ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/256
19.06.09
За позовом відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація"
про стягнення 100 581,04 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Харченко О.О.(дов. № 01-23/86 від 31.12.2008)
Від відповідача Данькевич І.В.(дов. № 01/04-09 від 01.04.2009)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у розмірі 100 581,04 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2009 порушено провадження у справі №50/256 та призначено її до розгляду на 27.04.2009.
В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 27.04.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання. Суд задовольнив дане клопотання, розгляд справи був відкладений на 01.06.2009.
В судове засідання 01.06.2009 з'явилися представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення, надали документи для залучення їх до матеріалів справи.
Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував, однак подав клопотання про розстрочку виконання рішення суду. Дане клопотання було обґрунтовано складною економічною ситуацією в Україні та неплатежами контрагентів.
Представник позивача заперечував проти заяви про розстрочку виконання рішення і просив дану заяву залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказівки, що містяться в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" встановлюють, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Суд приходить до висновку, що зі змісту статті 121 ГПК України вбачається, що заява про розстрочку виконання рішення суду повинна містити:
викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення;
зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення;
вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Оскільки відповідачем не було подано жодних доказів, що доводили б складність виконання рішення або неможливість його виконання у строк або встановленим господарським судом способом, то суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду з даної справи.
Судом за клопотанням відповідача була оголошена перерва в судовому засіданні на 19.06.2009 для оголошення повного тексту рішення по справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).
Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Також у відповідності до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.
Судом встановлено, що за усною домовленістю між відкритим акціонерним товариством "Харківшляхбуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", на замовлення останнього, позивачем було відвантажено відповідачу товар відповідно до видаткової накладної від 31.12.2007 № 01333 на загальну суму 132 581,04 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЄ № 283018 від 29.12.2007.
Вищевказані видаткова накладна та довіреність приймаються судом у якості належних доказів виконання зобов'язання позивачем та прийняття товару відповідачем.
Відповідачу був виставлений рахунок-фактура № СФ-01362 від 26.12.2007 на суму 132 581,04 грн.
Однак, відповідач в порушення умов чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару та на момент подачі позову мав заборгованість перед позивачем в розмірі 100 581,04 грн.(з урахуванням часткової оплати на суму 32 000,00 грн. відповідно до банківської виписки від 15.08.2008).
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію № 01-23/3 від 23.01.2009 з вимогою у семиденний термін погасити заборгованість у сумі 100 581,04 грн. Однак зазначена претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, на дату вирішення спору основна заборгованість відповідача за отриманий товар становить 100 581,04 грн.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.ст. 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Станом на дату прийняття судом рішення відповідач кошти позивачеві за отриманий товар не сплатив, хоча наданий йому пільговий семиденний термін для виконання зобов”язання від дня пред”явлення вимоги ( претензія від 23.01.2009) сплив. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 100 581,04 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 100 581,04 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду з даної справи.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" (вул. Жмеринська, 26, м. Київ, 03148, р/р 26000012825968 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 32424632) на користь відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" (вул. Ахсарова, 2, м. Харків, 61202, р/р 2600701011110 в Харківській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 350415, код ЄДРПОУ 03450502) основний борг в сумі 100 581 (сто тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 04 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1005 (одна тисяча п'ять) грн. 81 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.