Рішення від 14.08.2014 по справі 215/713/14-ц

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/713/14-ц 22-ц/774/1807/К/14

Справа 215/713/14-ц Головуючий у першій

Категорія 32 (ІІІ) інстанції Тарасенко О. В.

22-ц/774/1807/К/14 Доповідач Грищенко Н. М.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Грищенко Н. М.

суддів - Братіщевої Л. А., Турік В. П.

при секретарі - Бевзі М. О.

за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: ПАТ «Страхова компанія Україна», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що автомобіль «ДЕУ СЕНС» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить йому,на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2. 04 серпня 2013 року о 03 год. 15 хв. його син, ОСОБА_5, керував вказаним автомобілем і рухався по дорозі на ПАТ «ЦГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу. позивач знаходився в автомобілі в якості пасажиру.

В цей же час, по вказаній автодорозі, рухався автомобіль ВАЗ 21103 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням відповідачки. Автомобіль ВАЗ 21103 реєстраційний номер НОМЕР_3 належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_6

Під час руху відповідач ОСОБА_4, при зміні свого напрямку руху не переконалась в безпеці та скоїла зіткнення з автомобілем ДЕУ СЕНС» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_4, внаслідок порушення вимог п. 10.1, 2.9 (А) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04.09.2013 р. ОСОБА_4 визнана винною у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124 та 130 ч. 1 КпАП України та притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів у сумі 340 та 2550 грн.

Внаслідок ДТП належний позивачу на праві власності автомобіль отримав механічні пошкодження, які, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, складають 5256,03 грн.

Окрім зазначеної суми шкоди, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та компенсацію понесених судових витрат.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ПАТ «СК Україна», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП, в розмірі 2188,86 грн., моральну шкоду в сумі 2000,0 грн., 962,40 грн. за надання правової допомоги, а також судовий збір в сумі 487,20 грн., а разом 5638,46 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, оскільки вважає, що суд при вирішенні справи не врахував пояснення самого позивача щодо обгрнутування моральних страждань, не в повній мірі з'ясував обставини справи, що стосуються заподіяння моральної шкоди, та стягнув моральну шкоду у завищеному розмірі.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що 04 серпня 2013 року о 03 год. 15 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_5 в нетверезому стані, рухаючись по вул. Спартака зі сторони вул. Сурікова в Тернівському районі м. Кривого Рогу, при зміні свого напрямку не переконалася в безпеці та скоїла зіткнення з автомобілем «ДЕУ СЕНС» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який належить позивачу. Внаслідок зіткнення автомобіль «ДЕУ СЕНС» реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження, а ОСОБА_2 , який знаходився в автомобілі в якості пасажира отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м'яких тканей голови (а.с.49).

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04.09.2013 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні правопорушень передбачених ст. 124 КУпАП та ст..130 ч.1 КУпАП і притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів в сумі 340,0 грн. та 2 550,0 грн. (а.с.8-9).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням ступеня вини відповідача та обставин ДТП, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення матеріального збитку у сумі 2 188,86 грн. та моральної шкоди в сумі 2 000,0 грн.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, тому відповідач ОСОБА_4 повинна відшкодувати моральну шкоду, спричинену її винними діями .

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає в залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», тому колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 2000 грн. до 1000 грн.

За таких обставин рішення суду необхідно змінити частині розміру моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення в порядку ст. 309 ч.1 п. 3 ЦПК України.

В іншій частині рішення суду не оскаржено, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 17 липня 2014 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 змінити, зменшивши цей розмір з 2000 грн. до 1000 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
40160878
Наступний документ
40160880
Інформація про рішення:
№ рішення: 40160879
№ справи: 215/713/14-ц
Дата рішення: 14.08.2014
Дата публікації: 19.08.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві