Справа: №753/20143/13 Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінов С.М.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
15 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Горбань Н.І., Файдюк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду Дарницького району м.Києва на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 27 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду Дарницького району м.Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2013 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дій неправомірними, щодо проведення їй перерахунку пенсії згідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» відповідно до наданої довідки від 27.05.2013 про заробітну плату із застосуванням обмежень її граничного розміру та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої заяви від 29.05.2013 та довідки від 27.05.2013 про заробітну плату без застосування обмежень її граничного розміру, починаючи з 03.06.2013 з урахуванням виплачених сум.
Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 27.12.2013 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, та з червня 2004р. отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу».
З довідок (а.с.5,9) вбачається, що позивач з 27.02.1996 і по теперішній час працює на посаді судді Святошинського районного суду м. Києва і отримує заробітну плату у розмірі 12017 грн 60 коп.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2013р. було зобов'язано відповідача перерахувати ОСОБА_2, як судді що продовжує працювати , пенсію згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої останньою 29.05.2013р. заяви про перерахунок пенсії та довідки про заробітну плату від 27.05.2013, яка з 01.01.2013 становить 16058 грн починаючи з 01.12.2012.
Згідно розпорядження (а.с.4), позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2013. відповідно до заробітної плати в сумі 16058 грн, яким визначено розмір пенсії 80 % від заробітку з 01.01.2013 в сумі 12846 грн 40 коп., а до виплати з 01.01.2013 призначено в сумі 8940 грн із застосуванням обмежень щодо її граничного розміру, яка являється в межах десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, який з 01.01.2013 становить 894 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач неправомірно провів позивачу перерахунок пенсії із застосуванням обмежень граничного розміру заробітної плати, а викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів не може погодитись погодитися з даним висновком суду першої інстанції в повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 8 Закону закріплено, що умови розміру оплати праці суддів визначається законом.
Згідно з ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям за роботу на посаді судді щомісячно виплачується суддівська винагорода, яка складається з аналогічних складових заробітної плати, з якої позивачу призначалась пенсія державного службовця.
У частині пенсійного забезпечення судді прирівняні до державних службовців, оскільки ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає призначення та виплату пенсій суддям на умовах, передбачених ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умови підвищення посадових окладів працюючим суддям, наявні підстави і для перерахунку пенсій суддям, яким пенсію призначено як державним службовцям. Таким чином, позивач набула право на перерахунок пенсії, визначений ст. 37-1 Закону України "Про державну службу".
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач на даний час не перебуває у відставці, а продовжує працювати на посаді судді. Відтак, посилання на рішення Конституційного суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013, є безпідставним, адже даним рішенням визнано неконституційним встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного грошового утримання) щодо суддів які перебувають у відставці, а не суддів, що продовжують працювати на відповідній посаді.
Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції, зокрема є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, ухвалене судом рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог є правильним. Проте, неправильною є позиція суду першої інстанції щодо не застосування обмежень граничного розміру заробітної плати, яка у свою чергу не призвела до невірного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення, однак, є підставою для його зміни.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду Дарницького району м.Києва задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м.Києва від 27 грудня 2013 року - змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії згідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» відповідно до наданої довідки від 27.05.2013 про заробітну плату - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої заяви від 29.05.2013 та довідки від 27.05.2013 про заробітну плату, починаючи з 03.06.2013, з урахуванням виплачених сум.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.І. Горбань,
В.В. Файдюк
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Горбань Н.І.
Файдюк В.В.