30.06.2009 Справа№ 16/237
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Білецька Л.М. (доповідача)
суддів: Науменко І.М., Голяшкін О.В.
секретар судового засідання Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Романяк Микола Ярославович, довіреність №17/09 від 17.09.08, представник;
від відповідача: Бігдан Олег Володимирович, довіреність №2008/9 від 21.07.08, представник; Марцин Ігор Васильович, довіреність № 2009/8 від 04.02.09, представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма "Митрофанівська", м.Кіровоград
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.03.09. у справі № 16/237
за позовом приватного підприємства "Агрофірма "Митрофанівська", м. Кіровоград
до відкритого акціонерного товариства "Куцівський елеватор" ст. Куцівка, Новгородківського району Кіровоградської області
про стягнення 2 000 000,00 грн.,-
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04 березня 2009 року у справі № 16/237 (суддя Коротченко Л.С.) відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 2000 000 грн. шкоди, заподіяної тим, що відповідач відмовився прийняти на елеваторі пшеницю за договором зберігання.
Рішення мотивоване тим, що у справі не доказана відмова у прийманні пшениці, привезеної на елеватор. Пшениця не ідентифікована. Частина її була продана, доказів того, яка саме пшениця продана, а яка -зберігалася -не надано.
Листи Кіровоградської ОДХІ, ОДА, лист Аграрного фонду не підтверджують факт відмови елеватора прийняти пшеницю.
З 22 серпня 2008 року по 05 вересня 2008 року жоден транспортний засіб на елеватор не надходив.
У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що:
- відповідач порушив умови договору, оскільки він зобов'язаний був прийняти на зберігання від позивача пшеницю в кількості 3000 т. в строк до 01 вересня 2008 року;
- доказами відмови прийняти пшеницю є: договір про надання транспортних послуг, укладений між позивачем та приватним підприємством “Стандарт -Сервіс” 15 серпня 2008 року; акт приймання -передачі наданих послуг від 02 вересня 2008 року, підписаний між позивачем та ПП “Стандарт -Сервіс”; товарно -транспортні накладні на перевезення 2000 т. пшениці в період з 20 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року; подорожні листи виписані ПП “Стандарт -Сервіс” в період з 20 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року; скарга позивача б/н від 26 серпня 2008 року до Кіровоградської ОДХІ по факту відмови відповідача приймати на зберігання спірну пшеницю, лист Кіровоградської ОДХІ № 3-289 від 01 жовтня 2008 року про результати розгляду скарги позивача.
Просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 04 березня 2009 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, стягнути збитки з відповідача на користь позивача 2000 000 грн., витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею докази, які управлена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До предмета доказування у даній справі належать наступні обставини:
а) факти заподіяння шкоди і її розмір;
б) неправомірність поведінки відповідача;
в) предмет доказування між фактом заподіяння шкоди і її розмір і неправомірністю поведінки відповідача;
г) вина відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір № 40 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна.
Додатком №1 до Договору зберігання передбачено, що повинна бути прийнята пшениця в кількості 3000 т. в період з 03 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року, граничний строк зберігання складає 15 травня 2008 року (т.1 а.с. 13).
Вказані правовідносини правильно кваліфіковані судом першої інстанції як договір складського зберігання.
З товарно -транспортних накладних вбачається, що позивач у період з 20 серпня 2008 року по 01 вересня 2008 року возив по 200, 300 кг. зерна пшениці, всього 2000 т.
22 серпня 2008 року цінним листом з описом вкладення він направив вимогу до відповідача прийняти зерно і продовжував його возити на елеватор, незважаючи на те, що зерно не було прийнято.
Станом на 02 вересня 2008 року вартість 1т. зерна на біржі становила 1 100 грн.
01 вересня 2008 року -це встановлений договором граничний термін, коли зерно мало бути прийняте на елеватор.
Зливи сталися в період з 15 вересня 2008 року по 24 вересня 2008 року, тобто поза межами терміну приймання. З 01 вересня 2008 року позивач вже знав, що термін приймання закінчився, і зобов'язаний був вчинити заходів щодо зберігання зерна своїми силами, чи його реалізації.
Таким чином, позивачем не доказаний причинний зв'язок і підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04 березня 2009 року у справі № 16/237 залишити без змін
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Агрофірма "Митрофанівська", м.Кіровоград залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін