Кіровоградської області
"11" червня 2009 р.
Справа № 18/65
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/65
за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Диківська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області, с.Диківка Знам'янського району Кіровоградської області
до відповідача: Фермерського господарства "Веселий Кут", с. Веселий Кут Знам'янського району Кіровоградської області
про визнання недійсною угоди
Представники сторін:
від прокуратури - Яременко О.Д., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури області, посвідчення №774;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Знам"янським міжрайонним прокурором подано позовну заяву в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Диківська сільська рада Знам"янського району Кіровоградської області, до фермерського господарства "Веселий Кут" з вимогами визнати недійсною угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів бюджетом за фактичне користування земельними ділянками без номера від 10.01.2008 р., що укладена між сторонами.
Позовні вимоги мотивовано невідповідністю оспорюваної угоди вимогам статті 15 Закону України "Про плату за землю", так як чинним законодавством у сфері земельних відносин не передбачено стягнення коштів у вигляді обумовлених угодою платежів.
Ухвалою господарського суду від 31.03.2009 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/65.
13.05.2009 р. прокурором подано нові обґрунтування позовних вимог (а.с. 24-27), у відповідності до яких вказано на невідповідність оспорюваної угоди вимогам Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 123-126, 151 Земельного кодексу України.
У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішеня у справі змінити підставу або предмет позову.
Прокурор за приписами частини 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України несе обов"язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає позовні вимоги у справі № 18/65 з урахуванням заяви прокурора від 13.05.2009 р.
В судовому засіданні 11.06.2009 р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позивач та відповідач участі уповноважених представників в судові засідання по справі № 18/65 не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце проведення судових засідань (а.с. 14, 16, 23, 23, 43).
21.05.2009 р. на адресу господарського суду Кіровоградської області від Диківської сільської ради Знам"янського району надійшов лист від 12.05.2009 р. № 192, в якому позивач повідомив про підтримання позовних вимог прокурора і просив розглядати справу за відсутності представників позивача (а.с. 35).
Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів на вимогу суду не подав.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторін, яким сторони зобов"язані користуватись добросовісно.
За нормами статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача і відповідача та за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 11.06.2009 р. за згодою присутнього представника прокуратури оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянуши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника прокуратури та оцінивши обставини, наведенні прокурором в обґрунтування позовних вимог, господарський суд
10.01.2008 р. між Диківською сільською радою (Власник) та фермерським господарством "Веселий Кут" (Землекористувач) укладено угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів бюджетом за фактичне користування земельними ділянками (а.с. 9-10).
За умовами укладеної угоди Земелкористувач, що фактично користується орендованими земельними ділянками без правовстановлювальних документів, землі резервного фонду (рілля) Диківської сільської ради загальною площею 33,00 га, в т.ч. ріллі 33,00 га з 01.01. по 31.03.2008 р. зобов"язується сплачувати щомісячно на розрахунковий рахунок Диківської сільської ради кошти в сумі 591,25 грн. (пункт 1 угоди).
Згідно з пунктом 2 угода діє з дати укладення та моменту сплати Землекористувачем суми, вказаної у пункті 1 годи, до дати видачі правовстановлюючих документів Землекористувачу на зазначену вище земельну ділянку.
Вказана угода складена в письмовій формі, підписана представниками сторін та зареєстрована у Диківській сільській раді 25.01.2008 р. за № 6.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.
За пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", яким визначені загальні засади набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення оспорюваної угоди, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Укладена між сторонами угода від 10.01.2008 р. зазначених вище положень (крім, розміру і місця розташування земельної ділянки, строку дії угоди, розміру плати) не містить, хоча зміст угоди визначає фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, яка віднесена до сфери розпорядження позивача (а.с. 45).
Таким чином, укладена між сторонами угода не відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі".
Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Крім того, за повідомленням Диківської сільської ради, викладеним в листі від 12.05.2009 р. (а.с. 34), рішення про надання в оренду фермерському господарству "Веселий Кут" земельної ділянки за оспорюваною угодою не приймалось.
Отже, порядок укладення договору оренди землі, що визначений статтею 124 Земельного кодексу України та Законом України “Про оренду землі”, порушено.
Згідно ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Такі випадки визначені, зокрема, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача у доход державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів бюджетом за фактичне користування земельними ділянками від 10.01.2008 року, укладену між Диківською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області (27428, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Диківка, вул. Спичака, 1, код ЄДРПОУ 04365253) та фермерським господарством "Веселий Кут" (27425, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Веселий Кут, ідентифікаційний код 33124030).
Стягнути з фермерського господарства "Веселий Кут" (27425, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Веселий Кут, ідентифікаційний код 33124030) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - 85 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фермерського господарства "Веселий Кут" (27425, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Веселий Кут, ідентифікаційний код 33124030) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31218259700002, код 24145329) - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.В.Тимошевська