Україна
Харківський апеляційний господарський суд
«12» травня 2009 р. Справа №16/13-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кравець Т.В., суддів Гончар Т.В., Терещенко О.І.
при секретарі -Бухановій Т.А.
за участю представників:
позивача -не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства “Наумівський спиртовий завод”, с. Наумівка Краснопільського району Сумської області (вх. №730 С/2-5)
на рішення господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. по справі №16/13-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми
до Державного підприємства “Наумівський спиртовий завод”, с. Наумівка Краснопільського району Сумської області
про стягнення 632196,30 грн.-
встановила:
У січні 2009 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” звернулось в суд з позовом до Державного підприємства “Наумівський спиртовий завод” (далі ДП “Наумівський спиртовий завод”) про стягнення з відповідача 491 586,74 грн.- основного боргу за спожитий газ, 8504,80 грн. інфляційних збитків, 2470,30 грн. 3% річних, 19823,38 грн. пені, 34411,97 грн. штрафу, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
05.02.2009р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою користь 456986,75 грн. основного боргу, 8504,80 грн. інфляційних збитків, 4023,30 грн. -3% річних, 32383,04 грн. пені, 31989,07 грн. штрафу, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. по справі №16/13-09 позовні вимоги було задоволено, стягнуто з ДП «Наумівський спиртовий завод»на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»456986 грн.75 коп. основного боргу, 8504 грн.80 коп. -інфляційних збитків , 4023 грн. 30 коп. - 3% річних, 32383 грн.04 коп. - пені, 31989 грн.07 коп. - штрафу, 5338 грн. 87 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач - ДП “Наумівський спиртовий завод” з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення пені та штрафних санкцій не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. по справі №16/13-09 скасувати в частині стягнення пені та штрафних санкцій. При цьому апелянт послався на те, що в порушення ст. ст. 22, 77 ГПК України місцевий господарський суд не відклав розгляд справи та не в повній мірі дослідив всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи.
Позивач відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав.
08.05.2009р. від позивача та відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами 05.05.2009р. Позивач та відповідач просили суд затвердити укладену мирову угоду та у відповідності до ст. 103 ГПК України провадження у справі №16/13-09 припинити.
Позивач та відповідач, будучи належним чином, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 р., повідомлені про місце та час судового засідання, що підтверджується підписами на повідомленнях про вручення поштових відправлень, своїх представників у судове засідання не направили, про неможливість явки в судове засідання із поважних причин не повідомили, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення з нього пені та штрафних санкцій, проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи із наступного.
Як видно із матеріалів справи між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»та ДП “Наумівський спиртовий завод” були укладені договір №5/П-2008 на постачання природного газу від 01.04.2008р. та №5/Т-2008 про надання послуг з транспортування від 01.04.2008р.
Пунктом 4.1. договору № 5/П-2008 було встановлено, що Газозбутова організація (позивач) та Покупець (відповідач) щомісячно з 23 до 30 (31) числа складають акт за підписом обох сторін по договору про кількість поданого за місяць газу, який є підставою для розрахунків за газ.
У листопаді 2008р. ДП “Наумівський спиртовий завод” було поставлено та протранспортовано природного газу 323114,00 м.куб. на суму 566986,75 грн.
30.11.2008р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі обсягів природного газу, відповідно до якого нарахування за листопад 2008р. склало 566986,75 грн., з яких: природний газ -460113,37 грн., транспортування природного газу -36330,94 грн., транспортування природного газу УМГ -10972,95 грн., постачання природного газу -15238,06 грн., витрати НАК «Нафтогаз»- 44331,43 грн.
Відповідно до п.4.3 договору № 5/П-2008 оплата за природний газ , який постачається, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок газозбутової організації в розмірі: 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, 50% - не пізніше 1 числа місяця поставки газу.
Відповідно до п.5.1 договору № 5/Т-2008 оплата послуг з транспортування газу, який постачається здійснюється Замовником щодекадно на розрахунковий рахунок Газорозподільної організації не пізніше 10, 20 числа звітного місяця в розмірі 70% від обсягів заявленого місячного споживання газу, п.5.4 договору - остаточний розрахунок проводиться до 5 числа наступного за звітним місяцем.
Позивач посилається на те, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо оплати боргу за постачання та транспортування газу, проте, в порушення умов договору відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач доказів сплати позивачу суми основної заборгованості в розмірі 456986,75 грн. не надав.
Частиною 4 п. 6.1 договору №5/Т-2008 про надання послуг з транспортування природного газу від 01.02.2008р. та п.5.3 договору №5/П-2008 на постачання природного газу від 01.04.2008р. встановлено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми просроченого платежу за кожен день прострочення та штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 32383,04 грн. та штрафу в розмірі 31989,07 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8504,80 грн. інфляційних збитків та 4023,30 грн. 3% річних колегія суддів вважає доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. по справі №16/13-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до діючого законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Щодо заяви позивача та відповідача про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами 05.05.2009р. та у зв'язку з цим припинення провадження у справі, колегія суддів зазначає, що затвердження апеляційною інстанцією мирової угоди, укладеної сторонами в процесі апеляційного провадження не є можливим, оскільки це потягло б за собою скасування рішення місцевого господарського суду. Враховуючи, що скасування рішення допускається виключно з підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, колегія суддів вважає, що заява позивача та відповідача про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню. Зазначена правова позиція викладена і в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105, 110 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,-
постановила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Наумівський спиртовий завод”, с. Наумівка Краснопільського району Сумської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 19.02.2009р. по справі №16/13-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Судді Т.В. Кравець
Т.В. Гончар
О.І. Терещенко