83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.06.09 р. Справа № 6/97
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Д.Подколзіної
при секретарі Лізенко Г.В.
розглянувши матеріали справи за первісним позовом:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м.Донецьк
за участю третьої особи _________________________________________________________
про стягнення 7 097грн. 27коп.
за зустрічною позовною заявою:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ
за участю третьої особи ____________________________________________________________________
про стягнення 18 546грн. 30коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічною позовною заявою) - Ясиненко Д.В.- представник по довіреності №3/09 від 20.05.2009р.
від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічною позовною заявою) -
Лазарева Л.Л. - представник по довіреності №9297 від 18.11.2008р.
від третьої особи -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м.Донецьк основного боргу за поставлений товар у сумі 7 040грн, пені у сумі 50грн. 91коп. та відсотків за неправомірне користування грошовими коштами у сумі 6грн. 93коп. відповідно договору постачання №1814 від 21.12.2006р. (Усього 7 097грн. 27коп.)
Справа слуханням неодноразово відкладалась, у зв”язку з надходженням зустрічної позовної зави та для представлення сторонами додаткових документів по справі.
У процесі слухання справи позивач неодноразово збільшував та зменшував позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 528 937грн. 66коп., пені у сумі 25 000грн., 3% річних у сумі 3 647грн. 67коп., про що було викладено ним у заяві від 23.06.2009р.
Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 3 000грн. відповідно договору про надання юридичних послуг №1 від 06.11.2008р., додаткової угоди від 13.11.2008р. до вищевказаного договору, додатку від 15.01.2009р. до договору про надання юридичних послуг №1 від 06.11.2008р., акту №Т-002 здачі-прийняття робіт від 31.12.2008р. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.04.2009р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що згідно умов договору позивачем було поставлено товар на суму 12 090грн. 60коп. за товарно-транспортною накладною №КD-0079824 від 22.01.2009р., який отриманий відповідачем 02.02.2009р., про що свідчить відбиток штампу на накладній, тому вважає, що обов'язок щодо розрахунку за товар виникає 24.03.09р., оскільки п.5.5 договору передбачає оплату товару протягом 35 банківських днів з моменту поставки товару. Також зазначає, що 19.03.2009р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошову суму у розмірі 19 500грн., тому штрафні санкції не підлягають стягненню.
Крім того відповідач 08.04.09р. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд у прийнятті уточнених позовних вимог позивача відмовити, у зв'язку з тим, що сума боргу не обґрунтована та не підтверджена будь-якими доказами. Суд відхилив дане клопотання відповідача, оскільки не було підстав для задоволення даного клопотання.
Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.
У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк, звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ основного боргу у сумі 18 546грн. 30коп. відповідно договору поставки №1814 від 21.12.2006р., яку ухвалою від 02.06.2009р. суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/97.
У процесі слухання справи позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою в порядку ст.78 ГПК України, в якій відмовився від зустрічних позовних вимог на загальну суму 18 546грн. 30коп. по справі №6/97. Позивач зазначив, що наслідки такої відмови від позову йому відомі. Суд приймає до уваги дану заяву.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -
21 грудня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м.Донецьк був укладений договір постачання №1814, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу товар відповідно до поданого замовлення, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з січня 2009р. по квітень 2009р. включно 2009р. по ряду товарним накладним здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 528 937грн. 66коп. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки у адресу відповідача товару, а саме: товарні накладні по якій відповідач отримав товар, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2009р. підписаний уповноваженими особами відповідача та скріплений печаткою, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк.
Пунктом 1.2 укладеного договору сторони встановили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
Протоколом розбіжностей від 21.12.2006р. до договору постачання №1814 від 21.12.2006р. сторони змінили пункт 5.5. укладеного договору та встановили, що покупець перераховує з відстрочкою платежу 35 банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар. Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 528 937грн. 66коп., який до теперішнього часу ним не погашений.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Пунктом 6.2 договору постачання №1814 від 21.12.2006р. сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору постачання №1814 від 21.12.2006р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 25 000грн. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 3 647грн. 67коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем за первісним позовом до теперішнього часу переданий позивачем товар не оплачений, то суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача судові витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 3 000грн. відповідно договору про надання юридичних послуг №1 від 06.11.2008р., додаткової угоди від 13.11.2008р. до вищевказаного договору, додатку від 15.01.2009р. до договору про надання юридичних послуг №1 від 06.11.2008р., акту №Т-002 здачі-прийняття робіт від 31.12.2008р. Суд вважає необхідним обмежити розмір сум, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. Крім того, розглянувши представлений позивачем договір про надання юридичних послуг №1 від 06.11.2008р. суд встановив, що вищевказаний договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ”Домінанта ЛТД” та адвокатом, Турбаєвою Катериною Борисівною, але лише один раз даний виконавець був присутнім у судовому засіданні 09.04.2009р. та представляв інтереси замовника у судовому засіданні. На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 3 000грн.
При поданні первісного позову до суду позивачем сплачено державне мито у розмірі 7 102грн., що суперечить вимогам пункту А частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, згідно якого з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, справляється державне мито у розмірі 1% від ціни позову, а з вимог немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто позивачем внесено державного мита на 497грн. 34коп. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом треба віднести на відповідача за первісним позовом, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк, звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ основного боргу у сумі 18 546грн. 30коп.
Позивач за зустрічною позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк, у заяві від 23.06.2009р. відмовився від зустрічної позовної заяви про стягнення 18 546грн. 30коп. та просить суд провадження у справі припинити. Наслідки такої відмови від зустрічного позову позивачу відомі.
Суд вважає, що провадження у справі №6/97 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ про стягнення 18 546грн. 30коп. слід припинити, оскільки позивач відмовився від зустрічного позову і господарський суд прийняв її.
Судові витрати покласти на позивача, так як у разі відмови позивачем від позову витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачу не повертаються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 60, 69, п.4 ст.80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м.Донецьк про стягнення 557 585грн. 33коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” (83012 м.Донецьк, вул.Соколина, б.38, п/р26003959968354 у філії „ПУМБ” м.Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” (юрид.адр.: 01023 м.Київ, вул.Леоніда Первомайського, 11; адр. Для листув.: 04655 м.Київ, вул.Чорноморська,1, п/р26009009674 в АКБ „Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100, ЄДРПОУ 32308069) основний борг за поставлений товар у сумі 528 937грн. 66коп., пеню у сумі 25 000грн., 3% річних у сумі 3 647грн. 67коп., витрати по сплаті держмита у сумі 5 575грн. 85коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. та витрати пов”язані з наданням адвокатських послуг у сумі 3 000грн.
В решті вимог щодо стягнення адвокатських послуг відмовити.
Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ видати довідку про повернення зайво сплаченого держмита у сумі 497грн. 34коп.
Провадження у справі №6/97 за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Домінанта ЛТД” м.Київ про стягнення 18 546грн. 30коп. припинити, оскільки позивач відмовився від позову і відмови прийняті господарським судом.
У судовому засіданні 23.06.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Подколзіна Л.Д.