Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2014 р.Справа № 922/3192/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечне об'єднання "Біокон", м.Київ
до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків , 2. Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова, м. Харків
про визнання недійсним договору поруки
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптечне об'єднання "Біокон", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (перший відповідач) та Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району міста Харкова (другий відповідач), про визнання недійсним договору поруки від 07 грудня 2014 року, що був укладений між відповідачами.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що спірний договір не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним (оскільки його укладено для зміни підсудності спорів за основним договором, укладеним між позивачем та першим відповідачем); другий відповідач (як поручитель за спірним договором) не уклав з позивачем договору про надання поручительських послуг в порядку ст. 558 ЦК України; волевиявлення позивача не було направлено на укладення договору поруки з жодним з відповідачів, що є порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 серпня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3192/14 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 11 серпня 2014 року.
07 серпня 2014 року через канцелярію суду від першого відповідача (ФО-П ОСОБА_1) надійшла зустрічна позовна заява про стягнення заборгованості (вх.№ 27414 від 07.08.2014 р.), дослідивши матеріали якої суд визнав їх недостатніми для прийняття до розгляду разом з первісним позовом.
Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
ФО-П ОСОБА_1 до зустрічної позовної заяви не надав доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
В клопотанні ФО-П ОСОБА_1 просить суд, у зв'язку з фінансовою неспроможністю оплатити судовий збір за подання зустрічної позовної заяви, надати йому додатковий термін для усунення недоліків зустрічної позовної заяви щодо сплати судового збору.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання ФО-П ОСОБА_1, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Так, зі змісту положень ГПК України вбачається виключний перелік повноважень суду при отриманні позовних заяв (зустрічних позовних заяв): або прийняти їх до розгляду, або відмовити в прийнятті; або повернути без розгляду. Повноваження щодо залишення позовних заяв (зустрічних позовних заяв) без руху для надання часу на усунення недоліків ГПК України господарському суду не надані.
Окрім того, відповідно до п.2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК.
В п. 3.1. даної Постанови зазначено, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону (ч.1 ст.145 ГКУ).
Розглянувши клопотання позивача, суд не вбачає правових підстав для відстрочення або росзтрочення сплати судового збору, оскільки, позивачем не надано жодних документів, з яких можливо оцінити його майновий стан.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи ненадання ФО-П ОСОБА_1 доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку, що останнім порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, а від так і про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 63, 86 ГПК України, суд -
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості (вх.№ 27414 від 07.08.2014 р.) та додані до неї документи на 24 арк. без розгляду.
Суддя В.В. Суслова