73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 серпня 2014 р. Справа № 923/1067/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Нова лінія" смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області
до: приватного підприємства "Херсоноптторг" м. Херсон
про стягнення 6297грн. 16коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Предместнікова Н.М.
від відповідача - не прибув
Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємства "Херсоноптторг" (відповідач) 5058грн. 28 коп. основного боргу, 581грн. 62 коп. втрат від інфляції, 254грн. 86 коп. - 10% річних, 402грн. 40 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за договором про надання маркетингових послуг №7828/121224П від 01.01.2013року.
Відповідач позові вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що обов'язок сплатити борг у нього виникає за умовами договору після надання позивачем рахунку на оплату або акту приймання-передачі послуг, однак акт приймання передачі 31.12.2013року відповідачу не було надано, а оскільки строк договору скінчився 31.12.2013року, у позивача відсутнє право вимагати сплати передбачених договором санкцій.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст.. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 07.08.2014року до 14.08.2014року.
Представник відповідача, який був присутнім в засіданні 07.08.2014року та належним чином повідомлений про наступне засідання розпискою від 07.08.2014року (аркуш справи 33), в засідання суду не прибув з невідомих причин.
За таких підстав, оскільки позивач виконав вимоги суду та надав оригінали договору і акту виконаних робіт на огляд суду, суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути спір в цьому засіданні без представника відповідача, який був присутнім в засіданні 07.08.2014року та надавав пояснення по справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
Між приватним акціонерним товариством "Нова лінія" (позивач по справі) та приватним підприємством "Херсоноптторг" (відповідач) 01.01.2013року укладено договір про надання маркетингових послуг №7828/121224П.
Згідно з зазначеним договором позивач прийняв на себе обов'язки виконати, а відповідач - прийняти та сплатити маркетингові послуги стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуги по стимулюванню збуту товарів які постачалися, постачаються, або плануються в майбутньому до постачання відповідачем через торговельну мережу позивача.
Відповідно до пункту 4.1 договору від 01.01.2013року відповідач зобов'язаний здійснити щомісячну оплату за надані послуги не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання рахунку або акту приймання-передачі послуг, а у випадку неотримання рахунку або акту приймання-передачі послуг від позивача до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, відповідач зобов'язаний особисто звернутися до позивача з метою отримання зазначених документів та вжити всіх заходів для здійснення повної та своєчасної оплати.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.
Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.01.2013року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 5.4 договору сторони узгодили, що послуги за договором вважаються прийнятими після підписання актів приймання-передачі послуг, з урахуванням вимог пункту 5.5 договору відповідно до якого акт приймання-передач відповідач зобов'язаний підписати протягом 5 робочих днів з моменту отримання від позивача, або в той же термін надати вмотивовану відмову від підписання акту з обов'язковим зазначенням зауважень та надіслати один екземпляр акту позивачу.
Крім того, пунктом 5.6 договору сторони узгодили, що у разі, якщо замовник не надасть підписаний акт приймання-передачі або вмотивовану відмову від підписання з викладенням зауважень протягом 5 робочих днів, послуги вважаються наданими у відповідності до всіх умов договору і підлягають обов'язковій оплаті відповідачем в повному обсязі та в строки передбачені договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої обов'язки за договором від 01.01.2013рокку на загальну суму 5058грн.28коп., що підтверджується підписаними сторонами актом приймання-передачі за грудень 2013року, який відповідачем підписано 31.12.2013року.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що акт він не підписував 31.12.2013року судом відхиляються, оскільки, як копією наданого до матеріалів акту, так і оглядом його оригіналу, який позивач надав в засідання суду 14.08.2014року, було встановлено, що під підписом відповідача та його печаткою, зазначена дата 31.12.2013року, що свідчить про те, що акт відповідач підписав саме 31.12.2014року.
Розрахунки за виконані роботи відповідач у зазначений пунктом 4.1 договору 5-денний строк, тобто до 05.01.2014року не здійснив.
Належних доказів перерахування боргу відповідач і в засідання суду не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 5028грн.28коп. підлягають задоволенню.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною другою зазначеної норми встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані відповідачу втрати від інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 581грн.62коп. та 10% річних в сумі 254грн.86коп. відповідно до пункту 6.1 договору від 01.01.2013 року, які також підлягають стягненню з відповідача, так як матеріалами справи доведено порушення ним строків здійснення грошових зобов'язань.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При укладенні договору від 01.01.2013року сторони пунктом 6.1 узгодили, що за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.
Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 402грн.40коп. обґрунтована і також підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на те, що його обов'язок щодо оплати наданих послуг виник після закінчення строку договору (31.12.2013року), а тому санкції не підлягають задоволенню, безпідставні, оскільки пунктом 8.1 договору сторони узгодили, що договір набуває юридичної сили з моменту його укладення та діє до 31.12.2013року, а в частині виконання грошового зобов'язання - до повного його виконання.
Крім того, пунктом 6.3 договору також встановлено право на нарахування пені за невиконання грошового зобов'язання без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні бути виконані до дня їх фактичного виконання..
З урахуванням вищезазначених норм закону та умов договору позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Херсоноптторг" м. Херсон, вул. Кольцова, 57, п/рахунок 26007310079201 у Херсонській філії ПАТ «Південний», МФО 352640, ідентифікаційний код 33014979 на користь приватного акціонерного товариства "Нова лінія" смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Одеське шосе № 8, п/рахунок 26006001334641 в АТ «ОПТ Банк», МФО 300528, ідентифікаційний код 30728887 - 5058грн. 28 коп. основного боргу, 581грн. 62 коп. втрат від інфляції, 254грн. 86 коп. - 10% річних, 402грн. 40 коп. пені та 1827грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.08.2014року.
Суддя З.І. Ємленінова