Справа № 203/315/14-ц
Провадження № 2/0203/532/2014
07.08.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Шаповал Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.05.2008 р. між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором були забезпечені договором поруки, укладеним з ОСОБА_2 Відповідачі неналежно виконують свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення заборгованості у судовому порядку. Позивач просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у сумі 1 594 304,87 грн. з урахуванням відсотків за користування кредитними коштами та неустойки, а також компенсацію судових витрат (а.с.а.с. 2 - 5, 44, 45).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник ОСОБА_2 - заперечував проти його задоволення.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.05.2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11353611000, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 200 000,00 доларів США під 15,0 % річних строком до 27.03.2017 р. (а.с.а.с. 6 - 22).
Того ж дня кредитні кошти фактично було надано.
Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за ним, і у нього перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 1 594 304,87 грн. з урахуванням відсотків та неустойки відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 25 - 33), а саме:
- основна заборгованість - 1 158 641,97 грн.;
- відсотки - 364 071,40 грн.;
- пеня за порушення строків погашення основної заборгованості - 40 348,65 грн.;
- пеня за порушення строків повернення відсотків - 31 242,88 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.
У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні приведеної норми.
Відповідно до кредитного договору в разі порушення відповідачем зобов'язань, покладених на нього договором, він несе перед позивачем відповідальність у виді сплати додаткових обов'язкових платежів (пеня тощо).
Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, а також відсотків за кредитом, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.
За правилами частин 1 статті 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.
Відповідно до статті 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов у частині вимог, висунутих до ОСОБА_1, необхідно задовольнити, а саме стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором з урахуванням відсотків за ним та неустойки в сумі 1 594 304,87 грн.
Вирішуючи спір у частині вимог, висунутих до ОСОБА_2, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Судом встановлено, що після укладення договору поруки зобов'язання позичальника за кредитним договором були змінені без згоди ОСОБА_2, що, безумовно, вплинуло на обсяг та зміст зобов'язань поручителя, яка відповідає за повернення кредитних коштів солідарно з позичальником.
Про це свідчить порівняльний аналіз змісту графіка погашення кредиту, що міститься у додатку № 1 до кредитного договору (а.с.а.с. 13 - 15), та графіка погашення кредиту, який міститься у додатку № 1 до додаткової угоди № 3 від 31.08.2009 р. до кредитного договору (а.с.а.с. 21, 22).
Додаткову угоду № 3 до кредитного договору сторони кредитного договору уклали без узгодження з поручителем. Між тим, розмір щомісячних платежів за додатковою угодою № 3 є більшим за розмір, визначений кредитним договором.
Відтак, з моменту підписання додаткової угоди № 3 до кредитного договору порука в силу закону була припинена.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові
від 26.09.2012 р. (справа № 6-100цс12), яка відповідно до статті 3607 ЦПК є обов'язковою для суду.
У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача компенсацію судових витрат у сумі 3 654,00 грн. (а.с.а.с. 1, 52).
Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІН - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ - 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11353611000 від 29 травня 2008 року в сумі 1 594 304,87 грн. (основна заборгованість - 1 158 641,97 грн.; відсотки - 364 071,40 грн.; пеня за порушення строків погашення основної заборгованості - 40 348,65 грн.; пеня за порушення строків повернення відсотків - 31 242,88 грн.), судовий збір у сумі 3 654,00 грн., разом - 1 597 958,87 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складено 11 серпня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян