ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/159
18.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»
До Приватного підприємства «Будівельна компанія «Олександрія»
Про визнання договору № 5/2005-12-РА від 05.12.2005р. неукладеним
Суддя В.С.Катрич
Представники:
Від позивача представник - Орел О.О. (дов. № б/н від 05.01.09)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору № 5/2005-12-РА від 05.12.2005р, укладеного між ПП «Будівельна компанія «Олександрія»та ТОВ «Русь Інтернешнл»неукладеним та таким, що не створює жодних прав та обов'язків для сторін.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір взагалі не було укладено, оскільки вважає, що між ним та відповідачем не було досягнуто згоди з істотних умов договору, таких як: умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду та порядок внесення змін до договору та його розірвання.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 04.04.2009р. порушено провадження у справі №8/159, розгляд справи призначений на 28.05.2009р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 28.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 18.06.2009р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням ним витребуваних доказів та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.
Через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, зі змісту яких вбачається, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.12.2005 року між Приватним підприємством «Будівельна компанія «Олександрія»- «підрядник»в особі директора Маклакова Аркадія Аркадійовича, який діяв на підставі статуту підприємства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»- «замовник»в особі головного інженера Білойвана Анатолія Григоровича, який діяв на підставі довіреності від 12.01.2005р. був укладений договір № 5/2005-12-РА, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе обов'язок здійснити на свій ризик, власними силами та засобами ремонт ліфту в ГК «Русь», а саме заміна лебідки з електродвигуном відповідно до кошторису та договірної ціни.
Згідно п.2.1 договору вартість робіт згідно з кошторисом та договірною ціною складає 420 000,00 грн., з урахуванням ПДВ 70 000,00 грн.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що роботи виконуються протягом 90 днів з дня підписання цього договору.
Відповідно до пункту 4.2 договору «замовник»оплачує виконані «підрядником»роботи на підставі актів прийому виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) протягом 60 днів з дня їх підписання уповноваженими особами сторін.
Позивач на підтвердження своїх доводів стверджує, що ним не здійснювалось жодних дій на виконання умов договору, а саме підписання актів прийому-передачі, проплати коштів за виконані роботи.
Позовні вимоги позивача базуються на тому, що спірний договір є неукладеним, оскільки сторони не узгодили істотні умови договору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічні положення містяться в ст. 20 ГК України.
Судом встановлено, що законом та договором не передбачено такого способу захисту цивільного права або інтересу, як визнання договору неукладеним. Оскільки, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори, то неукладення договору, тобто його відсутність, не породжує цивільних прав та обов'язків, отже сам лише факт неукладення договору не порушує та не оспорює права і охоронювані законом інтереси сторін, між якими не укладено договір. Вимога про встановлення факту неукладення договору не призводить до поновлення порушених прав, вона не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі, вимога про визнання договору неукладеним є нічим іншим, як встановлення факту, що має юридичне значення, цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Постановою від 14.01.2002 року Верховний Суд України визначив, що вимога про встановлення факту неукладення договору не призводить до поновлення порушених прав; така вимога не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі. Вимога про визнання договору неукладеним є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог (дана позиція також підтверджується постановою ВГСУ № 2/17 від 25.05.2006 року).
Крім того, відповідно п. 15 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року”про визнання договору неукладеним може зазначатися виключно у мотивувальній частині рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом, отже в резолютивній частині рішення не може бути зазначено про визнання договору неукладеним.
Слід також зазначити, що статтею 180 Господарського кодексу України та статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір вважається укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1-6 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання договору неукладеним не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що законом та договором не передбачено такого способу захисту цивільного права або інтересу, як визнання договору неукладеним. У позові слід відмовити.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 638 ЦК України, ст. ст. 20, 180, 181 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя В.С.Катрич
Дата підписання: 25.06.2009р.