Справа № 554/9273/14-а
Іменем України
Дата документу 25.07.2014
25 липня 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченка А.Г.
при секретарі Гречка Є.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,
1 липня 2014 року позивачка звернулася до суду з цим позовом, в якому вказала, що в травні 2014 року на її адресу надійшла постанова державного виконавця від 24 лютого 2014 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови № П-616-13 від 19 листопада 2013 року, яку видав відповідач про притягнення її до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 4250 грн.
Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їй стало відомо про те, що відповідно до постанови № П-616-13 від 19 листопада 2013 року вона була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення будівельних норм та стандартів у сфері містобудівельної діяльності. Про існування постанови відповідача їй стало відомо лише в травні 2014 року з матеріалів виконавчого провадження, а тому дану постанову вона не мала можливості оскаржити в десятиденний строк, як це передбачено ст. 289 КупАП, і пропустила його з поважних причин.
Постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї дисциплінарного стягнення вважає незаконною, необґрунтованою, упередженою та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Про вчинення нею адміністративного правопорушення вона не знала і протокол відносно неї за його вчинення не складався, про це їй ніяким чином не повідомлялось. В той час, коли щодо неї був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, вона знаходилась на стаціонарному лікуванні і знати притягнення її до адміністративної відповідальності не могла. Отже, протокол про вчинення нею адміністративного правопорушення та процедуру притягнення її до адміністративної відповідальності було розпочато та здійснено з грубим порушенням вимог статей 254, 256 та 268 КУпАП.
Вона також не була повідомлена про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і справа була розглянута без її участі. При розгляді справи не були враховані обставини, які пом'якшують відповідальність, зокрема те, що вона має на утриманні малолітню дитину, що призвело до порушення відповідачем вимог статей 33, 34 КУпАП. Вона фізично не могла бути присутньою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки знаходилась в декретній відпустці по догляду за дитиною, а тому відомості зазначені в постанові № П-616-13 від 19 листопада 2013 року про відмову її одержувати є сфальсифікованими відповідачем. Постанова їй не оголошувалась та на її адресу не надходила, а тому про існування постанови їй стало відомо тільки в травні 2014 року.
Отже, при винесенні постанови про накладення на неї адміністративного стягнення від 19 листопада 2013 року відповідачем був порушений публічний процесуальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності та її права, передбачені статтями 279, 280, 285, 287, 289 КУпАП, що є протиправними діями, оскільки у відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, а згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Позивачка також зазначила, що по своїй суті постанова є невірною, так як вона не здійснювала капітальний ремонт будівлі, а провела лише поточний ремонт, здійснення якого не потребує отримання дозволу на його проведення від відповідача, а тому порушень вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вона не допустила, що також є підставою для скасування винесеної постанови як незаконної.
Вважає також незаконним звернення про примусове виконання постанови про накладення на неї адміністративного стягнення, оскільки строк її виконання, зазначений в самій постанові, минув.
Виходячи з наведеного, просить суд скасувати вказану постанову як незаконну.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила скасувати постанову № П-616-13 від 19 листопада 2013 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення як незаконну.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим суд визнав причину неявки відповідача неповажною та розглянув справу без його участі.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши, надані нею докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП підставою для адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Про вчинення адміністративного правопорушення, згідно з статтею 254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Як встановлено в ході розгляду справи в суді ці вимоги закону відповідачем при притягненні позивачки до адміністративної відповідальності були грубо порушені. Зокрема, відповідачем не було складено протокол і розгляд справи та притягнення позивачки до адміністративної відповідальності було здійснено при відсутності процесуальних підстав для цього з грубим порушенням її прав як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності і, зокрема, права на захист, що є свідченням незаконності постанови про накладення на неї адміністративного стягнення. На час складення протоколу та розгляду справи начальником Інспекції ДАБК у Полтавській області позивачка хворіла та не була присутньою при цьому, пояснень з приводу інкримінованих їй порушень вона не давала, а пояснення було відібрано від іншої особи, її матері, в якому остання стверджує про те, що капітального ремонту будинку не здійснювалось, а було проведено лише поточний ремонт. Цьому фату при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на позивачку відповідачем оцінки не дано, а констатовано лише факт порушення без посилання на докази, яким це підтверджується.
Між тим, відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30 квітня 2003 року № 7/7-401 поточним ремонтом визнається комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту. Поточний ремонт повинен проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
Аналізуючи зміст постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в ньому наводиться перелік робіт, виконання яких інкримінується останній, який, на думку суду, відноситься до поточного ремонту. З урахуванням відсутності вмотивування прийняття такого рішення в постанові про це, суд вважає, що констатація такого факту в постанові про накладення адміністративного стягнення, є лише припущенням відповідача, а тому судом до уваги не приймається.
Отже, судом встановлено, що позивачку до адміністративної відповідальності притягнуто з грубим порушенням вимог статей 19, 68 Конституції України, статей 9, 33, 34, 254, 251, 256, 268, 279, 280, 285, 287 та 289 КУпАП при відсутності для цього доказів та процесуальних підстав, в зв'язку з чим постанова про це підлягає скасуванню як незаконна.
Керуючись статтями 159-163 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними.
Постанову начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Ткаченко О.А. про накладення на позивачку штрафу в розмірі 4250,00 грн. скасувати як незаконну.
Постанова оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 30 липня 2014 року.
СуддяА.Г. Савченко