83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.06.09 р. Справа № 28/54
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м.Нова Каховка
до відповідача Орендного підприємства “Шахта імені О.Ф. Засядька”, м. Донецьк
Про стягнення 457003 грн. 39 коп.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Єфімова Ю.Ю. на підставі довіреності № 9/юр від 15.02.2008р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електро-машинобудівний завод”, м.Нова Каховка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Орендного підприємства “Шахта імені О.Ф. Засядька”, м. Донецьк, про стягнення 457003 грн. 39 коп., у тому числі: заборгованість в сумі 374398 грн. 48 коп., три відсотки річних в сумі 5346 грн. 20 коп., інфляційні витрати в сумі 34489 грн. 05 коп. та пеня в розмірі 42769 грн. 66 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір на поставку товарів № 4028/122-07/640 від 29.05.2007р., протокол розбіжностей до договору № 4028/122-07/640 від 29.05.2007р., видаткові накладні № ЕЗ-0001751 від 19.09.2008р., №ЕЗ-0001933 від 13.10.2008р., №ЕЗ-0002041 від 31.10.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПД № 946715 від 17.09.2008р., серія ЯПД № 946736 від 10.10.2008р., серія ЯПД № 946747 від 31.10.2008р., податкові накладні, банківські виписки, претензію № 4028/210 від 29.01.2009р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2008р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.03.2009р. порушив провадження у справі № 28/54 та призначив її розгляд на 22.04.2009р.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 22.04.2009р., 05.05.2009р., 20.05.2009р. та 10.06.2009р. суд зобов'язував позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м.Нова Каховка з'явитись в судове засідання та надати витребувані судом у вказаних ухвалах документи.
Відповідно до наданого відповідачем відзиву від 24.06.2009р. відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не довів суду, що на момент подачі позовної заяви у відповідача перед позивачем виникло зобов'язання оплатити товар.
Одночасно, відповідно до клопотання № 4028/1262 від 19.05.2009р., що надійшло до канцелярії господарського суду Донецької області 20.05.2009р., позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглянути справу № 28/54 без участі позивача та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 374398 грн. 48 коп., три відсотки річних в сумі 5346 грн. 20 коп., інфляційні витрати в сумі 34489 грн. 05 коп. та пеню в сумі 42769 грн. 66 коп.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2009р. голови господарського суду Донецької області строк розгляду справи було продовжено до 25.06.2009р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, господарський суд встановив:
29.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м.Нова Каховка, та Орендним підприємством “Шахта імені О.Ф. Засядька”, м. Донецьк, укладено договір на поставку товарів № 4028/122-07/640 (договір), відповідно з яким одна сторона - постачальник (позивач) зобов'язується поставити в обумовлені строки другій стороні - покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму (п. 1.1 договору).
Асортимент, номенклатура і об'єм товару постачаємого за даним договором визначається відповідними специфікаціями, рахунками (п. 1.2 договору).
Суд неодноразово в ухвалах від 22.04.2009р., 05.05.2009р., 20.05.2009р. та 10.06.2009р. зобов'язував позивача надати специфікації до договору, але відповідні специфікації суду не надані.
Умови поставки - DDU м. Донецьк, вул. Засядька, за правилами Інкотермс 2000 (п. 2.1 договору).
Строк поставки товару (партії) - не пізніше 30 календарних днів з дня надходження першого платежу на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується банківською випискою банка постачальника (п. 2.2 договору).
Ціни на товар узгоджуються сторонами в відповідних додатках, специфікаціях і є договірними (п. 4.1 договору).
Загальна сума договору визначається сумою всіх підписаних до даного договору додатків, специфікацій (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 8.1 договору строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2008р., а в частині розрахунків до повного їх виконання. Якщо не одна із сторін протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не виявила бажання розірвати його, то договір вважається продовженим на один рік.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 374398 грн. 48 коп. Одночасно, як встановлено судом, в матеріалах справи наявні видаткові накладні №ЕЗ-0001751 від 19.09.2008р., № ЕЗ-0001933 від 13.10.2008р., № ЕЗ-0002041 від 31.10.2008р. на загальну суму 122260 грн. 68 коп. В даних видаткових накладних є посилання на договір № 4028/12-07 (29.05.2007).
Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару за вищезазначеними видатковими накладними та наявними в матеріалах справи, підтверджується штампом підприємства та підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)”. Також відповідно до протоколу судового засідання від 24.06.2009р. відповідач підтвердив, що отримував товар за видатковим накладними, наявними в матеріалах справи.
Суду також надані податкові накладні, в яких є посилання на договір № 4028/12-07 від 29.05.2007р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка товару за наявними в справі видатковими накладними № ЕЗ-0001751 від 19.09.2008р., № ЕЗ-0001933 від 13.10.2008р., № ЕЗ-0002041 від 31.10.2008р. здійснювалась в рамках договору на поставку товарів № 4028/122-07/640 від 29.05.2007р., а саме на загальну суму 122260грн. 68 коп.
Суд ухвалами від 22.04.2009р., 05.05.2009р., 20.05.2009р. та 10.06.2009р. зобов'язував позивача представити в засідання суду всі видаткові накладні на підставі яких виникла заборгованість. Проте, дана вимога суду не виконана.
Крім того, суду наданий акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.05.2008р. в якому зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 474398 грн. 48 коп. Однак даний акт звіряння взаєморозрахунків не може свідчити про наявність заборгованості відповідача саме за договором на поставку товарів, який є підставою позовних вимог. Акт звірки розрахунків не містить істотних умов, які б дозволили визначити зміст та природу прав і обов'язків сторін, підписання акту не впливає на майновий стан сторін, не призводить до змін в суті операції, ніяких прав та обов'язків у сторін в наслідок звіряння розрахунків між ними не виникає, тобто функція актів звірки розрахунків носить суто інформаційний характер.
До того ж акт звірки розрахунків є лише відображенням руху коштів в бухгалтерському обліку підприємств, і не може вважатися доказом наявності або відсутності заборгованості.
Відповідно до п. 4.6 договору оплата за товар здійснюється по безготівковому розрахунку в наступному порядку:
- 20% вартості товару (партії) покупець сплачує протягом 5 календарних днів з дня виставлення рахунку на оплату;
- 80% вартості товару (партії) покупець сплачує не пізніше 20 календарних днів після фактичного відвантаження товару покупцю.
Суду не надані рахунки та докази їх виставлення відповідачу щодо оплати 20% вартості товару.
Водночас, вказана умова не може стосуватися строку або терміну здійснення розрахунків, оскільки всупереч приписам ст. 252 ЦК України, відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Посилання на момент виставлення рахунків не є законним визначенням строку чи терміну в зобов'язанні, в тому числі вказівкою на подію, яка має неминуче настати, адже пов'язана із суб'єктивною поведінкою сторін, що обумовлена її волею.
Таким чином, зобов'язання у даному разі повинно виконуватись згідно вимог ч.2 ст.530 ЦК України, за якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направляв відповідачу претензію № 4028/210 від 29.01.2009р. з вимогою оплати суми за поставлений товар в розмірі 374398 грн. 48 коп. Докази направлення даної претензії наявні в матеріалах справи, а також відповідач відповідно до протоколу судового засідання від 24.06.2009р. відповідач підтвердив, що отримував претензію №4028/210 від 29.01.2009р.
Тобто, відповідач повинен здійснити оплату 20 % від вартості товарів за договором в строк до 10.02.2009р. (з урахуванням поштопробігу).
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
В матеріалах справи наявні банківські виписки, які на думку позивача є доказами часткової сплати за поставлений товар, однак суд не вважає їх доказами оплати за товар по видатковим накладним, наявним в матеріалах справи, в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, оскільки в них не має посилання на договір на поставку товарів № 4028/122-07/640 від 29.05.2007р.
Згідно ст. 43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач, не зважаючи на достатність часу, документальних доказів, обґрунтованих пояснень та безперечних доказів своїх позовних вимог про стягнення основної заборгованість в розмірі 374398 грн. 48 коп., без поважних причин не представив.
Враховуючи відсутність у суду інших документів, які б підтверджували заборгованість відповідача в розмірі 374398 грн. 48 коп., суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в сумі 122260 грн. 68 коп.
Крім цього, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача пені в розмірі 42769 грн. 66 коп., 3% річних в сумі 5346 грн. 20 коп. та інфляційних витрат в сумі 34489 грн. 05 коп.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 22.04.2009р., 05.05.2009р., 20.05.2009р. та 10.06.2009р. суд зобов'язував позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м.Нова Каховка надати розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат по кожній накладній, на підставі яких виникла заборгованість. Однак дана вимога суду не виконана.
Розрахунок позивача пені, 3% річних та інфляційних витрат не може бути доказом у справі та прийнятий судом до уваги, оскільки даний розрахунок не є обґрунтованим, здійснений без урахуванням кожної накладної, на підставі якої виникла заборгованість, в розрахунку не визначений момент з якого виникло у позивача права вимоги по оплаті поставленого товару.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 42769 грн. 66 коп., 3% річних в сумі 5346 грн. 20 коп. та інфляційних витрат в сумі 34489 грн. 05 коп. не підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м.Нова Каховка, до відповідача Орендного підприємства “Шахта імені О.Ф. Засядька”, м. Донецьк - задовольнити частково.
Стягнути з Орендного підприємства “Шахта імені О.Ф. Засядька” (за адресою: 83054, м. Донецьк, пр-т Засядька, р/р 26002959968797 в Донецькому філіалі ПУМБ, МФО 335537, код ЄДРПОУ 00174846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод” (за адресою: 74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Першотравнева, 35, р/р 260040230284 у ВАТ “БМ Банк” Новокаховського відділення № 23, МФО 380913, код ЄДРПОУ 33246433) суму основного боргу в розмірі 122260 грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1222 грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 31 грн. 57 коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 24.06.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя