29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" червня 2009 р.
Справа № 13/571
За позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Укрцемремонт”м. Здолбунів Рівненської області
до відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” с. Гуменці Кам'янець-Подільського району
про стягнення суми 2 465 518,15 грн. заборгованості
та зустрічною позовною відкритого акціонерного товариств „Подільський цемент” с. Гуменці Кам'янець-Подільського району
до відкритого акціонерного товариства „Укрцемремонт”
м. Здолбунів Рівненської області
про стягнення суми 4 084 113,75 грн.
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
позивача: Нижник Т.П., та Романуха В.М. по довіреності б/н від 07.04.2009р.
відповідача : Кох В.Є. по довіреності б/н від 29.11.2006р.
Рішення приймається 17.06.2009 р., оскільки в судовому засіданні 05.06.2009 р. оголошувалася перерва.
Позивач у позові просить господарський суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму 2 465 518,15 грн., з якої 2 062 500 грн. основного боргу згідно договору купівлі-продажі № 130/ВТВ від 18.12.2007 р., суму 232 650 грн., нараховану на суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 34 073,63 грн. 3% річних, 136 294,52 грн. відсотків за користування чужими коштами.
В адресу господарського суду Хмельницької області надійшла від відповідача зустрічна позовна заява про стягнення з первісного позивача суми 4 084 113,75 грн., з якої 3 162 500 грн. повернення оплаченої суми згідно названого вище договору № 130/ВТВ від 18.12.2007 р., 632500 грн. штрафу за передачу неякісного товару, 189 113,75 грн. збитків у вигляді оплати послуг по устаткуванню недоброякісного обладнання та 100 000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою суду від 27.04.2009р. зустрічну позовну заяву було прийнято в межах даної справи для спільного розгляду із первісним позовом.
Зустрічну позовну заяву відповідач обґрунтовує п.1 ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України в частині відмови від договору та стягнення частково проведеної оплати за поставлене обладнання а стягнення штрафу, збитків та моральної шкоди, ч.2 ст. 224, ч.1 ст. 225, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 23, ч.4 ст. 611 Цивільного кодексу України, які на його думку також підлягають стягненню внаслідок неякісного виготовлення поставленого обладнання.
В адресу господарського суду 12.05.2009 р. ВАТ „Укрцемремонт” надіслано відзив на зустрічний позов у якому зазначено, що дійсно між ним та позивачем було укладено договір № 130/ВТВ від 18.12.2008 р. та поставлено належної якості обладнання для цементної промисловості, а саме, блоки корпусу печі в кількості 6 шт. Проте, відповідачем не було забезпечено належного збереження продукції та частково вирізано технологічні приспособлення („павуки”), які забезпечують жорсткість конструкції, що суттєво впливає на геометричні параметри. Крім цього вважає, що відповідачем заявлено зустрічну вимогу щодо якості поставленого обладнання із спливом шестимісячного строку позовної давності, встановленого ч.8 ст. 269 Господарського кодексу України, і просить його застосувати у відповідності до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України та відповідно відмовити у задоволенні зустрічного позову.
У додатковому поясненні від 01.06.2009 р. позивач також звертає увагу господарського суду на неможливість призначення судової технічної експертизи щодо визначення якості поставленого обладнання, оскільки самим же відповідачем здійснено втручання у конструкції блоків шляхом часткового вирізання приспособлень („павуків”), що впливає на жорсткість конструкції та її округлість.
Крім цього, позивачем в адресу господарського суду надіслано заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшено позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування чужими коштами і просить їх стягнути з відповідача у сумі 48652,4 грн. за період з 30.08.2008 р. по 12.06.2009 р. з урахуванням ч.2 ст.625, ч.2 ст. 536 та ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу у розмірі 3% річних за увесь період прострочення платежу.
Оскільки право зменшення позовних вимог передбачено ст. 22 ГПК України, заява позивача про зміну вимог господарським судом приймається як така що обґрунтована чинним законодавством.
Представники первісного позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному об'ємі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а також заперечували щодо зустрічного позову з підстав, наведених вище.
Відповідач у відзиві на позов від 06.05.2009 р., а також його представники в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що поставлена позивачем продукція, згідно перевірки якості устаткування проведеної підприємством „СЖС Україна” на підставі системного аналізу технічних умов на виготовлення блоків устаткування і результатів інспекції, не може бути використане по призначенню у зв'язку із відхиленням геометричних параметрів понад граничні допуски. Крім цього, представники первісного відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2009 р. повідомили, що відразу після поставки обладнання, надсилали письмові листи в адресу первісного позивача про його недоліки. У зв'язку із цим, ухвалою господарського суду від цього ж 25.05.2009 р. відповідача було зобов'язано подати такі докази, проте такі докази в наступне судове засіданні подані не були, причини неподання представники відповідача не пояснили. Представниками відповідача не заперечувався факт механічних змін конструкцій шляхом вирізання технологічних розкосів (“павуків”) після отримання обладнання та його зберігання на території ВАТ “Подільський цемент”.
Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.
Між сторонами укладено договір купівлі-продажі № 130/ВТВ від 18.12.2007 р., згідно п.п.1,2,3,5 та 6 ВАТ “Укрцемремонт” (надалі продавець) продає, а ВАТ “Подільський цемент” (надалі покупець) купує обладнання для цементної промисловості. Ціна, опис та умови поставки обладнання обумовлюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Оплата вартості обладнання проводиться покупцем шляхом 40% вартості у вигляді передоплати протягом 14 днів з дати підписання відповідної специфікації, 35% протягом 14 днів з дати доставки обладнання, а решта 25% протягом 14 днів з дня зібрання при умові належної якості виготовленого обладнання. Договір укладений і виконується на підставі чинного законодавства України.
У відповідності до специфікації № 1 до названого вище договору загальна ціна за 6 блоків корпусу печі складає суму 5500000 грн. із строком поставки до 20.08.2008 р.
Додатковою угодою № 1 від 31.03.2008 р. до договору № 130/ВТВ сторони узгодили інший порядок проведення розрахунків змінивши частково п. 3 основного договору. Згідно додаткового договору оплата вартості обладнання проводиться покупцем шляхом 40% вартості у вигляді передоплати протягом 14 днів з дати підписання відповідної специфікації, 17,5% у вигляді передоплати протягом 7 днів з дати повідомлення про початок зібрання обладнання на території покупця, 37,5% протягом 14 днів з дня приймання зібраного обладнання на склад покупця, а решта 5% вартості обладнання протягом 14 днів з дати монтажу при умові належної якості виготовленого обладнання, проте не пізніше 1 року з дати прийняття останньої партії обладнання на склад покупця.
Згідно довіреностей серії ЯПЕ № 450788 від 04.07.2008 р., серії ЯПЕ № 450888 від 28.07.2008 р. та серії ЯПЕ № 451000 від 15.08.2008 р. одним і тим же представником відповідача згідно видаткових накладних № РН-000057 від 07.07.2008 р., № РН-000067 від 29.07.2008 р. та № РН-000077 від 15.08.2008 р. отримано від позивача загалом 6 блоків обичайок на загальну суму 5500000 грн.
На кожен із 6 блоків обичайок, виготовлених для ВАТ “Подільський цемент” представниками позивача подано належним чином завірені копії паспортів, затверджених технічним директором ВАТ “Укрцемремонт” із відповідною технічною документацією, сертифікатами працівників які виготовляли та контролювали виробництво блоку обичайки, перевіряли якість проведених робіт і складових матеріалів та випробувань. За даними позивача, вказані паспорти були також передані відповідачу під час приймання-передачі виготовленого обладнання.
Згідно платіжних доручень № 587 від 24.12.2007 р. на суму 2200000 грн. та № 1706 від 03.04.2008 р. відповідач сплатив позивачу загалом 3162500 грн., що відповідно складає суму перших двох платежів згідно п.3 основного та додаткового договорів у розмірі 57,5 % від вартості обладнання.
За даними позивача, що не оспорюється представниками відповідача, інші розрахунки не проводилися, хоча враховуючи останню дату передачі обладнання згідно названої вище накладної від 15.08.2008 р., розрахунок у сумі 2062500 грн. (37,5% вартості обладнання) повинен був бути проведений після спливу 14 днів, тобто після 29.08.2008 р.
При цьому, враховуючи зазначені вище умови розрахунків, передбачені п.3 основного договору з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1, розрахунок відповідачем щодо третього платежу у розмірі 37,5 % повинен бути здійснений без будь-яких обмежень, а лише останній у розмірі 5% при умові належної якості обладнання.
Враховуючи зазначене, сторони прийшли до спільної згоди, що лише у разі поставки неякісного обладнання підлягає коректуванню останній платіж, а не усі попередні та відповідно третій, несплата якого стала предметом первісного позову. У відповідності до ч. 1ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених первісним позивачем позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 2062500 грн., 232650 грн. нарахованої на суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01.09.2008 р. по 28.02.2009 р. та 34073,63 грн. 3% річних за період 30.08.2008 р. по 18.03.2009 р.
Щодо стягнення суми 48652,4 грн. відсотків за користування чужими коштами, господарським судом звертається увага на наступне.
У відповідності до ч.3 ст. 692, ч.ч.1,2 ст. 536, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти в розумінні наведених вище норм права, є складовою частиною боргу, а не мірою відповідальності.
Оскільки сторонами розмір процентів за користування чужими коштами не обумовлено, а згідно названих вище норм права у кредитора виникає право на їх отримання від боржника який прострочив виконання зобов'язання, правомірним буде застосування аналогії закону, передбаченої ч.1 ст. 8 Цивільного кодексу України та застосувати розмір таких процентів за користування чужими коштами, передбачений названою вище ч.2 ст. 625 цього ж Кодексу у вигляді трьох процентів річних за період заявлений первісним позивачем з 30.08.2008 р. по 12.06.2009 р.
Таким чином, вимоги первісного позивача в частині стягнення суми 48652,4 грн. відсотків за користування чужими коштами відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню шляхом стягнення з первісного відповідача.
Що стосується зустрічного позову відповідача, то господарським судом враховується наступне.
На підставі договору про надання послуг № INDUSTRIAL/13-2008-С, укладеного 07.08.2008 р. відповідачем у даній справі та іноземним підприємством “СЖС Україна” м. Одеса, останнім складено три звіти про інспекцію блоків №№ I,IV,V,VII печі що обертається відповідно від 07.08.2008 р., 17.11.2008 р. та 20.01.2009 р. у яких вказано на окремі недоліки обладнання, яке оглядалося без посилання на будь-які документи які характеризують (ідентифікують) предмети що підлягали огляду (інспекції). У вказаних звітах (інспекції) відсутнє також посилання на конкретні стандарти, технічні умови, іншу технічну документацію, які встановлюють вимоги до їх якості, або зразки (еталони), яким не відповідає виготовлене та поставлене обладнання.
Згідно поданих представниками позивача фотознімків шести блоків обичайок, проведених 21.03.2009 р., в окремих частково відсутні а у решти взагалі відсутні технологічні розкоси („павуки”), які існували на дату приймання-передачі їх від продавця покупцю у відповідності до названих вище накладних та відсутністю з цього приводу заперечень первісного відповідача.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 268, ч.1 ст. 269 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам). Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу, а згідно ст. 271 цього ж Кодексу, Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.
Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Таким чином, оскільки зазначені у ст. 271 Господарського кодексу України документи Кабінетом Міністрів України не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів, необхідно керуватись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (далі Інструкція).
Відповідно до п.п.9, 14 Інструкції, якщо недоліки продукції не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці, а виявлені лише в процесі обробки, використання і зберігання (приховані недоліки), протягом 5 днів по виявленню недоліків, але не пізніше 4-х місяців від дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлено обов'язковими для сторін правилами, має бути складено акт.
Відсутність супроводжуючих документів, які посвідчують якість та комплектність продукції відповідних документів, не зупиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, у якому вказується, які документи відсутні.
Згідно ч.8 ст. 269 Господарського кодексу України, позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів, а згідно ч.ч. 3, 4 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки складений у відповідності до Інструкції акт зустрічним позивачем господарському суду не подано, хоча зважаючи на дату складання першого звіту
інспекції іноземного підприємства «СЖС Україна” 07.08.2008 р., обов'язок складання такого виник саме із зазначеної дати першого звіту (інспекції), господарський суд приходить до висновку, що зустрічним позивачем всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними і допустимими доказами факту передачі (постачання) неякісного обладнання а також пропущено скорочений строк позовної давності у разі, якщо було б доведено зворотнє.
Відтак, зважаючи на зазначені вище обставини а також те, що усі вимоги зустрічного позивача виключно пов'язані із недоведеною ним обставиною неякісного виготовлення поставленого обладнання, зустрічна позовна заява підлягає відмові у задоволенні.
Під час прийняття даного рішення господарським судом також враховується неможливість призначення судової технічної експертизи на предмет відповідності обладнання стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам) з огляду на допустиму доведеність первісним позивачем фактів внесення механічних змін конструкцій блоків, які не існували на дату приймання-передачі їх від продавця покупцю.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій первісного відповідача на нього належить покласти обов'язок щодо відшкодування витрат по оплаті державного мита пропорційно-задоволеним позовним вимогам та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Подільський цемент” с. Гуменці Кам'янець-Подільського району (ідентифікаційний код 00293091) на користь відкритого акціонерного товариства „Укрцемремонт” м. Здолбунів Рівненської області (ідентифікаційний код 00293048) суму 2062500,00 (два мільйони шістдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу за поставлене обладнання, 232650,00 (двісті тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, 34073,63 (тридцять чотири тисячі сімдесят три) грн. 63 коп. 3% річних, 48652,4 (сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 40 коп. процентів за користування чужими коштами, 23778,76 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 76 коп. витрат по оплаті державного мита пропорційно задоволеним позовним вимогам та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Оскільки в судовому засіданні 17.06.2009 р. оголошувалася лише вступна та резолютивна частини рішення, повний його текст виготовлено 26.06.2009 р.
Суддя О.І. Матущак