Кіровоградської області
13 серпня 2014 рокуСправа № 912/2369/14
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2369/14
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна"
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 334204,73 грн,
представники сторін:
від позивача - Кривопляс В.О., довіреність № б/н від 20.05.14;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 334 204,73 грн з яких: 277 085,99 грн - основного боргу відповідно договору поставки № 2126/КД/14 від 21.01.2014, 7 139,49 грн - пені, 1 127,29 грн - відсотків річних, 48 851,96 грн - штрафу.
Представник позивача в судовому засіданні подав до суду письмові пояснення на підтвердження доводів зазначених у позовній заяві та відповідні докази, зокрема акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.05.2014 - 07.08.2014 відповідно до якого борг ФОП ОСОБА_1 станом на 07.08.2014 складає 276245,99 грн. Вказане зменшення суми основного боргу відбулося у зв'язку з частковою проплатою відповідачем заборгованості перед позивачем, що вбачається із самого акта, поданих позивачем до матеріалів справи платіжних документів та банківської виписки, а також з пояснень представника позивача.
Відповідач участі свого представника в засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.
Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі (ухвалу суду від 23.07.2014) за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - АДРЕСА_1. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Згідно статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/2369/14 в судовому засіданні 13.08.2014 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 2126/КД/14 від 21.01.2014 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати тютюнові та інші вироби (далі - товар) у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі (п. 1.1 Договору).
Ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем замовлень покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного договору не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних (п. 4.1 Договору)
Відповідно п.п. 4.8, 4.9 Договору максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби та інший товар становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки накладної.
Даний Договір відповідно до п. 1.3, вступає в силу з моменту його підписання і діє до 20.01.2015 включно, а по відношенню платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.
Продавцем поставлено покупцеві у період з 12.05.2014 по 19.05.2014 товар всього на загальну суму 305324,78 грн, що засвідчено видатковими накладними: № КД14-000024442 від 12.05.2014; № КД 14-000024813 від 13.05.2014; № КД 14-000024817 від 13.05.2014; № КД 14-000024812 від 13.05.2014; № КД 14-000025073 від 14.05.2014; № КД 14-000025072 від 14.05.2014; № КД 14-000025324 від 15.05.2014; № КД 14-000025372 від 15.05.2014; № КД 14-000025373 від 15.05.2014; № КД 14-000025506 від 16.05.2014; № КД 14-000025609 від 16.05.2014; № КД 14-000025657 від 16.05.2014; № КД 14-000025658 від 16.05.2014; № КД 14-000025659 від 16.05.2014; № КД 14-000025933 від 19.05.2014; № КД 14-000025934 від 13.05.2014; № КД 14-000025935 від 19.05.2014 (а.с. 15 - 43).
Таким чином, з урахуванням п. 4.8 Договору, відповідач за отриманий товар за видатковою накладною № КД14-000024442 від 12.05.2014 повинен був розрахуватись до 18.05.2014; за видатковими накладними від 13.05.2014 - 19.05.2014; за видатковими накладними від 14.05.2014 - 20.05.2014; за видатковими накладними від 15.05.2014 - 21.05.2014; за видатковими накладними від 16.05.2014 - 22.05.2014; за видатковими накладними від 19.05.2014 - 25.05.2014.
Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого товару у повному обсязі не виконано.
За поставлений по вказаним накладним товар ФОП ОСОБА_1 здійснив часткову сплату на загальну суму 28238,79 грн., що підтверджується наданими позивачем до справи платіжними документами та випискою з банку.
Відповідно до розрахунку позивача борг відповідача станом на день звернення до суду складав 277 085,99 грн.
Однак, як вбачається з вказаних платіжних документів та виписки з банку, а також з пояснень позивача під час розгляду справи в суді відповідачем 23.07.2014 та 28.07.2014 частково сплачено борг на суму 840,00 грн. Даний факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період: 01.05.2014 - 07.08.2014 відповідно до якого борг ФОП ОСОБА_1 станом на 07.08.2014 складає 276245,99 грн.
Відповідач борг перед позивачем на суму 276245,99 грн за отриманий товар не заперечив, про що зазначено у наданому до матеріалів справи представником позивача акті звірки взаємних розрахунків від 07.08.2014.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості в сумі 277085,99 грн станом на день звернення з позовом до суду.
Крім того, відповідачем не виконано вимоги суду в частині надання відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості.
Господарським судом також враховано, що в період розгляду справи, згідно копії прибуткового касового ордеру № НОМЕР_1 від 23.07.2014 на суму 340,00 грн та банківської виписки за 28.07.2014 на суму 500,00 грн., відповідачем здійснено оплату на загальну суму 840,00 грн. за отриманий товар, що також підтверджує факт наявності заборгованості відповідача згідно Договору поставки № 2126/КД/14 від 21.01.2014.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 276245,99 грн., вимога про стягнення яких підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 840,00 грн. провадження у справі необхідно припинити на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, за не виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачеві 7 139,49 грн. - пені, 1 127,29 грн. - відсотків річних, 48 851,96 грн. - штрафу.
Господарський суд враховує, що пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Умовами договору, а саме п.6.3 сторони погодили, що у випадку прострочення платежу понад три календарні дні покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.
На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.
Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Задовольняючи вимогу про стягнення штрафу, господарським судом враховано співрозмірність заявленої до стягнення суми штрафу з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як продавцем, своїх зобов'язань за договором поставки, недотримання відповідачем узгодженого між сторонами терміну погашення заборгованості за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання та недопущення його порушення.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 19.05.2014 по 09.07.2014 в сумі 7139,49 грн. (а.с. 13-14) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.
З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення 7139,49 грн. - пені з за період з 19.05.2014 по 09.07.2014 та 48 851,96 грн. - штрафу підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% відсотків річних в сумі 1127,29 грн. за період з 19.05.2014 по 09.07.2014.
Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних (а.с. 13-14), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1127,29 грн. 3 % річних заявлені правомірно і підлягають задоволенню.
Відповідно до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір в розмірі 6684,09 грн.
На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, п. 1-1, ст. 80, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (46020, м. Тернопіль, вул. Д.Лук'яновича, 1, ідентифікаційний код 30622532) основний борг в сумі 276 245,99 грн.; пеню в сумі 7 139,49 грн.; річні в сумі 1 127,29 грн.; штраф в сумі 48 851,96 грн., а також судовий збір в сумі 6 684,09 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 840,00 грн.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Примірники рішення надіслати відповідачу (27400, м. Знам'янка, вул. Єсеніна, 47).
Повне рішення складено 18.08.2014
Суддя Т. В. Макаренко