13 серпня 2014 року 810/4602/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Глазун Т.О.,
представника позивача - Шабадея Б.В.,
представника відповідача - Подоляки В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області
до публічного акціонерного товариства "Дніпровське"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпровське» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за травень - червень 2014 року у розмірі 2421,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Дніпровське», всупереч вимогам пункту другого прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 - ІV, пункту шостого Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 № 64, не відшкодував управлінню фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Зазначив, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначена у розрахунку заборгованості не відповідає сумі, зазначеній в довідці УПФУ в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області від 06.08.2014 № 1031/10 (різниця становить 96,21 грн.), що ставить під сумнів достовірність такого розрахунку.Стверджував, що після 2005 року відшкодування цих витрат особам, яким призначено пенсії відповідно до пунктів «в», «е», «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Наполягав, що розрахунок повинен враховувати те, що громадянин ОСОБА_3 працював ще й на іншому підприємстві, а тому, позивач зобов'язаний був стягувати спірну суму заборгованості пропорційно відпрацьованому на ПАТ «Дніпровське» часу. Також, наголошував на тому, що підприємством не видавалось ніяких документів, що давали б йому право на призначення пільгової пенсії.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Публічне акціонерне товариство «Дніпровське» є юридичною особою. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області.
Судом встановлено, що у період з 20.03.1978 по 03.06.2003 громадянин ОСОБА_3 працював на посаді тракториста у ПАТ «Дніпровське» та виконував роботу, яка віднесена до списку № 2, що підтверджується даними трудової книжки останнього.
З 04 вересня 2011 року ОСОБА_3 призначено пенсію, на підставі постанови Бориспільського міськрайонного суду від 02.04.2012 у справі №1005/1767/2012 за позовом ОСОБА_3 до УПФУ в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 залишено без змін. Цими судовими рішеннями зобов'язано орган ПФУ призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідача утворилась заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії громадянину ОСОБА_3, який працював на підприємстві відповідача трактористом-машиністом та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду. Загальна сума заборгованості становить 2421,80 грн.
Зазначену заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статті 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо не підтвердження пільговового стажу громадянина ОСОБА_3 ПАТ «Дніпровське»; порушення позивачем принципу пропорційності при розрахунку фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій та покриття даних витрат за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок коштів Державного бюджету України, з огляду на наступне.
Так, відповідач наполягав на тому, що підприємством ніколи не складалось та не подавалось позивачу будь-яких документів, які б підтверджували наявний пільговий стаж громадянина ОСОБА_3 на підприємстві позивача, а відтак, підприємство не зобов'язано відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3
Проте, судом не приймаються до уваги дані твердження відповідача, оскільки необхідний стаж роботи громадянина ОСОБА_3 на ПАТ «Дніпровське», який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили.
Щодо посилань відповідача на те, що громадянин ОСОБА_3 працював не тільки на ПАТ «Дніпровське», а й ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» на посаді тракториста 2 роки 2 місяці, а тому відшкодування витрат на доставку та виплату пільгової пенсії повинно здійснюватись у пропорційному співвідношенні відповідно до отриманого пільгового стажу, суд виходить з наступного.
Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.04.2012, суд зобов'язав УПФУ в м.Борисполі та Бориспільському районі Київської області призначити громадянину ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням стажу роботи з 1978 року по 2003 рік на посаді тракториста на підприємстві відповідача.
При цьому, ОСОБА_3 під час розгляду зазначеної справи не ставив питання про зарахування стажу роботи на ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» та не подавав такі до УПФУ в м.Борисполі та Бориспільському районі Київської області.
Крім цього, відповідач наголошував на тому, що відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, яким призначено пенсію відповідно до пунктів «в», «е», «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після 2005 року, повинно здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України.
Між тим, порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» не змінився у зв'язку з набранням 01.01.2004 чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин. Про це зазначено у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10.
За змістом положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 14 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-ХІІ.
Це означачає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покриваються саме роботодавцями.
А відтак, суд зазначає, що наведені твердження відповідача є лише його суб'єктивної думкою, та не можуть прийматись судом до уваги.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач був ознайомлений із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, судом враховується той факт, що відповідач не був позбавлений права в порядку, передбаченому чинним законодавством, звернутись до суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України, якщо вважає, що його права та інтереси порушені, але доказів на підтвердження даних обставин, відповідачем суду не надано.
А відтак, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від обов'язку по відшкодуванню витрат позивачу на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянину ОСОБА_3, за травень - червень 2014 року у розмірі 2421,80 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, що судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровське" (код ЄДРПОУ: 05431294) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2421 (дві тисячі чотириста двадцять одна) гривня 80 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 серпня 2014 р.