Справа №339/378/14-ц
38
2/339/199/14
13 серпня 2014 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О.С.
секретаря судового засідання Галів І.Б.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Звернувшись до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, позивачка обгрунтовує свої вимоги тим, що після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина на будинковолодіння в АДРЕСА_1, спадкоємцями якого є вона та ОСОБА_2 Спадщину прийняла вона , оскільки проживала на час смерті в будинку. Вказаний будинок її батько успадкував за заповітом після смерті дідуся ОСОБА_4, але за життя не виготовив свідоцтва про право на спадщину в звязку з трагічною смертю.
Вона звернулася до нотаріуса, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на будинковолодіння та у зв'язку з тим, що заповіті , свідоцтві про смерть дідуся та в свідоцтві про право власності на будинковолодіння допущені помилки в написанні прізвища, невірно зазначено прізвища "ОСОБА_4".
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених вище.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечила про визнання права власності за дочкою ОСОБА_1, оскільки на спадкове майно не претендує.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого народилось двоє дітей ОСОБА_3 (батько позивачки) та ОСОБА_6 ( а.с.15)
Позивачка ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про народження ( а.с.16)
На законних підставах подружжя ОСОБА_3 збудували житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 відтак, кожен з них є власником 1/2 частини будинковолодіння. Правомірність зведення якого підтверджена : договором про надання земельної ділянки у безстрокове користування для індивідуального житлового будівництва, рішенням виконавчого комітету від 19 серпня 1976 року , дозволом №30 на право виконання будівельних робіт, актом про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального будинку. (а.с.23-30 ).
Однак у вищезазначених документах неправильно зазначено прізвище «ОСОБА_4» замість «ОСОБА_4».
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть ( а.с.18. ), на випадок своєї смерті не склала заповіт, тому спадкування здійснюється за законом.
Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину вказаного будинковолодіння.
Статтями 524, 529, 549ЦК України ( в редакції 1963р.) передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом та заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є , в рівних частках, діти, дружина, батьки померлого.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (днем смерті спадкодавця).
Як встановлено ст. 538 цього ж Кодексу, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців із дня відкриття останньої він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем її відкриття заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК, статті 34, 35, 38 Закону від 2 вересня 1993р. "Про нотаріат".)
Встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її чоловік : ОСОБА_4 та діти : ОСОБА_3 та ОСОБА_6
ОСОБА_6 ( дочка померлої ОСОБА_5) подала до нотаріальної контори м.Київ, за місцем проживання , заяву про відмову від прийняття спадщини в користь ОСОБА_3 ( а.с .20 )
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадщину після її смерті, оскільки продовжуючи проживаючи в будинку і після смерті ОСОБА_5 , вони вступили в управління спадковим майном і таким чином, стали його власниками. Зокрема, ОСОБА_4 успадкував 3/4 будинковолодіння, а його син ОСОБА_3 - 1/4.
03.03.2000 року ОСОБА_4 склав заповіт, за яким заповів все своє майно - своєму синові ОСОБА_3 ( а.с.14), а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер , що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.19). І в заповіті, і в свідоцтві про смерть допущено помилку в написанні прізвища спадкодавця та померлого , зазначено промилково"ОСОБА_4"замість правильного "ОСОБА_4" . Як зазначено в ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до іншої особи (спадкоємця).
Згідно з положеннями частин 1,2 ст. 1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1,3 ст. 1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК строк.
ІНФОРМАЦІЯ_3 раптово помирає ОСОБА_3 (батько) позивачки ( а.с.19), після його смерті відкрилась спадщина за законом, спадкоємцями якої є позивачка та її мати ОСОБА_2 ( відповідачка).
Оскільки тільки позивачка , яка проживала з батьком на час смерті, прийняла спадщину у вигляді будинковолодіння, то вона належить їй з часу її відкриття.
З технічного паспорту вбачається, що дане будинковолодіння складається із житлового будинку "А",площею 93.2 кв.м., гараж "Б", площею 22.3 кв.м., літньої кухні "В" , площею 16.3 кв.м, стайні "Г", площею 14.0 кв.м, вбиральні "Д", площею 1.3 кв.м , огорожі №1 площею 78 кв.м, воріт №2 площею 6.0 кв.м, огорожі №3 площею 38.76 кв.м , воріт №4 площею 6.10 кв.м, загальною вартістю 32748 грн.
На підставі наведеного, ст.ст. ст. 1268,1273, ст. 386 ЦК України, керуючись ст.ст. 214,215ЦПК України,суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1, яке складається згідно технічного паспорту: із житлового будинку "А",площею 93.2 кв.м., гаражу "Б", площею 22.3 кв.м., літньої кухні "В" , площею 16.3 кв.м, стайні "Г", площею 14.0 кв.м, вбиральні "Д", площею 1.3 кв.м , огорожі №1 , воріт №2, огорожі №3 , воріт №4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо особи, які брали участь в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.С.Головенко