13.08.2014 Справа № 920/336/14
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Суми;
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМЦ»,
м. Суми;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача: 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
м. Суми;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-
комерційна фірма «Наследіє», м. Суми;
про витребування майна,
Головуючий суддя: Джепа Ю.А.
Судді: Зражевський Ю.О.,
Котельницька В.Л.
Представники:
від позивача: ОСОБА_4, довіреність від 10.11.2011 р.;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: 1. не з'явився,
2. ОСОБА_5, довіреність від 24.06.2014 р.
При секретарі судового засідання: Лєпковій О.О.
Суть спору: позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути отримане без належних правових підстав наступне майно: MHZ 1560 гідравлічний прес - 1 шт., МН 6615 клейонаносящий модуль - 1 шт., стружкопилосос СП-3200 - 3 шт., стружкопилосос СП-4800ДУ - 2 шт., вартістю 118 100 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про час й місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмовому відзиві від 20.05.2014р. представник відповідача - директор А.А. Хорольський позов визнає, зазначивши, що повернути майно позивачу не може у добровільному порядку через непорозуміння учасників ТОВ «СМЦ» з цього питання.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.06.2014 р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, ФОП ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму «Наследіє».
Представник третьої особи - ФОП ОСОБА_2 в дане судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У письмових поясненнях від 04.08.2014 р. просить у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - ТОВ «Наследіє» в даному судовому засіданні та в наданих суду 24.07.2014 р. письмових поясненнях також проти задоволення позову заперечує.
Таким чином, враховуючи те, що учасники провадження про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвали про відкладення розгляду справи направлялись їм за належними адресами, про причини нез'явлення в дане судове засідання відповідачем та третьою особою - ФОП ОСОБА_2 суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи - ТОВ ВКФ «Наследіє», оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:
26.06.2008 р. між позивачем в даній справі - ФОП ОСОБА_1 та третьою особою - ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди майна з правом викупу, предметом якого є нове обладнання, а саме: MHZ 1560 гідравлічний прес - 1 шт., МН 6615 клейонаносящий модуль - 1 шт., стружкопилосос СП-3200 - 3 шт., СП-4800ДУ - 2 шт., загальною вартістю 118 100 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.09.2010 р. в справі №11/105-10 задоволено позов ФОП ОСОБА_1 у частині розірвання вищезазначеного договору оренди та зобов'язано ФОП ОСОБА_2 повернути в натурі орендоване майно.
Постановою від 18.11.2010 р. виконавче провадження № 22016915 було закрито, а наказ, виданий у відповідній справі №11/105-10 від 04.10.2010 р. повернуто позивачу по причині неможливості виконання у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу.
Враховуючи данні обставини, ФОП ОСОБА_1 звернулась з новим позовом до господарського суду про стягнення збитків у результаті втрати об'єкту оренди та стягнення заборгованості з орендної плати.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.03.2011 р. в справі № 18/154-10 даний позов було задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 118 100 грн. збитків від втрати об'єкта оренди, 6 500 грн. заборгованості з орендної плати та судові витрати в справі.
Дане рішення набрало законної сили, на його виконання видано наказ, який пред'явлено до виконання, однак судове рішення до теперішнього часу не виконано.
В обґрунтування позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ «СМЦ» повернути отримане без належних правових підстав спірне майно позивач - ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що під час розслідування, яке проводиться за розпочатим за її заявою кримінальним провадженням № 12012200440000798 за ознаками діяння, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які є учасниками ТОВ ВКФ «Наследіє» передали до статутного фонду та на інших цивільно-правових підставах спірні об'єкти оренди ТОВ «СМЦ», протиправно видавши майно ФОП ОСОБА_1 за майно, що є власністю третьої особи в даній справі - ТОВ «Наследіє», а тому майно повинно бути повернуто від недобросовісного володільця на підставі ст. 400 Цивільного кодексу України.
Дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
В обґрунтування своїх позовних вимог ФОП ОСОБА_1 посилається на положення ст. 400 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
При посесорному захисті позивач не посилається на титул, а лише доводить, що він позбавився володіння (чи має перепони у володінні) через незаконні дії відповідача. При цьому позивач повинен довести своє володіння до здійснення порушення. Об'єктом такого позову може бути майно, яке, по-перше, є індивідуально визначеним і, по-друге, існує в натурі на момент подання позову.
Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В позовній заяві йдеться про наступне майно: MHZ 1560 гідравлічний прес - 1 шт., МН 6615 клейонаносящий модуль - 1 шт., стружкопилосос СП-3200 - 3 шт., стружкопилосос СП-4800ДУ - 2 шт., вартістю 118 100 грн., які були об'єктами оренди за договором від 26.06.2008 р. При цьому ані договір, ані акт приймання-передачі відповідного обладнання за даним договором від 26.06.2008 р., що є Додатком до нього, не містять будь-яких індивідуалізуючих ознак вказаного майна, як-то номери заводу-виготовлювача даної продукції чи таке інше, що давало б змогу ідентифікувати його як тотожне з майном, що внесено до статутного фонду відповідача.
Докази, на які посилається позивач, зазначеного твердження не спростовують, оскільки, зокрема, у витягу зі статуту ТОВ «СМЦ», протоколі № 01/09 загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «СМЦ» від 19.05.2009 р., акті ТОВ «СМЦ» від 19.05.2009 р. та довідці ТОВ «СМЦ» від 04.01.2014 р. йдеться лише тільки про один схожий об'єкт - прес зрощування по довжині «MHZ 1560», 2008 р.в., вартістю 160 4000 грн., однак доказів ідентичності його майну, заявленому до витребування, суду не надано.
В обґрунтування заявлених вимог позивач також посилається на факти, встановлені в ході досудового розслідування (кримінальне провадження № 12012200440000798).
Відповідно до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, й лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинено воно цією особою.
Таким чином, факти, встановлені в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, підлягають доведенню в господарському суді в загальному порядку з урахуванням положень статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності та допустимості доказів.
Надані господарському суду матеріали досудового розслідування, зокрема, протоколи огляду місця події, протоколи допиту свідків, ухвала слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.09.2013 р. та ухвала колегії суддів апеляційного суду Сумської області від 09.01.2014 р., не містять будь-яких даних про достеменно індивідуалізуючі ознаки майна, переданого до статутного фонду ТОВ «СМЦ», що, фактично позбавляє господарський суд можливості встановити його тотожність з майном, що вибуло з володіння позивача.
Крім того, з матеріалів справи вбачається й сторонами не заперечується, що рішенням господарського суду Сумської області від 10.03.2011 р. в справі № 18/154-10 позов було задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 118 100 грн. збитків від втрати об'єктів оренди, про витребування яких позивач просить в даній справі. Рішення господарського суду Сумської області від 10.03.2011 р. в справі № 18/154-10 набрало законної сили, на його виконання видано наказ, який пред'явлено до виконання. Й хоча, з пояснень сторін вбачається, що дане судове рішення не виконано, однак його примусове виконання досі триває.
Таким чином, право позивача вже захищено у судовому порядку шляхом відшкодування вартості майна, про витребування якого йдеться в даній справі.
За викладених обставин, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не можуть бути задоволені за відсутністю для цього правових підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 400 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити.
Повне рішення складено 18.08.2014 року.
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Суддя Ю.О. Зражевський
Суддя В.Л. Котельницька