Справа № 740/1418/14
Провадження № 1-кп/740/84/14
19 серпня 2014 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013260020000329 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого,не працюючого,раніше не судимого, за ч.2 ст.286 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
10.11.2013 року, близько 06 год. 00 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», № НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони центру міста по вул. Шевченка м. Ніжина в напрямку залізничного вокзалу ,грубо порушив вимоги п. п. 2.36, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України .
Ці порушення виразились в тому,що Мезенцев ,рухаючись у вказаному напрямку, поблизу будинку № 99Б по вул. Шевченка, перевищив максимально дозволену швидкість руху в межах населеного пункту, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину дороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, , в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 ,яка отримала тілесні ушкодження ,від яких померла на місці дорожньо- транспортної пригоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе в скоєному злочині не визнав, суду пояснив, що він працював в таксі”Лідер”,хоча договору трудового з ним не було укладено.Диспетчер дав йому замовлення і він повіз пасажирів на вул. Овдіївську. Наказу про прийняття на роботу ніякого не було, він заповнив анкету, надав медичну довідку, паспорт та права і його прийняли на роботу. Його робочий графік був з 20-00 год до 08-00 год. Він взяв пасажирів на «Автовокзал» та по вул. Шевченка рухався із швидкістю 50-60 км/год.Коли він поїхав на зелений сигнал світлофору і розминуся із мікроавтобусом, в зоні його видимості нікого не було, але розминувшись із мікроавтобусом він побачив силует жінки біля центру проїжджої частини за кілька метрів,яка перебігала дорогу, і він застосував екстрене гальмування, після чого почув удар в лобове скло і воно розбившись.При зупинці жінка впала , він вискочив до неї, в неї були хрипи, потім він зв'язався із диспетчером та повідомив, що він скоїв ДТП та щоб вона викликала швидку допомогу і міліцію. Потім він підійшов до жінки і до нього підійшов ОСОБА_9 , якого він тоді не знав, вони почали прощупувати в неї пульс, приїхала швидка допомога і констатувала смерть жінки, і приїхав ОСОБА_10 із ОСОБА_11 , вони зняли фішку і рацію, хотіли обдирати наклейки але в них нічого не вийшло, і сказав якщо він скаже, що він працював на таксі, то втратить роботу та не отримає заробітну плату, яку заробив. Потім приїхала міліція і робила огляд місця пригоди.З його участю слідчий робив експеримент і він показував де побачив жінку на дорозі,як вона перебігала дорогу,на якій відстані від автомобіля,з якою швидкістю.Все це заміряли,він читав протокол і там все було записано все так,як він показував.
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що її матері було 84 років, у неї були дуже хворі ноги і бігти вона не могла. Вона вранці збиралась на базар, в той час вже було видно на вулиці. В телефонній розмові ОСОБА_3 їй розповів, що не навмисно збив її матір, він її побачив за три метри до зіткнення, його машина була пуста, а тому був великий гальмівний шлях. Він працював з 20-00 год до 08-00 год, кожен день, що вона вважає є неприпустимо, оскільки немає часу для належного відпочинку. Тому цей фактор міг зіграти негативну роль в даній ситуації. На її думку швидкість автомобіля була більше ніж 50 км/год ,враховуючи характер нанесених травм її матері.
Незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість в скоєному злочині підтверджується дослідженими в суді доказами :
показаннями свідка ОСОБА_12 , який показав, що він в той день, коли сталась ДТП рухався на своєму автомобілі зі сторони вокзалу по вул. Шевченка в напрямку центра м. Ніжина. Зправа наліво дорогу переходила жінка, в цей час йому на зустріч їхало таксі. Він бачив, як таксі почало гальмувати перед жінкою, але воно не встигло загальмувати та збило її. Таксі рухався не швидко. Це було близько шостої години ранку. На вулиці було темно, освітлення на проїжджій частині не було. Після ДТП він підійшли до жінки, яка не подавала при знаків життя.За його участю робили слідчий експеримент і він показував все,що йому було відомо і що він бачив.В протоколі все,що він розщповідав і що показував записано правильно.
показаннями свідка ОСОБА_13 , який показав, що не може підтвердити що ОСОБА_3 працював в таксі «Лідер», оскільки він сам там працював 4 роки тому. Його не було на зупинці «Молодіжна» після ДТП;
показаннями свідка ОСОБА_14 -старшого слідчого СВ Ніжинського МВ УМВС , який показав, що коли він приїхав на місце ДТП вже було на вулиці світло. Тіло жінки лежало перед автомобілем, а її сумка за автомобілем.
показаннями свідка ОСОБА_15 , яка показала, що вона є власницею таксі «Лідер». ОСОБА_3 у них ніколи не працював. Автомобіль, за участю якого сталось ДТП, ОСОБА_3 отримав для ремонту, який потім мав бути проданий;
показаннями свідка ОСОБА_16 , який показав, що він допомагає в роботі своїй матері, яка є власницею таксі «Лідер». Йому відомо, що ОСОБА_3 ніколи не працював у таксі «Лідер», а автомобіль, яким він керував, був йому наданий для ремонту і в подальшому для продажу,а не для перевезення пасажирів.
висновком експерта № 301 від 10.11.2013 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр.-ки ОСОБА_8 , весь комплекс тілесних ушкоджень характерний для даного виду автомобільної травми, і міг виникнути в строки та за обставин, викладених в описовій частині постанови ;
висновком експерта № 513 від 02.12.2013 року, згідно якого, на момент огляду рульове керування,робоча гальмівна система автомобіля „Daewoo Lanos" д.р.н. НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані, при цьому технічних несправностей, які б впливали на основні вихідні параметри системи рульового керування не виявлено,в робочій гальмівній системі автомобіля не виявлені несправності, які могли існувати до дорожньо-транспортної пригоди та вплинути на розвиток даної пригоди;
висновком експерта № 514 від 19.11.2013 року, згідно якого первинний контакт між автомобілем «Daewoo Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 та пішоходом ОСОБА_8 відбувся на проїзній частині вул. Шевченка м. Ніжин перед початком ділянки осипу скла, позначка 3 на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.11.2013 року, відносно руху в напрямку від центру міста Ніжин до залізничного вокзалу, тобто у повздовжньому напрямку - на відстані не більше ніж 8,4 м від початку сліду гальмування, позначка 1 на схемі, а у поперечному напрямку - на правій смузі руху проїзної частини приблизно в межах 3ч3,4 м від правого краю проїзної частини, відносно руху в напрямку від центру міста Ніжин до залізничного вокзалу. Виходячи з зафіксованих слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «Daewoo Lanos» д.р.н. НОМЕР_1 до початку екстреного гальмування знаходилася в межах 60,8ч63,5 км/год;
висновком експерта № 14 від 21.01.2014 року, згідно якого, в умовах місця події водій автомобіля Деу рухаючись зі швидкістю 60,8ч63,5 км/год (або з меншою швидкістю, в. т.ч. 60 км/год), з моменту виникнення небезпеки для руху вказаного в постанові (моменту початку руху пішохода) мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом своєчасного нормативного застосування екстреного гальмування, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР. В умовах місця події викладених в постанові водій автомобіля Деу рухаючись в темну пору доби повинен діяти в відповідності до вимог п.12.4, п.12.2, п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну - «небезпека для руху» п.1.10) ПДР.
В умовах місця події пішохід повинен був діяти відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» ПДР, в т.ч. п. 4.7, п. 4.8, п. 4.14. «а, б» ПДР. В умовах місця події в діях водія автомобіля Деу не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.2 ПДР, та вбачається невідповідність технічним вимогам п. 12.4, п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну - «небезпека для руху» п.1.10) ПДР. В умовах місця події дії водія автомобіля Деу, в яких вбачається невідповідність технічним вимогам п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну - «небезпека для руху» п.1.10) ПДР, є причиною виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди;
висновком експерта № 1-03Е(14) від 24.03.2014 року, згідно якого в умовах події, обставинах, вказаних у постанові про призначення даної експертизи, виходячи з зазначених у ній вихідних даних водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 Мезенцев ОСОБА_17 , рухаючись в момент виникнення небезпеки для руху з швидкістю 60,8-63,5 км/год та допустимою для даних умов швидкістю згідно з вимогами п. 12.4 ПДР (не більше ніж 60 км/год) мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 з моменту виникнення небезпеки для руху, вказаного у постанові про призначення даної експертизи, шляхом екстреного гальмування із зупинкою до місця наїзду. В дорожній обстановці, обставинах, вказаних у постанові про призначення даної експертизи, водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 Мезенцев ОСОБА_17 з технічної точки зору повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України;
протоколом проведення слідчого експерименту від 10.01.2014 року, проведеного біля буд. 99 Б по вул. Шевченка м. Ніжин за участю Полов'яного,який спочатку розповів про обставини скоєння ДТП, а потім показав місце контакту пішохода з автомобілем, розташував свій автомобіль і показав рух свого автомобіля.Потім ОСОБА_12 показав траєкторію руху пішохода,довжина якої склала 3,6 м, перпендикулярна проїзній частині. та темп руху. Ділянку довжиною 9,6 м пішохід- статист в темпі, який зі слів ОСОБА_12 , відповідає темпу руху пішохода на момент ДТП, долає за t1-4,65 c., t2-4,47 c., t3-4,6 c.
Також було встановлено, що видимість пішохода наступає за 5 с до контакту, видно силует людини і хустку, видимість елементів дороги становить 68,9 м. Пішохода постійно видно до моменту контакту на всій траєкторії руху;
протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2014 року, проведеного біля буд. 99 Б по вул. Шевченка м. Ніжин за участю ОСОБА_3 ,який розповів про обставини скоєння ДТП,а потім показав місце контакту, яке розташоване на відстані 3 м від краю проїзної частини на відстані 8 м від початку слідів гальмування, темп руху пішохода,який. відповідає темпу руху пішохода на момент ДТП, ділянку довжиною 10 м подолав за t1-4,65, t2-4.9, t3-4.89.
ОСОБА_3 вказав, що пішохід перетинав проїзну частину під незначним кутом, вказану тратторію було продовжено до узбіччя.Після цього було встановлено швидкість руху автомобіля Мезенцева,місце знаходження автомобіля відносно елементів дороги .Потім було встановлено, що видимість пішохода наступила для водія ОСОБА_3 з відстані 41 м до місця контакту. Була заміряна відстань елементів дороги з урахуванням погіршення видимості світлом фар зустрічного автомобіля. Видимість елементів дороги склала після зближення транспортних засобів на 16,7 м склала 31,3 м. Після подальшого зближення на 8,35 м видимість елементів дороги склала 40,7 м;
протоколом огляду місця ДТП від 10.11.2013 року, схемою ДТП та фототаблицями, , згідно яких ДТП сталася на вул. Шевченка м. Ніжин, біля будинку № 99 Б.На місці пригоди: знаходиться автомобіль «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_1 передом в напрямку залізничного вокзалу в кінці сліду гальмування. На проїхній части ні дороги виявлено труп жінки,який лежав на спині, ліворуч від автомобіля;
протоколом огляду транспортного засобу «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_1 від 10.11.2013 року, згідно якого, автомобіль має деформований передній бампер зліва, передній капот зліва, розбито лобове скло. Стан рульового управління: працездатне. Стан гальмівної системи: робочої -працездатне, стоячної-справне. Прилади зовнішнього освітлення працюють.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні належними і допустмими доказами винуватість ОСОБА_3 в скоєному злочині знайшла своє повне підитвердження .
Невизнання обвинуваченим своєї вини в скоєному злочині суд розцінює як метрд захисту і намагання уникнути кримінальної відповідальності.Свідченням цього є не тільки визнання своєї вини на досудовому слідстві,дача під час досудового розслідування показань,які повністю узгоджуються з об”єктивними і суб”єктивними доказами ,а й його поведінка в ході судового розгляду справи.Так,обвинувачений не дивлячись на очевидність його вини,яка підтвердилась в суді дослідженими в суді доказами : експертизами,слідчими експериментами ,в тому числі і за участю обвинуваченого,вину свою не визнав і дав показання,.які повністю протирічать об”єктивним і суб”єктивним доказам.За його клопотанням йому двічі призначався адвокат,.потім обвинувачений з метою затягування розгляду справи заявив клопотання про заміну адвоката,заявивши,що вігн укладе угоду,не з”являвся в судове засідання без поважних причин,тобто зловживав своїм правом на захист,.у реалізації якого суд не мав права йому відмовити і не відмовив.
Суд також вважає,що показання обвинуваченого про те,що він працював у ПП ОСОБА_15 як водій таксі і скоїв ДТП в робочий час, не знайшишли свого підтвердження ,оскільки дослідженими доказами /відсутність трудового договору або іншої угоди,журнал передрейсового і післярейсового медичного огляду/ встановлено,що обвинувачений не працював у ОСОБА_10 ,так як це документально не підтверджено,ним було взято вказаний аівтомобіль для підготовки до продажу і тому він не мав право перевозити пасажирів.Вказані пояснення ОСОБА_15 І ОСОБА_16 обвинуваченим не були спростовані жодним об”єктивним доказом..
Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності,допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв"язку,суд за своїм внутрішнім переконанням,що грунтується на всебічному,повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої,так як ОСОБА_3 порушив вимоги п. п. 2.36, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України ,що стало причиною виникнення і настання даної дорожньо- транспортної пригоди ,при якій ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження ,від яких померла на місці ДТП
При виборі виду і розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, тяжкість наставших наслідків, обставини скоєного злочину, особу винного, його характеристику з місця проживання,відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують його покарання, його вік , стан здоров'я, матеріальний, сімейний стан, думку протерпілої.
Потерпілою ОСОБА_18 заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної їй моральної шкоди в розмірі 100000 гривень
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України озмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди, суд бере до уваги принципи розумності та справедливості, враховуючи те, що потерпілій завдана моральна шкода, яка полягає у тяжких моральних стражданнях і переживаннях, триваючих постійно і їх неможливо відновити, оскільки наслідки, які настали є незворотніми : вона втратила близьку людину-матір.
Судом враховує характер скоєного ОСОБА_3 правопорушення, майновий стан останнього, ступіню його вини та інші обставини, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди, суд дотримується моральних засад суспільства та принципів всебічності і справедливості.
В даному випадку немає ( і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, моральних страждань та гіркоти втрати, однак виходячи з принципів моральності, логічності та справедливост, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 підлягає задоволенню в повному обсязі і тому слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 100000 ( сто тисяч ) грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст.370,371,374 КПК України,суд
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та засудити за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ,і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керуватння транспортними засобами строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 100000 ( сто тисяч ) грн. у рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведення експертиз 3431 гривню 34 коп.
Речові докази по справі, що зберігаються на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області:автомобіль марки «Daewoo Lanos » д.н.з. НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_15 ; пару чобіт повернути ОСОБА_5 ; сумку ,повернуту ОСОБА_5 , залишити в її законному володінні .
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів через Ніжинський міськрайонний суд з дня його проголошення .
Копію вироку після його проголошенння негайно вручити обвинуваченому і прокурору,інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1