14.08.2014 року Справа № 904/1322/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,
при секретарі: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Мельник В.В. представник, довіреність № 14-93 від 18.04.14;
від відповідача: Копилова Г.Г. представник, довіреність № 1 від 08.01.14,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014р. у справі №904/1322/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м.Новомосковськ
про стягнення 2 328 209грн.23коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014р. у справі №904/1322/14 (головуючий суддя: Мілєва І.В., судді: Мартинюк С.В., Ніколенко М.О.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-ПАТ"НАК"Нафтогаз України""), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.06.2014р. №14/2-1322, задоволено частково, з комунального підприємства (далі-КП) "Новомосковськтеплоенерго" на користь позивача стягнуто 1 334 004грн.88коп. основного боргу, 155 300грн.48коп. пені, 167 653грн.35коп. семи процентів штрафу, 157 088грн.18коп. трьох процентів річних, 191 208грн. 52коп. інфляційних втрат, в решті в позові відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу природного газу в частині повної та своєчасної оплати його вартості та з обґрунтованості доводів відповідача щодо зменшення розміру заявлених до стягнення внаслідок такого невиконання сум пені та штрафу;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"НАК"Нафтогаз України"" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати в частині відмови у стягненні 155 300грн. 47коп. пені та 167 653грн.35коп. семи процентів штрафу, в цій частині прийняти нове рішення і стягнути з відповідача вказані суми пені та штрафу;
- у поданій скарзі йдеться про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в цьому рішенні не зазначено будь-яких доказів, на підставі яких прийнято рішення по зменшенню розміру стягуваних сум пені та штрафу, про те, що господарський суд при вирішенні даного питання повинен був об"єктивно оцінити, чи є випадки, на які посилається відповідач винятковими, виходячи з інтересів сторін, причин неналежного виконання або невиконання зобов"язання та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, про те, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов"язань, про те, що тяжкий матеріальний стан підприємства відповідача, невиконання своїх зобов"язань його контрагентами не може вважатися винятковою обставиною в розумінні ст.233 Господарського кодексу України, про те, що ПАТ"НАК"Нафтогаз України" як державне підприємство є об"єктом стратегічного значення для економіки та безпеки держави, несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі припинення його постачання на територію України, внаслідок недотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ товариство змушене залучати комерційні кредити, а також про те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги негативні наслідки спричинені позивачу неналежним виконанням зобов"язань відповідачем у вигляді понесення великих збитків;
- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2012р. публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(продавцем) та дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/41-ТЕ-3, на підставі п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.
Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.
Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом стопроцентної поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюються до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
П.7.2 договору встановлена відповідальність покупця за невиконання п.6.1 договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково у вигляді штрафу в розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач протягом жовтня - грудня 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 4 920 908грн.39коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.
Зобов"язання по оплаті вартості отриманого природного газу виконані відповідачем частково.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складала 3 991 060грн.57коп.
В процесі розгляду справи господарським судом позивачем надана заява про уточнення позовних вимог від 16.06.2014р. №14/2-1322, згідно з якою позивач просив стягнути з відповідача 1 334 004грн.88коп. основного боргу, 310 600грн.95коп пені, 157 088грн.18коп. трьох процентів річних, 335 306грн.70коп. семи процентів штрафу та 191 208грн.52коп. втрат від інфляції.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.611 названого Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу природного газу та ненадання ним доказів, які б спростовували таке невиконання господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 1 334 004грн.88коп. основного боргу, 157 088грн.18коп. річних, 191 208грн.52коп. втрат від інфляції, 155 300грн.48коп. пені та 167 653грн.35коп. семи процентів штрафу.
Одночасно слід зазначити, що згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.
Ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, вказана норма дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності обставин, що мають істотне значення.
Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.
У даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є комунальним підприємством, яке здійснює постачання теплової енергії населенню, бюджетним установам та організаціям, дебіторська заборгованість населення по оплаті теплової енергії станом на 01.04.2014р. становить 10 624 400грн., бюджетних організацій - 4 624 400грн., інших суб"єктів господарювання - 1 134 000грн., невідшкодована різниця в тарифах дорівнює 212 500грн..
Згідно з інформацією КП"Новомосковськтеплоенерго" за 2012 рік підприємством подано до міськрайонного суду 97 заяв про видачу судових наказів на суму 503 500грн., на суму 185 572грн.86коп. виконавчою службою повернуто накази без виконання, стягнуто на користь підприємства 102 400грн..
За 2013 рік підприємством подано до міськрайонного суду 87 заяв про видачу судових наказів на суму 420 600грн., стягнуто державною виконавчою службою 58 900грн.
Отже, зменшуючи розмір пред"явлених до стягнення сум пені та штрафу господарський суд всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку та правильно врахував, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати спожитого газу населенням, підприємствами, установами та організаціями, а також вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).
Таким чином, зменшення розміру пред"явлених до стягнення з відповідача пені та штрафу здійснено господарським судом цілком правомірно.
З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника стосовно неприйняття до уваги господарським судом при зменшенні пені та штрафу аргументів, доказів та взагалі інтересів компанії визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки оцінка майнового стану сторін, наданих ними доказів та їх інтересів в повній мірі знайшла своє відображення в позиції господарського суду, відповідно до якої суми пені та штрафу зменшені саме до 50 процентів від заявленої до стягнення.
Керуючись ст.ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014р. у справі №904/1322/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя І.М.Герасименко
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 18.08.2014р.