Провадження № 274/2140/14-к
Провадження № 1-кп/0274/211/14
14.08.2014 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева кримінальне провадження № 274/2140\14-к по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) 04.10.2007 року Бердичівським районним судом за ст.296 ч.1 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 2 роки;
2) 01.04.2008 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст.186 ч.2, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі;
3) 19.09.2013 року Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст. 296 ч.3, 69, 122 ч.1, 70 КК України на 3 роки обмеження волі;
за ч. 1 ст. 390 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ;
захисника - ОСОБА_5 ;
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 19.09.2013 року засуджений вироком Бердичівського міськрайонного суду за ч.3 ст.296, ч.1 ст.69, ч.1 ст.122, ч.1 ст.70 КК України до 3 років обмеження волі.
З 01.11.2013 року відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі № 108, розташованому за адресою: вул.Нізгірецька, 2 м.Бердичів, Житомирської області, на шлях виправлення не став та вчинив рецидив злочинів.
05.11.2013 року адміністрацією Бердичівського виправного центру № 108, засудженому ОСОБА_3 доведено порядок і умови відбування покарання у вигляді обмеження волі та попереджено про кримінальну відповідальність за ст..390 КК України, про що відібрано відповідну розписку. Однак засуджений ОСОБА_3 належних висновків не зробив та допустив в період з 27.11.2013 року по 20.02.2014 року систематичне порушення встановлених правил проживання, передбачених ст..59 КВК України.
Так, 27.11.2013 року під час зняття засуджених з виробничої зони Бердичівського виправного центру № 108, о 17 годині 50 хвилин черговим помічником начальника установи, старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 було виявлено засудженого ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп”яніння. 28.11.2013 року у зв”язку з порушенням ст..59 КВК України начальником установи ОСОБА_7 на засудженого ОСОБА_3 накладено стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора установи строком на 7 діб.
11.12.2013 року під час обходу другого поверху житлового корпусу № 1 Бердичівського виправного центру № 108 о 6 годині 10 хвилин у засудженого ОСОБА_3 заступником чергового помічника начальника установи, старшим прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_8 виявлено та вилучено мобільний телефон „Соні Еріксон К 700і”. 25.12.2013 року у зв"язку з порушенням ст.59 КВК України начальником установи ОСОБА_7 на засудженого ОСОБА_3 накладено стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора установи строком на 10 діб.
18.12.2013 року під час зняття засуджених з виробничої та житлової зони Бердичівського виправного центру № 108 о 17 годині черговим помічником начальника установи, старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 було виявленого засудженого ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп”яніння. 28.12.2013 року у зв"язку з порушенням ст.. 59 КВК України начальником установи ОСОБА_7 на засудженого ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
13.01.2014 року, під час обходу другого поверху житлового корпусу № 1 Бердичівського виправного центру № 108, о 19 год.30 хв. у засудженого ОСОБА_3 черговим помічником начальника установи, майором внутрішньої служби ОСОБА_9 виявлено та вилучено мобільний телефон „Нокіа - 2630”. 24.01.2014 року у зв”язку з порушенням ст.59 КВК України начальником установи ОСОБА_7 на засудженого ОСОБА_3 накладено стягнення у вигляді суворої догани.
20.02.2014 року під час обходу другого поверху житлового корпусу № 1 Бердичівського виправного центру № 108 о 20 год.15 хв. черговим помічником начальника установи, капітаном внутрішньої служби ОСОБА_10 було виявлено засудженого ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп”яніння. 21.02.2014 року у зв”язку з порушенням ст.59 КВК України начальником установи ОСОБА_7 на засудженого ОСОБА_3 накладено стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора установи строком на 10 діб.
Кримінальна відповідальність за вчинення злочину, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винним, передбачена ст.390 ч.1 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що він з 1 листопада 2013 року відбуває покарання у виді обмеження волі в Бердичівському виправному центрі № 108. Працівники установи йому роз”яснювали порядок та умови відбування покарання у виді обмеження волі, попереджали про кримінальну відповідальність за ст.390 КК України. Протягом часу відбування покарання він вчинював порушення, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Погоджується із обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Все було так як там зазначено. Детально розповісти про обставини вчинення ним порушень не може, бо не пам”ятає. У вчиненому розкаюється. Просить застосувати відносно нього амністію, так як у нього є неповнолітня дитина.
Крім визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, згідно постанови начальника Бердичівського виправного центру № 108 від 28.11.2013 року на підставі ст. 68 КВК України на ОСОБА_3 накладено стягнення у виді поміщення на сім діб до дисциплінарного ізолятора, оскільки останній 27.11.2013 року допустив порушення, яке виразилось в тому, що він після зняття з виробничої зони до житлової зони установи черговою зміною, перебував з ознаками алкогольного сп”яніння ( а.п.20).
Відповідно до постанови начальника Бердичівського виправного центру № 108 від 25.12.2013 року на ОСОБА_3 накладено стягнення у виді поміщення до дисциплінарного ізолятора строком на 10 діб за вчинення порушення, оскільки засуджений зберігав заборонений предмет - мобільний телефон, який був вилучений у нього 11.12.2013 року ( а.п.30).
Відповідно до постанови начальника Бердичівського виправного центру № 108 від 28.12.2013 року на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани за вчинене порушення, що виразилось в перебуванні засудженого 18.12.2013 року в стані алкогольного сп”яніння під час зняття засуджених з виробничої до житлової зони ( а.п.42).
Відповідно до постанови начальника Бердичівського виправного центру № 108 від 24.01.2014 року на ОСОБА_3 накладено стягнення у виді суворої догани за вчинення порушення, оскільки засуджений зберігав заборонений предмет - мобільний телефон, який був вилучений у нього 13.01.2014 року працівниками установи ( а.п.51).
Відповідно до постанови начальника Бердичівського виправного центру № 108 від 21.02.2014 року на ОСОБА_3 накладено стягнення у виді поміщення до дисциплінарного ізолятора строком на 10 діб за вчинення порушення, пов”язаного із перебуванням ОСОБА_3 20.02.2014 року в стані алкогольного сп”яніння ( а.п.63).
За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_3 в систематичному порушенні встановлених правил проживання, вчинених особою, засудженою до обмеження волі доведеною та кваліфікує його дії за ст.390 ч.1 КК України.
Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не погашені, за місцем відбуття покарання характеризується негативно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, вину у вчиненні злочину визнав повністю.
Обставиною, що відповідно до ст.66 ч.1п.1 КК України, пом”якшує покарання ОСОБА_11 , суд визнає щире каяття.
Обставиною, що відповідно до ст.67 ч.1 п.1 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає рецидив злочину.
На підставі наведеного, суд вважає можливим призначити покарання ОСОБА_3 за ст. 390 ч.1 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи, що обвинувачений даний злочин вчинив після винесення вироку, але до повного відбуття покарання, призначеного вироком Бердичівського міськрайонного суду від 19.09.2013 року, невідбута частина покарання якого становить 2 роки 2 місяці 19 днів, суд застосовує положення ст.ст.71 ч.1, 72 КК України та призначає покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі.
На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджується за умисний злочин, який згідно ст..12 КК України не є тяжким або особливо тяжким, та відноситься до злочину середньої тяжкості, в порядку ст.. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків приєднується невідбута частина покарання, призначеного за злочини є також не є тяжкими або особливо тяжкими, відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 є батьком дитини, якій не виповнилося 18 років - ОСОБА_12 ”я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно якої не позбавлений батьківських прав, ОСОБА_3 дає згоду та клопоче про застосування відносно нього Закону України „Про амністію у 2014 році”, в перелік осіб, до яких не може бути застосована амністія згідно ст.8 Закону України „Про амністію у 2014 році” та ст.4 Закону України „Про застосування амністії в Україні” ОСОБА_3 не входить, суд вважає можливим на підставі ст.1 п”в” Закону України „Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
Витрат на залучення експерта немає.
Керуючись ст. ст. 369- 371, 373, 374 КПК України, ст.86 КК України, ст..1 п”В” Закону України „Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.390 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки.
На підставі ст.ст.71 ч.1, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 19.09.2013 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обраний ОСОБА_3 особисте зобов”язання, залишити без змін.
На підставі ст.1 п”в” Закону України „Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: