Справа № 209/3589/14-ц
Провадження № 2/209/1413/14
Іменем України
24 липня 2014 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді Шендрика К.Л.,
при секретарі Драгунцевій С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, -
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить визнати дійсним договір купівлі-продажу 9/25 частин гаражу НОМЕР_1, який складається з блоку гаражів НОМЕР_1, в гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-2», розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 154,0 кв.м., в користування відповідно до розміру частки переходить гараж НОМЕР_1 загальною площею 57,2 кв.м; визнати за ним право власності на 9/25 частин гаражу НОМЕР_1, який складається з блоку гаражів НОМЕР_1, в гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-2», розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 154,0 кв.м., в користування відповідно до розміру частки переходить гараж НОМЕР_1 загальною площею 57,2 кв.м.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 08.09.2013 року між ним та відповідачкою був укладений попередній договір, предметом якого були умови і порядок купівлі-продажу частини нерухомого майна, а саме 9/25 частин гаражу НОМЕР_1, який складається з блоку гаражів НОМЕР_1, в гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-2», розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 154 кв.м., в користування відповідно до розміру частки переходить гараж НОМЕР_1 загальною площею 57,2 кв.м. На дату укладення попереднього договору відповідачкою ще не було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна. Відповідачка ОСОБА_2 запевнила, що вона є єдиним власником гаражу, при цьому надала копії документів, які підтверджували, що вона є членом ГБК «Лівобережний-2» та сплатила пайовий внесок в повному обсязі. При підписанні договору, між ними були досягнуті всі суттєві умови договору купівлі-продажу. Відповідно до умов укладеного між ними попереднього договору відповідачка взяла на себе зобов'язання не пізніше 01.10.2013р. передати у власність гараж, а саме підготувати усі необхідні документи для укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна. Він, в свою чергу, зобов'язався сплатити ціну за об'єкт нерухомого майна авансом в день підписання попереднього договору, та прийняти гараж. З його боку були виконані взяті на себе зобов'язання щодо сплати ціни об'єкту нерухомості майна в розмірі 25000 грн. Відповідачка частково виконала свої зобов'язання, а саме фактично передала об'єкт нерухомого майна у володіння та користування, що підтверджується символічною передачею ключів. Однак відповідачка ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Вважає, що маються всі необхідні підстави для визнання договору купівлі-продажу гаражу від 08.09.2013 дійсним. З огляду на те, що відповідачка не погоджується на укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу вказаного гаражу він не може офіційно оформити гараж за собою. Таким чином, його право власності на зазначений гараж хоча не оспорюється жодною третьою особою, проте і не визнається органами реєстрації внаслідок відсутності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу гаражу.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:
В ході судового розгляду встановлено, що з 27.10.2010 року відповідачка є членом ГБК «Лівобережний - 2», їй передане місце під будівництво об'єкту нерухомості закінчений будівництвом об'єкт - гараж НОМЕР_1 у складі блоку гаражів НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1, ГБК «Лівобережний - 2», блок № 1. В листопаді 2010 року відповідачкою було в повному обсязі сплачено пайовий внесок в пайовий фонд ГБК «Лівобережний-2». На зазначений гараж ДП «Проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект» оформлений окремий технічний паспорт, як на самостійний об'єкт нерухомого майна. В технічному паспорті визначені характеристики об'єкту, а саме гараж НОМЕР_1 у складі блоку гаражів НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ГБК «Лівобережний - 2», блок 1, загальна площа гаражу становить 154,0 кв.м. Відповідно до висновку ДП «Проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект» зазначений гараж збудований з додержанням усіх будівельних вимог та можлива подальша безпечна в конструктивному відношенні експлуатація споруди гаража НОМЕР_1 у складі блоку гаражів НОМЕР_1, розташованого в комплексі гаражів ГБК «Лівобережний-2» блок № 1 по АДРЕСА_1. Дані обставини підтверджуються наступними документами: рішенням Виконавчого комітету Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 27.10.2010 року, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_2, випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія НОМЕР_3, довідкою, виданою позивачу головою правління ГБК «Лівобережний - 2», технічним паспортом на гараж НОМЕР_1 у складі блоку гаражів НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ГБК «Лівобережний - 2», блок № 1, технічним висновком № ІІ-075/13 від 26.09.2013 року, виконаного ДП «Проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект».
08.09.2013 року сторони уклали попередній договір, відповідно до якого останні були зобов'язані 01.11.2013 року укласти договір купівлі-продажу 9/25 частини гаражу НОМЕР_1 у складі блоку гаражів НОМЕР_1, розташованого в АДРЕСА_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-2», загальною площею 154,0 кв.м. В користування відповідно до розміру частки переходить гараж НОМЕР_1 загальною площею 57,2 кв.м. Відповідно до цього договору позивач повністю сплатив відповідачеві вартість гаражу в сумі 25000 грн., а відповідач зобов'язалась вчинити всі необхідні дії по передачі права власності позивачеві. Вказані обставини підтверджуються попереднім договором від 08.09.2013 року, підписаним сторонами. На виконання даного договору, відповідач виконав свої зобов'язання, а саме фактично передав гараж у володіння та користування, що підтверджується передачею ключів від спірного гаражу. Тобто сторони досягли усіх істотних умов договору, та відбулося повне виконання договору, що підтверджується письмовими доказами.
Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу гаражу, що перешкоджає позивачеві здійснювати своє право власності на спірний гараж, оскільки його право власності на спірний гараж, хоча і не оспорюється жодною третьою особою, проте і не визнається органами реєстрації.
Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України чітко визначено, що право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважаються набутими правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.
Згідно Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 № 1087-ІУ (в редакції зі змінами станом 4 червня 2009 року N 1448-УІ) встановлено, що у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається… членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі ст.ст. 3, 220, 316, 328, 334, 392, 638, 655, 657 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним задовольнити в повному обсязі.
Визнати укладений 08.09.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 9/25 частин гаражу НОМЕР_1, який складається з блоку гаражів НОМЕР_1, в гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-2», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 154,0 кв.м., дійсним. В користування відповідно до розміру частки переходить гараж НОМЕР_1, загальною площею 57,2 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/25 частин гаражу НОМЕР_1, який складається з блоку гаражів НОМЕР_1, в гаражно-будівельному кооперативі «Лівобережний-2», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 154,0 кв.м., дійсним. В користування ОСОБА_1 відповідно до розміру частки переходить гараж НОМЕР_1, загальною площею 57,2 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, особою, яка не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.Л. Шендрик