 921906,22 грн заборгованості за кредитним договором №18/01/07 від 05 квітня 2007 року.
Ухвалою від 06.04.2009 року господарський суд Львівської області порушив провадження у справі та призначив розгляд на 26.05.2009 року. Одночасно, в порядку ст.67 ГПК України вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, в межах суми позову та можливих судових витрат -931243,28 грн (921906,22 грн заборгованості; 9219,06 грн держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках відповідача.
Ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 10.04.09 року, що підтверджується повідомленням за №4163640 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції .
У зв”язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці, розпорядженням голови Господарського суду Львівської області від 25.05.2009 року, справа №14/74, призначена до слухання на 26.05.2009 року, передана для розгляду судді Довгій О.І.
В засідання 26.05.09 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов, документів , що витребовувались ухвалою про порушення провадження у справі , суду не подав. З підстав, зазначених в ухвалі від 26.05.2009 року розгляд справи відкладався на 18.06.2009 року. Ухвалу від 26.05.09 р відповідач отримав 01.06.09 р , що підтверджується наявним у справі повідомленням за №4363967 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.
Розпорядженням Голови господарського суду Львівської області від 29.05.2009 року, у зв”язку із виходом судді Кітаєвої С.Б. із відпустки, справа №14/74, яка була передана судді Довгій О.І. по розпорядженню від 25.05.09 р, повернута для розгляду судді Кітаєвій С.Б.
В судове засідання 18.06.09 р позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між ВАТ ВТБ Банк, яке є правонаступником всіх прав та обов”язків акціонерного комерційного банку “Мрія”, та ТзОВ “Торговий Дім “Софі” було укладено кредитний договір №18/01/07 від 05 квітня 2007 року на суму 240000 доларів США під 12 відсотків річних на строк до 05.04.2010 року з погашенням згідно графіку. Повідомив, що Додатковою угодою від 03 жовтня 2008 року встановлено відсоткову ставку в розмірі 14 % річних., а Додатковою угодою від 06 листопада 2008 року змінено графік погашення. Позивач зобов”язання виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 240000 доларів США, однак відповідачем зобов”язання по кредитному договору не виконано, не дотримано графіку погашення та не сплачено відсотки за користування, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту, яка станом на 23 березня 2009 року складає 119728,08 доларів США, відповідно до розрахунку, що згідно курсу НБУ на день подачі позовної заяви до суду відповідає 921906,22 гривням. Позивач також повідомив, що ним неодноразово направлялись відповідачу претензії з вимогою погасити прострочену заборгованість по кредиту, однак, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості з боку відповідача вчинено не було.
В жодне із судових засідань відповідач явку повноважного представника не забезпечив, обґрунтованого відзиву на позовну заяву, витребовуваних документів суду не подав, хоч ( про що свідчать наявні у справі документи) належним чином і своєчасно повідомлявся про дату , час і місце розгляду справи.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 Статуту (нова редакція) Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, погодженого Національним Банком України 25.07.2008 року, затвердженого загальними зборами учасників ВПТ ВТБ Банк протоколом №48 від 30.05.2008 року, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк є, зокрема, правонаступником усіх прав та обов”язків Акціонерного комерційного банку “Мрія” ( свідоцтво про реєстрацію банку №128), створеного рішенням установчих зборів учасників банку ( протокол № 1 від 18.09.1992 року) і перейменованого у Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк згідно з рішенням загальних зборів учасників банку від 25.01.2007 року.
Між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк, яке є правонаступником всіх прав та обов”язків акціонерного комерційного банку “Мрія” ( надалі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Софі” ( надалі-відповідач) було укладено кредитний договір №18/01/07 від 05 квітня 2007 року (надалі-кредитний договір) на суму 240000 (двісті сорок тисяч) доларів США під 12 відсотків річних на строк до 05.04.2010 року з погашенням згідно графіку . Додатковою угодою від 03 жовтня 2008 року встановлено відсоткову ставку в розмірі 14% річних. Додатковою угодою від 06 листопада 2008 року змінено графік погашення.
Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сума кредиту в розмірі 240000 (двісті сорок тисяч) доларів США відповідачем була отримана повністю, що підтверджується меморіальним валютним ордером №19-22 від 05.04.2007 року.
Відповідно до п.п.4.1 та 4.2 кредитного договору позичальник зобов”язаний повернути банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановленому кредитним договором та сплатити Банку плату за користування кредитом у розмірі та в порядку, встановленому кредитним договором.
Згідно з п.4.4 кредитного договору позичальник зобов”язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов”язання у випадку несплати плати за користування кредитом ( в тому числі неналежної сплати).
Відповідно до п.8.1 кредитного договору перерахування банку процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця. Погашення кредиту здійснюється в строк, встановлений графіком погашення кредиту.
Однак відповідачем зобов”язань по кредитному договору не виконано, не дотримано графіку погашення кредиту та не сплачено відсотки за користування, внаслідок чого вин7икла заборгованість по кредиту.
Згідно ст.173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктами господарювання та іншими учасниками ( учасником) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу чого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку (ст.509 ЦК України).
Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ( ст.174 ГК України).
Майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( ч.2 ст.175 ГК України).
Згідно з вимогами ст.629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.ю
У відповідності до вимог ст.193 ГК України зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається ( ст.525 ЦК України).
Однак відповідачем не виконуються умови кредитного договору -не повертається кредит та не сплачуються відсотки за користування ним у встановлені договором строки та порядку, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту.
Згідно ст.612 ЦК України -боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п.п.9.1 договору кредиту, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми. Відповідно ж до п.п.9.2 зазначеного договору, у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.
За порушення термінів повернення отриманого кредиту та оплати відсотків за користування кредитом, відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, ст.625 ЦК України та з врахуванням п.п.9.1 та 9.2 кредитного договору, позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання, а також нараховано на суму боргу інфляційні, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов”язання.
Статтею1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Позивачем неодноразово направлялись претензії з вимогою погасити прострочену заборгованість по кредиту ( 31893/1700-08-2 від 05.11.2008 р, №1954/1700-08-2 від 14.11.2008 р, №2171/1700-08-2 від 12.12.2008 гр, №2211/1700-08-2 від 17.12.2008 р, №90/1700-08-2 від 19.01.2009 р). Однак, жодних дій , спрямованих на погашення заборгованості з боку відповідача вчинено не було.
Станом на 23 березня 2009 року загальна сума заборгованості по кредитному договору відповідачем перед позивачем складає 119728,08 ( сто дев”ятнадцять тисяч сімсот двадцять вісім доларів США 08 центів) доларів США, відповідно до розрахунку, що згідно курсу НБУ на день подачі позову складає 921906,22 (дев”ятсот двадцять одна тисяча дев”ятсот шість грн.22 коп) гривень.
Відповідно до ст..15 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання. . У відповідності до ст.33 ГПК України , кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, позовні вимоги не заперечив, належними і допустимими доказами доводи позивача не спростував.
Позовні вимоги підлягають до задоволення . Судові витрати покладаються на відповідача.
Заходи до забезпечення позову спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. З цього питання у п.10 роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначається таке: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.
Відтак, із врахуванням наведеного, беручи до уваги відсутність заяв від позивача з повідомленням про те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших потреб відпала або змінились обставини, що спричинились до застосування заходів до забезпечення позову; неподання відповідачем належних і допустимих доказів погашення заборгованості станом на час прийняття рішення у справі, суд не вбачає за доцільне скасувати вжиті заходи до виконання рішення у справі.
Керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,49,68,75,82,84,85 ГПК України, суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Софі” ( юридична адреса : м.Львів, вул..Городоцька,359; фактична адреса: м.Львів, вул.Шевченка,335; код ЄДРПОУ 30994948) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ, в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк ( м.Львів, вул.Данилишина,4; код ЄДРПОУ 25258030) заборгованість за кредитним договором №18/01/07 від 05 квітня 2007 року в сумі 921906,22 ( дев”ятсот двадцять одна тисяча дев”ятсот шість грн.22 коп) гривень ; 9219,06 грн держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4. Вжиті заходи до забезпечення позову згідно ухвали від 06.04.09 р у справі вважати такими, що скасовані з моменту виконання рішення у справі.
Суддя Кітаєва С.Б.