79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.05.09 Справа№ 10/64
За позовом Акціонерної компанії «ДАБІТРОН ЛІМІТИД»(заснована 05.09.2007 р., Алеман, Кордеро, Гал індо та Лі Траст (БВО) Ліміти, код № 1429384 (3-ій поверх, Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, Роуд Таун, Тортола, Британські Вірджинські Острови))
До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», м. Львів
Про : стягнення 348250000,00 грн. боргу
Суддя Довга О.І.
Секретар Яремчук С.М.
Представники:
Від позивача Балабанов О.В. -представник (довіреність б/н від 27.03.2009 р.)
Від відповідача : Гевяк П.І. -представник ( довіреність б/н від 06.04.2009 року)
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.
Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.
Суть спору:
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться позовна заява від Акціонерної компанії «ДАБІТРОН ЛІМІТИД»(заснована 05.09.2007 р., Алеман, Кордеро, Гал індо та Лі Траст (БВО) Ліміти, код № 1429384 (3-ій поверх, Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, Роуд Таун, Тортола, Британські Вірджинські Острови)) до Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», м. Львів про стягнення 348250000,00 грн. боргу.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених в попередніх ухвалах суду.
Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
01.05.2009 р. до суду за вх. № 9181, від позивача, поступила заява про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35 000 000 (євро) еквівалент 348 250 000 грн. основного боргу.
Представник позивача позов підтримав повністю, просить суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві, уточненні та поясненнях.
Представник відповідача надав суду пояснення по суті заявлених вимог, проти позову не заперечує. За результатами звіряння розрахунків і документів від 06.05.2009 року - по контракту про організацію процедури первинної публічної пропозиції акцій (ІРО) від 08.09.2007 року заборгованість перед позивачем визнає повністю.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
08.09.2007 року між Акціонерною компанією «ДАБІТРОН ЛІМІТИД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»укладено Контракт про організацію процедури первинної публічної пропозиції акцій ( ІРО) торговому дому СОФІ. (оригінал оглянуто в судовому засіданні копію долучено до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець (позивач) зобов'язується за завданням замовника (відповідача) надати послуги по організації процедури первинної публічної пропозиції акцій (ІРО), в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом.
На виконання умов Договору позивачем на користь відповідача було надано послуги, а саме:
- консультаційні послуги по організації компанії;
- здійснено підготовку до акціонування ТзОВ «Торговий дім «Софі»;
- проведено зовнішній фінансовий та юридичний аудит;
- розроблено стратегію дій по ІРО та її детальний план;
- укладено з потенційними інвесторами попередні договори про андеррайтінг, тощо,
на загальну суму 35 000 000 євро, що підтверджується Актом надання послуг по Контракту про організацію процедури первинної публічної пропозиції акцій (ІРО) № б/н від 08.09.2007 року (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), який підписано та затверджено сторонами 05.01.2009 року. Зауважень щодо якості та кількості наданих послуг не було.
Згідно п. 4.2.3. Договору, відповідач зобов'язувався оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в розділі 3 цього Договору.
Розділом 3 Договору передбачено, що:
3.1. Сторони узгодили, що вартість наданих виконавцем послуг становить 35 000 000 (євро) еквівалент 247 800 000,00 гривень.
3.2. Замовник проводить оплату наданих послуг частинами по мірі виконання робіт, які підтверджуються актом виконаних робіт.
3.3. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх виконання та фіксується в актах виконаних робіт (наданих послуг).
3.4. Акт про надані послуги затверджується Замовником не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання його від Виконавця.
3.5. Замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 5 днів з моменту отримання акта виконаних робіт. У випадку судового спору оплата визначається в гривнях згідно курсу НБУ на день подачі позовної заяви.
02.12.2008 року відповідачем оголошено відмову від проведення ІРО та запропоновано розірвати Контракт про організацію процедури первинної публічної пропозиції акцій (ІРО) від 08 вересня 2007 року.
05.01.2009 року між сторонами укладено контракт про припинення договірних зобов'язань та погашення боргу.
Відповідно до п.3 Контракту про припинення договірних зобов'язань та стягнення боргу, сторони дійшли згоди, що коштів, які винен відповідач згідно Контракту від 08.09.2007 року є боргом, який підлягає погашенню протягом 7-ми днів з моменту підписання Контракту.
05.01.2009 року відповідачу надано акт виконаних робіт, який останнім отримано 05.01.2009 року. Пунктом 6.1 контракту передбачено, що у випадку відмови Замовника підписати акт виконаних робіт, акт вважається підписаний сторонами у випадку не надходження відповіді від замовника протягом 5-ти днів. Зауважень від замовника не надійшло, відтак, відповідно до умов контракту, акт виконаних робіт вважається підписаним сторонами без зауважень.
06.05.2009 р. між сторонами було укладено Акт звірення розрахунків (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 35 000 000 євро.
Акт звірення розрахунків підписано двома сторонами спору, зауваження щодо нього відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав послуги передбачені в Контракті про організацію процедури первинної публічної пропозиції акцій від 08 вересня 2007 року, що підтверджується актом приймання-передачі робіт (надання послуг), актом звірення розрахунків. Ні відповідачем, ні його представником, який був присутній в судових засіданнях не заперечувалось факту отримання від позивача послуг передбачених Контрактом та наявності заборгованості за надані послуги.
Відповідач свої зобов'язання на виконання умов Контракту від 08.09.2007 р. не виконав, розрахунку не провів, у зв'язку з чим станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 35 000 000 євро - еквівалент 348 250 000 грн.
Станом на день звернення з позовом до суду та день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості за надані послуги не надав, відзиву на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги по даній справі є тісно пов'язані між собою підставами виникнення та поданням необхідних доказів, позивач скористався наданим йому правом і збільшив розмір позовних вимог.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На час розгляду справи, ні відповідач, ні його представник, який був присутній у судовому засіданні, відзиву на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, визнав факт надання йому послуг та наявності заборгованості, доказів сплати заборгованості не представив, явку повноважного представника в судові засідання забезпечив
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що позовна заява Акціонерної компанії «ДАБІТРОН ЛІМІТИД»(заснована 05.09.2007 р., Алеман, Кордеро, Гал індо та Лі Траст (БВО) Ліміти, код № 1429384 (3-ій поверх, Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, Роуд Таун, Тортола, Британські Вірджинські Острови)) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі» ( м .Львів, вул. Городоцька,359, код ЄДРПОУ 30994948, МФО 385316 ) про стягнення 35 000 000 євро - еквівалент 348 250 000 грн. підлягає до задоволення.
Судові витрати слід покласти на Відповідача
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі» ( м. Львів, вул. Городоцька, 359, код ЄДРПОУ 30994948, МФО 385316 ) на користь Акціонерної компанії «ДАБІТРОН ЛІМІТИД»(заснована 05.09.2007 р., Алеман, Кордеро, Гал індо та Лі Траст (БВО) Ліміти, код № 1429384 (3-ій поверх, Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, Роуд Таун, Тортола, Британські Вірджинські Острови)) -35 000 000 євро еквівалент 348 250 000,00 грн. боргу, 25 500 ,00 грн. -державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Зайво сплачене державне мито в сумі 2 (дві) грн.. 00 коп. повернути позивачу Акціонерній компанії «ДАБІТРОН ЛІМІТИД»(заснована 05.09.2007 р., Алеман, Кордеро, Гал індо та Лі Траст (БВО) Ліміти, код № 1429384 (3-ій поверх, Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, Роуд Таун, Тортола, Британські Вірджинські Острови)), про що видати довідку.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя