Постанова від 23.06.2009 по справі 17/143-08-4670

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р.

Справа № 17/143-08-4670

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.,

Суддів: Мацюри П.Ф.

Ліпчанської Н.В.

При секретарі Юзьковій А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Костенко О.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Кадри”

на рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2009р.

по справі № 17/143-08-4670

за позовом ПП „Юлма Ексім”

до ТОВ „Кадри”

про стягнення 410 736 грн.,

встановив:

04.11.2008р. ПП „Юлма Ексім”, пославшись на неналежне виконання ТОВ „Кадри” зобов'язань за договорами на виконання робіт № 22/11-св від 22.12.2006р., № 26/02-св від 26.02.2007р., № 5/03-св від 05.03.2007р., звернулось до останнього з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 410 736 грн., з яких 271 404 грн. - основний борг, 86 387 грн. -інфляційні втрати, 52 945 грн. -пеня.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2009р. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ „Кадри” на користь ПП „Юлма Ексім” 271 404 грн. основного боргу, 71 205,51 грн. пені, 89 067,07 грн. інфляційних втрат, 4316 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, його оскаржив відповідач. Просить скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення пені, зменшити розмір стягуваного держмита до 2714,04 грн. та розмір послуг за ІТЗ судового процесу до 73,43 грн. В обґрунтування послався на необґрунтованість та незаконність рішення в частині стягнення пені, інфляційних та судових витрат, а також на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та що встановлено місцевим судом, 22.11.2006р. між ПП „Юлма Ексім” (Виконавець) та ТОВ „Кадри” (Замовник) був укладений договір № 22/11-св на виконання робіт по завантаженню 675 паль методом забивання за допомогою Гідромолоту на об'єкті „Група багатоквартирних жилих будинків”.

Відповідно до п. 3.1.1 вартість робіт по договору складає 289 500 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 48 250 грн.

Згідно п. 3.2 договору оплата проводиться шляхом перерахування передплати у розмірі 50% від вартості робіт по завантаженню у розмірі 141 750 грн. і 100% вартості перебазування будівельної техніки в сумі 6 000 грн., загалом передплата складає 147 750 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 24 625 грн. Остаточний розрахунок відбувається по мірі виконання об'єму робіт на підставі акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п. „в” п. 4.1 договору за порушення строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує пеню у розмірі, визначену у відповідності з діючим законодавством України.

Додатковою угодою № 1 від 02.02.2007р. до договору № 22/11-св від 22.11.2006р. сторони узгодили завантаження ще 455 паль.

Додатковою угодою № 2 від 02.03.2007р. до договору сторони домовились про завантаження ще 156 паль та перебазування техніки. Вартість робіт - 72 780 грн. (у т.ч. ПДВ)

26.02.2007р. сторони уклали між собою ще один договір - № 26/02-св на виконання робіт по завантаженню 452 паль на об'єкті „ФОНТАНКА СИТИ”.

Відповідно до п. 3.1.1 вартість робіт по договору складає 189 840 грн., у т.ч. ПДВ -31 640 грн.

Згідно п. 3.2 договору оплата проводиться шляхом перерахування передплати у розмірі 50% від вартості робіт по завантаженню паль, а остаточні розрахунки відбувається по мірі виконання об'єму робіт на підставі акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п. „б” п. 4.1 договору за порушення строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує пеню у розмірі, визначену у відповідності з діючим законодавством України.

05.03.2007р. сторони уклали ще один договір - № 5/03-св на виконання робіт по завантаженню 226 паль на об'єкті „ФОНТАНКА СИТИ”.

Відповідно до п. 3.1.1 вартість робіт по договору складає 141 024 грн., у т.ч. ПДВ - 23 504 грн., вартість перебазування техніки -12 000 грн., у т.ч. ПДВ 2 000 грн.

Згідно п. 3.2 договору оплата проводиться шляхом перерахування передплати у розмірі 50% від вартості робіт по завантаженню паль та 100% вартості перебазування будівельної техніки, а остаточні розрахунки відбувається по мірі виконання об'єму робіт на підставі акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п. „б” п. 4.1 договору за порушення строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує пеню у розмірі, визначену у відповідності з діючим законодавством України.

Пославшись на те, що ТОВ „Кадри” не виконало зобов'язання по вказаним договорам та не сплатило 271 404 грн., ПП „Юлма Ексім” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Кадри” 410 736 грн., з яких: 271 404 грн. -основна заборгованість,(по договору № 22/11-св від 22.12.2006р. -44 240 грн., по договору № 26/02-св від 26.02.2007р. -74 140 грн., по договору № 5/03-св від 05.03.2007р. -153 024 грн.), 86 387 грн. -інфляційні втрати, 52 945 грн. -пеня.

Заявою від 09.02.2009р. ПП „Юлма Ексім” збільшило позовні вимоги та просило стягнути з ТОВ „Кадри” 271 404 грн. заборгованості, 89 067,07 грн. інфляційних втрат та 71 205,51 грн. пені.

Задовольняючи позов, господарський суд виходи з того, що матеріалами справи, а саме, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № Ю-0000008 від 26.03.2007р.; № Ю-0000017 від 03.05.2007р.; № Ю-0000011 від 03.05.2007р. № Ю-0000018 від 31.05.2007р., підтверджено виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по договорам: № 22/11-св від 22.11.2006р.; № 26/02-св від 26.02.2007р.; № 5/03-св від 05.03.2007р. та наявність заборгованості відповідача по оплаті за дані послуги у розмірі 271 404 грн. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 625 та ст. 549 ЦК України, суд, крім основної суми боргу, також задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ „Кадри” на користь ПП „Юлма Ексім” 89 067,07 грн. інфляційних втрат та 71 205,51 грн. пені.

Однак з такими висновками місцевого суду не може погодитись апеляційна інстанція виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Об'єм виконаних робіт, як передбачили сторони договорами, повинен бути засвідчений та оформлений актами здачі-прийняття робіт

В обґрунтування позовних вимог ПП „Юлма Ексім” послалось на акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № Ю-0000008 від 26.03.2007р.; № Ю-0000017 від 03.05.2007р.; № Ю-0000011 від 03.05.2007р. № Ю-0000018 від 31.05.2007р., які, на його думку, підтверджують виконання ним робіт по договорам: № 22/11-св від 22.11.2006р.; № 26/02-св від 26.02.2007р.; № 5/03-св від 05.03.2007р.

Як вбачається з даних актів, всі роботи проведені позивачем на виконання умов тільки одного договору - № 22/11-св від 22.11.2006р. Загальна сума виконаних робіт по даним актам становить 320 724 грн.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про розрахунок відповідача з позивачем, на вимогу апеляційного суду позивач надав картки рахунків відповідача за договорами: №22/11-св від 22.11.06 р. за період з 01.01.06 по 30.06.09 р.р.; № 06/11/08 від 07.11.08 р.р. та оборотно-сальдову відомість по рахунку 361.

Як вбачається з картки рахунку № 361 відповідачем на виконання умов договору № 22/11-св від 22.11.2006 р. було сплачено позивачу 363 540 грн. Тобто, сплачена по даному договору відповідачем сума перевищує суму наданих позивачем послуг, зазначених в актах.

Приймаючи до уваги, що позивачем підтверджено виконання робіт на суму 320 724 грн., а відповідачем перераховано 363 540 грн., відсутні підстави вважати, що за договором № 22/11-св від 22.11.06 р. відповідач являється боржником перед позивачем.

З зазначених підстав сума заборгованості у розмірі 44 240 грн, що зазначена у картці, не приймається до уваги, оскільки вона не підтверджується матеріалами справи.

Що стосується картки рахунку за договором № 06/11/08 від 07.11.08 р., то даний договір не є предметом спору і за цим договором відповідач своєчасно розрахувався з позивачем.

Що стосується інших договорів, а саме, № 26/02-св від 26.02.2007р. та № 5/03-св від 05.03.2007р., на які посилався позивач, то ніяких доказів щодо їх виконання та розрахунках по ним позивач суду не надав, документально виконання робіт по даним договорам ним не підтверджено, а тому підстави вимагати стягнення боргу за зазначеними договорами у позивача відсутні.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія не приймає до уваги висновки по наданій позивачем оборотно-сальдовій відомості по рахунку № 361.

Оскільки основна сума боргу не підтверджена документально, тому у місцевого суду не було підстав для задоволення позову й в частині стягнення інфляційних втрат та пені.

Крім того, що стосується задоволення позову про стягнення пені, суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що сторони договором не встановили її розмір. При цьому, посилання в договорі на стягнення пені у відповідності з діючим законодавством без зазначення її розміру, не може розцінюватись як домовленість про її стягнення.

Судова колегія неодноразово відкладала розгляд справи для надання можливості позивачу надати додаткові докази у підтвердження своїх позовних вимог. Однак інших доказів суду так і не було надано.

В попередніх судових засіданням представник відповідача підтримував доводи апеляційної скарги, як і свою позицію у суді першої інстанції, визнаючи позовні вимоги частково -в частині основної суми боргу. Просив рішення суду скасувати частково -в частині стягнення пені, відмовивши в зазначеній частині позову та, зменшивши відповідно стягнення судових витрат.

Однак, на підставі ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. А тому , встановивши недоведеність заявленого позову у повному об'ємі та прийняття рішення судом першої інстанції в порушення вимог як матеріального так і процесуального законодавства, судова колегія скасовує його і приймає нове, яким у позові відмовляється.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ „Кадри” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.03.2009р. у справі № 17/143-08-4670 скасувати. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя Е.І.Андрєєва

Судді: П.Ф. Мацюра

Н.В. Ліпчанська

Попередній документ
4019682
Наступний документ
4019684
Інформація про рішення:
№ рішення: 4019683
№ справи: 17/143-08-4670
Дата рішення: 23.06.2009
Дата публікації: 11.07.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію