Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "04" червня 2009 р.
Справа № 12/433
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Лаврінчук Ю.С. - дов. №32 від 22.12.08.
від відповідача Медвецький О.П. - дов. №1172/19 від 04.01.09.
Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів)
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)
про стягнення 22458,69 грн.
Спір вирішується в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 22458,69грн інфляційних нарахувань, 3585,88грн - 3 % річних за період з квітня 2008 року по лютий 2009 року у зв'язку з невиконанням рішення суду - постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 22.04.08. у справі №1/1741.
Листом за № 83/1 від 26.05.09 (а.с.58,59), який надійшов до суду 27.05.09, позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 22774,73грн - інфляційних нарахувань та 4271,70грн - 3% річних в якості плати за користування коштами Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" за період з квітня 2008 року по березень 2009 року.
Враховуючи норми ст.22 ГПК України, суд прийняв до розгляду збільшені позовні вимоги та вирішує спір в межах збільшених вимог.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та листі за № 83/1 від 26.05.09.
Зазначив, що відповідач не виконав постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.04.08. у справі №1/1741, тому позивач має право вимагати сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Свої доводи обгрунтовував положеннями ст.625 Цивільного кодексу України та судовою практикою, зокрема, рішенням Європейського суду від 11.01.05. у справі "Дубенко проти України".
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 22,23). Пояснив, що наказ господарського суду у справі №1/1741 позивачем пред'явлено на виконання до Відділу державної виконавчої служби.
Однак, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" №2711 від 23.06.05. на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Зазначив, що у відповідності до вказаного Закону, відділом державної виконавчої служби було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду у справі №1/1741.
Вважає, що позов пред'явлено безпідставно, а тому просив суд відмовити в його задоволенні.
Разом з тим, подав контрольний розрахунок сум інфляційних нарахувань та 3% річних, згідно якого їх розміри становлять 16334,87грн і 3501,11грн. відповідно (а.с. 82).
Судом досліджено матеріали справи, а саме: розрахунки суми заборгованості; контррозрахунки відповідача; постанови Відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження та його зупинення; збільшення та уточнення позовних вимог №83/1 від 26.05.09.; відзив відповідача на позовну заяву; статути; довідки про включення до ЄДРПОУ; свідоцтва про державну реєстрацію.
Крім того, судом оглянуто матеріали справи №1/1741 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення 120597,56 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та справи №1/1741, господарський суд
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.04.08. у справі №1/1741 з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (відповідач) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (позивач) стягнуто 107277,60грн - основного боргу, 9093,61грн - пені, 10257,53грн - інфляційних нарахувань, 2848,00грн - 3% річних, 1294,77грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 117,76грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.8-11).
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як свідчать матеріали справи №1/1741, 27.12.05. сторонами був укладений договір підряду, згідно з умовами якого ВАТ "Коростишівгаз" (підрядник) зобов'язлось виконати роботи з будівництва газопроводу, а ВАТ "Житомиргаз" (замовник) прийняти зазначені роботи та оплатити їх на умовах даного договору (а.с. 83).
Рішенням господарського суду по справі № 1/1741 встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов"язання щодо сплати виконаних підрядних робіт з будівництва газопроводу, що стало підставою звернення позивача до суду та стягнення з відповідача вищевказаних сум.
Стаття 598 ЦК України вказує, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України), а також з підстав, визначених у главі 50 ЦК України.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню.
Матеріали справи не містять доказів щодо припинення зобов"язань відповідача перед позивачем за договором підряду. Не виконав відповідач і рішення суду по справі № 1/1741.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.
У разі якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.
Таким чином, прийняття судом рішення про стягнення боргу не припиняє зобов'язання, а неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє останнього від відповідальності (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Оскільки, на день звернення до суду має місце прострочення грошового зобов"язання за договором підряду від 27.12.05 позивачем правомірно та обґрунтовано здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних на суму 107277,60 грн., яка є сумою заборгованості, і обставини щодо несвоєчасної сплати якої встановлені рішенням суду по справі 1/1741.
Перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних, суд встановив, що розмір інфляційних нарахувань на суму основновного боргу за період, який визначений позивачем, а саме з квітня 2008 року по березень 2009 року, становить 19402,83 грн, а 3% річних - 3503,23 грн.
Проте, суд вважає помилковою позицію позивача щодо застосування інфляційних нарахувань та 3% річних на решту сум, стягнутих за рішенням суду, зокрема, 9093,61грн - пені, 10257,53грн - інфляційних нарахувань, 2848,00грн - 3% річних, 1294,77грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 117,76грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, враховуючи наступне.
Вказаного висновку суд дійшов, аналізуючи норми ст. 11 ЦК України, зі змісту якої не вбачається, що рішення суду щодо стягнення коштів, є підставою виникнення грошового зобов"язання, в результаті невиконання якого настають наслідки передбачені ст. 625 ЦК України.
Слід зазначити, що суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову з посиланням на Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» відповідно до положень якого Відділом державної виконавчої служби було зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду у справі №1/1741.
Зазначені доводи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" є безпідставним, оскільки вказаний вище Закон не звільняє останнього від обов'язку виконання зобов'язання з оплати за виконані підрядні роботи та виконання рішення суду, а також не забороняє відповідачу проводити розрахунки в добровільному порядку.
Варто також відмітити, що чинним законодавством не встановлено, що зупинення виконання судового рішення, у тому числі в зв'язку із внесенням відповідача до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», припиняє виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 19402,83 грн інфляційних нарахувань та 3503,23 грн 3% річних, а в частині стягнення 4140,37 грн., з яких 3371,90 грн. - інфляційні нарахування та 768,47 грн. 3 % річних суд відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі заявлених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071)
на користь Відкритого акціонерного товариства "Коростишівгаз" (Житомирська область, м. Коростишів, вул. Гвардійська, 42, код ЄДРПОУ 20413052):
- 19402,83 грн - інфляційних нарахувань;
- 3503,23 грн - 3% річних;
- 229,06 грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 97,94грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині 3371,90 грн. інфляційних нарахувань та 768,47 грн. 3 % річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя
Сікорська Н.А.
Дата підписання рішення: 17 червня 2009 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу