ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/146
18.06.09
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
про стягнення заборгованості 70 246,08 грн
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник - Бонтлаба В.В. (дов. № б/н від 03.11.08)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 56 210,67 грн., що становить заборгованість за договором поставки продукції №23 від 01.01.2007р. та 6 567,09 грн. пені, 891,67 грн. трьох відсотків річних, 6 576,65 грн. збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20.03.2009р. порушено провадження у справі № 8/146, розгляд справи призначений на 23.04.2009р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.04.2009р. розгляд справи був відкладений на 29.05.2009р., у зв'язку з не з'явленням представників сторін у судове засіданні та неподанням ними витребуваних доказів.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 29.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 18.06.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням сторонами усіх витребуваних доказів, звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 18.06.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду даної справи, яке було задоволено судом.
Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
01.01.2007р. між ТОВ «Бетта»- «постачальник»та ТОВ «Святослав»- «покупець»був укладений договір поставки продукції № 23, відповідно до п.1.1 якого «постачальник»зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки «покупцеві»продукцію, зазначену в п.1.2 даного договору, а «покупець»зобов'язався прийняти вказану продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму.
Згідно п.1.3 договору сума даного договору складає суму всіх видаткових накладних.
Позивач виконав власні зобов'язання належним чином, поставив відповідачу продукцію на суму 56 210, 67 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № Р-00010495 від 17.09.2007р., № Р-00010482 від 17.09.2007р., № Р-00010481 від 17.09.2007р., № Р-00010559 від 18.09.2007р., № Р-00010666 від 19.09.2007р., № Р-00010665 від 19.09.2007р., № Р-00010871 від 25.09.2007р., № Р-00010872 від 25.09.2007р., № Р-00010971 від 26.09.2007р., № Р-00011030 від 27.09.2007р., № Р-00010972 від 27.09.2007р., № Р-00011465 від 09.10.2007р., № Р-00011739 від 16.10.2007р., № Р-00011740 від 16.10.2007р., № Р-00012063 від 23.10.2007р., № Р-00012392 від 30.10.2007р., № Р-00012393 від 30.10.2007р., № Р-00012518 від 31.10.2007р., № Р-00012519 від 31.10.2007р., № Р-00012520 від 31.10.2007р., № Р-00012522 від 31.10.2007р., № Р-00012523 від 31.10.2007р., № Р-00012717 від 06.11.2007р., № Р-00012718 від 06.11.2007р., № Р-00012925 від 08.11.2007р., № Р-00013041 від 12.11.2007р., № Р-00013042 від 12.11.2007р., № Р-00013202 від 14.11.2007р., № Р-00013201 від 14.11.2007р., № Р-00013315 від 15.11.2007р., № Р-00013314 від 15.11.2007р., № Р-00013345 від 16.11.2007р., № Р-00013346 від 16.11.2007р., № Р-00013460 від 20.11.2007р., № Р-00013461 від 20.11.2007р., № Р-00013806 від 27.11.2007р., № Р-00013807 від 27.11.2007р., № Р-00013892 від 28.11.2007р., № Р-00013893 від 28.11.2007р., № Р-00013894 від 28.11.2007р., № Р-00013895 від 28.11.2007р., № Р-00014075 від 04.12.2007р., № Р-00014077 від 04.12.2007р., № Р-00014191 від 05.12.2007р., № Р-00014192 від 05.12.2007р., № Р-00014479 від 12.12.2007р., № Р-00014480 від 12.12.2007р.
Згідно з п.7.2 договору оплата кожної партії поставленої продукції за даним договором здійснюється «покупцем»протягом 28 календарних днів з дати її поставки «покупцю».
Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані роботи не розрахувався.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Сторонами по договору були складені та підписані акти звірки (станом на 31.03.2008р. та 31.05.2008р.), зі змісту яких вбачається, що станом на 31.05.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 56 210,67 грн. (копії в матеріалах справи).
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 56 210,67 грн.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 56 210,67 грн. основного боргу за договором поставки продукції №23 від 01.01.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 6 567,09 грн. пені, 891,67 грн. трьох відсотків річних, 6 576,65 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки продукції №23 від 01.01.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 891,67 грн. та збитків від інфляції в розмірі 6 576,65 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 891,67 грн. та збитків від інфляції в розмірі 6 576,65 грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що за прострочення оплати поставленої продукції «покупець»сплачує «постачальнику»штрафну пеню в розмірі 0,05 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу (п.8.4 договору).
Враховуючи вищевикладене та перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 5 424, 33 грн., відповідач не довів протилежне. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 56 210,67 грн. основного боргу, 5 424,33 грн. пені, 891,67 грн. трьох відсотків річних, 6 576,65 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 69 103,32 грн. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" (04211, м.Київ, пр.-т.Героїв Сталінграду, 39-В; код 31724464) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта" (01042, м.Київ, вул.. І.Кудрі, 30; фактична адреса: 01014, м.Київ, вул.. Струтинського, 6, оф. 1000; код 31405839) 56 210 (п'ятдесят шість тисяч двісті десять) грн.. 67 коп. основного боргу, 5 424 (п'ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн.. 33 коп. пені, 891 (вісімсот дев'яносто одна) грн. 67 коп. трьох відсотків річних, 6 576 (шість тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 65 коп. збитків від інфляції, 691 (шістсот дев'яносто одна) грн. 03 коп. державного мита, 116 (сто шістнадцять) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 25.06.2009р.