79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.06.09 Справа№ 6/75
За позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Трейд-Пак”, м.Рівне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів
про: стягнення 54676грн. 18коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою “Трейд-Пак” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” про стягнення 44676грн. 18коп. основного боргу та 10000грн. 00коп. збитків.
Ухвалою суду від 31.03.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.04.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 28.04.2009р. розгляд справи відкладено на 19.05.2009р. В судовому засіданні 19.05.2009р. представник позивача позовні вимоги в частині стягнення 44676грн. 18коп. основного боргу підтримав та заявив суду усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання суду заяви про зміну позовних вимог.
20.05.2009р. на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява позивача про зміну позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 44676грн.18коп. заборгованості за поставлений товар та покласти на відповідача судові витрати у справі в розмірі 10000грн. 00коп. пов”язаних з оплатою юридичних послуг відповідно до ст.49 ГПК України та інформаційний лист № 01-08/34 від 21.01.2009р. Вищого господарського суду України яким внесено зміни до листа № 01-8/164.
Відповідач 26.05.2009р. здав в канцелярію суду лист, яким інформував суд про зміну свого місцезнаходження з м.Львів, вул. Галицька, 4, на м.Харків, просп.Гагаріна, буд.7, кімн.1, додавши при цьому ксерокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 25.05.2009р.
Відповідач в судове засідання 04.06.2009р. не з'явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.05.2009р. №№4356719,4056189.
Господарському суду пред'явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
02.02.2007р. між Приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою “Трейд-Пак” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” було укладено договір №ТП-533 відповідно до якого позивач зобов'язувався на умовах та в порядку, визначеному цим договором, систематично поставляти відповідачу (передавати у власність покупця) визначений даним договором товар, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується на умовах та в порядку передбаченим договором, приймати названий товар та оплачувати його.
Пунктом 3.4. укладеного договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника (позивача) за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.
Згідно п. 9.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2007р.
На виконання умов договору позивачем по видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи, поставлено відповідачу товари бакалійної групи на загальну суму 244928грн. 11коп., що підтверджується представленими суду копіями видаткових накладних. Крім цього, станом на 01.01.2008р. заборгованість відповідача за аналогічний товар, поставлений у 2007р. становила 40987грн.15коп. Отже, станом на 08.02.2009р. заборгованість відповідача за отриманий товар становила 285915грн. 26коп.
Однак, відповідач своїх зобов”язань по оплаті отриманого товару належним чином в повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 215000грн.00коп. та здійснив часткове повернення товару на загальну суму 26239грн. 08коп. Таким чином станом на 25.03.2009р. заборгованість відповідача становить 44676грн. 18коп.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення 10000грн. 00коп. в якості судових витрат пов”язаних з оплатою юридичних послуг та відшкодування їх згідно зі статтею 49 ГПК України, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.
Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, суд врахував, що за приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.
Викладене не суперечить інформаційному листу № 01-08/34 від 21.01.2009р. Вищого господарського суду України яким внесено зміни до листа № 01-8/164 на який посилається позивач в обгрунтування своїх вимог.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення основного боргу, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково. В частині стягнення 10000грн. 00коп. в якості судових витрат пов”язаних з оплатою юридичних послуг та відшкодування їх згідно зі статтею 49 ГПК України - відмовити.
Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 525,526,530 ЦК України, ст.ст.28,33,34,44,48,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, (місцезнаходження: 61001, м.Харків, просп.Гагаріна, буд.7, кімн.1; стара адреса: 79008, м.Львів, вул. Галицька, 4; 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13827416) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Трейд-Пак” (м.Рівне, вул.Дворецька, 120 М (код ЄДРПОУ 32803033) 44676грн. 18коп. основного боргу, 447грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. В частині стягнення 10000грн. 00коп. в якості судових витрат пов”язаних з оплатою юридичних послуг та відшкодування їх згідно зі статтею 49 ГПК України -відмовити.
4. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету зайво сплаченого за платіжним доручення №2029 від 25.03.2009р. державного мита в розмірі 100грн. 00коп.
Суддя