Справа № 761/24730/13-ц
Провадження №2/761/614/2014
іменем України
05 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Михнюк В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», Голови виконавчого комітету Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3, Редакції газети «Урядовий кур'єр», журналіста газети «Урядовий кур'єр» ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
В ході розгляду справи позивачі збільшили позовні вимоги (а.с. 100 т.1), позивач ОСОБА_2 27.03.2014 року подав до суду уточнену позовну заяву (а.с. 183 т. 3) та в зв'язку із смертю відповідача Президента ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги в частині (а.с. 19 т.4).
Таким чином, відповідно до останніх редакцій позовних заяв позивач ОСОБА_1 просив суд зобов'язати ВГОІ «Союз Чорнобиль України» у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом оприлюднення на офіційному веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України», спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена Президентом ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 у зверненні до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я., Генерального прокурора України Пшонки В.П., Голови КМДА Попова О.П., Президента України Януковича В.Ф., які були опубліковані на офіційному веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: «на виконання цього доручення ОСОБА_1 виділено під будівництво гаража земельну ділянку поруч з місцем його проживання, та він після цього висунув вимогу аби гараж був побудований йому за бюджетні кошти, бо мовляв, у нього немає коштів»; «ОСОБА_1 заявляє, що він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 голодує понад 18 діб, це стверджує людина, яка має І групу інвалідності. Хто повірить, що інвалід І групи без харчування може нормально прожити стільки, відмовляючись від медичного обстеження та медичної допомоги»; «…Українська Православна Церква з дозволу її Предстоятеля, Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України ще 13 березня 2004 року відлучила від Церкви ОСОБА_1 за намагання привласнити Храм Феодосія Чернігівського (на АДРЕСА_1) з тим аби цей Храм частину пожертв віддав йому»; «саме тому викликає подив вищезазначена позиція пана ОСОБА_9 (заступника керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України), який своїм дорученням примусив керівництво Київської міської державної адміністрації на порушення чинного законодавства, у тому числі і чорнобильського законодавства України задовольняти незаконні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки це призвело до ущемлення прав інших чорнобильців, які стоять у чергах на поліпшення житлових умов, придбання автомобілів, земельних ділянок тощо».
Зобов'язати ВГОІ «Союз Чорнобиль України» у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом оприлюднення на прес-конференції ВГОІ «Союз Чорнобиль України» в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» спростувати недостовірну інформацію, а саме: «саме тому викликає подив вищезазначена позиція пана ОСОБА_9 (заступника керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України), який своїм дорученням примусив керівництво Київської міської державної адміністрації на порушення чинного законодавства, у тому числі і чорнобильського законодавства України задовольняти незаконні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки це призвело до ущемлення прав інших чорнобильців, які стоять у чергах на поліпшення»; «О шкурничестве в рядах чернобыльцев, о том что достаточно узкая и не самая заслуженная категория чернобыльцев пытается путем шантажа выбить в своих интересах ну какие то определенные внеочередные льготы - получения квартиры, инвалидных автомобилей, земельных участков, причем некоторые уже получили несколько раз»; «ОСОБА_1 на протязі 15-ти років отримав два автомобіля «Славута»; «одні дані дають, що ОСОБА_1 800000 грн. отримав компенсації, а другі дані, що отримав понад 300000 грн, крім того хочу сказать, что ОСОБА_1 в 2004 году был отлучен решением Метрополита Владимира от Украинской православной церкви, пытался привласнить Храм Феодосия Черниговского тоже через суды»; «есть сомнения в том числе по учасникам акции голодовки, а были ли они на ликвидации аварии на ЧАЭС, потому что документы у них недостоверны»; вислови керівника ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5, коли він називає акцію голодування -фарсом. Голодування не визнається вимушеним кроком для привернення уваги до проблеми, наслідком доведення до відчаю систематичним порушенням прав чорнобильців.
Зобов»язати ВГОІ «Союз Чорнобиль України» та редакцію газети «Урядовий кур»єр» у спосіб найбільш близький до способу її поширення - шляхом публікації у газеті «Урядовий кур»єр» спростувати недостовірну інформацію, поширену в інтерв»ю Головою виконавчого комітету ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3, яке було надруковано в газеті «Урядовий кур»єр» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (журналіст ОСОБА_4) під навзвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме: «У ОСОБА_1 вилучено посвідчення інваліда війни 1 групи серії НОМЕР_2, видане 29.04.2013 року»; «У жовтні 1994 року одержав одноразову допомогу за шкоду завдану здоров»ю розміром 558,9 тисяч гривень»; «В 2010-2011 роках одержав перерахунок пенсії за рішенням суду майже 300 тисяч гривень»; «ОСОБА_1 отримав, як Чорнобилець квартиру на першому поверсі, яку продав і купив на четвертому, а зараз вимагає знову обміняти квартиру»; «ОСОБА_1 отримує пенсію 6168,03 грн. щомісяця».
Стягнути з ВГОІ «Союз Чорнобиль України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500000 грн, з журналіства ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та з Редакції газети «Урядовий кур»єр» моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
Позивач ОСОБА_2 просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, яка поширена Президентом ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 у зверненні до Прем'єр - міністра України Азарова М.Я., Генерального прокурора України Пшонки В.П., Голови КМДА Попова О.П., копія якого була опублікована на офіційному веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: «намагаються якось вирішити вимоги ОСОБА_2 стосовно покращення його житлових умов»; «Саме тому викликає подив вищезазначена позиція пана ОСОБА_9 (заступника керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України), який своїм дорученням примусив керівництво Київської міської державної адміністрації на порушення чинного законодавства, у тому числі і чорнобильського законодавства України задовольняти незаконні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки це призвело до ущемлення прав інших чорнобильців, які стоять у чергах на поліпшення житлових умов, придбання автомобілів, земельних ділянок тощо»;
На прес-конференції на тему «Чим грозить задоволення вимог голодуючих для решти Чорнобильців?», а саме: «учасники акції голодування, в тому числі і ОСОБА_2 намагаються путем шантажа выбить в своих интересах ну какие то определенные внеочередные льготы - получения квартиры, инвалидных автомобилей, земельних участков, причем некоторые уже получили несколько раз»; «ОСОБА_2 за 14 років отримав від Держави, за гроші, які поступили в фонд Чорнобиля - три квартири»; «есть сомнения в том числе по участникам акции голодовки, а были ли они на ликвидации аварии на ЧАЭС, потому что документы у них недостоверные»; недостовірною є інформація, що ОСОБА_5 не визнається вимушеним кроком для привернення уваги до проблеми, наслідком доведення до відчаю систематичним порушенням прав чорнобильців і він називає акцію голодування фарсом.
Стягнути з Президента ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 125 000 грн., моральну шкоду в розмірі - 125 000 грн.; стягнути з ВГОІ «Союз Чорнобиль України» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 125 000 грн., моральну шкоду в розмірі 125 000 грн.
Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що вони є ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, громадським діячем, який неодноразово брав участь у виборах (балотувався до Верховної Ради України та до Київської міської ради), а також він є головою Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва.
Позивач ОСОБА_2 також є громадським діячем, у 2000-2002 роках був радником Київського міського голови, а на даний час є членом активу Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва.
Позивачі вважають, що інформація, яка була розповсюджена на офіційному веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка була поширена Президентом ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 у зверненні до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я., Генерального прокурора України Пшонки В.П., Голови Київської міської державної адміністрації Попова О.П., а також оприлюднена на прес-конференції ВГОІ «Союз Чорнобиль України» в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» 25 липня 2013 року на тему «Чим грозить задоволення вимог голодуючих для решти чорнобильців?» та в газеті «Урядовий кур'єр», поширена журналістом ОСОБА_4 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію позивачів, як людей та громадських діячів.
Як зазначили в своїх поясненнях позивачі, виконання Спілкою інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва статутних завдань та визнання організації на найвищому рівні в державі стало можливим завдяки бездоганній репутації керівника спілки ОСОБА_1 Визнання та висока оцінка громадської діяльності ОСОБА_1 підтверджується численними нагородами, подяками та грамотами від посадових осіб держави України всіх рівнів, інших громадських організацій, релігійних громад, міжнародних організацій, в тому числі державними та церковними нагородами.
Спілка інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва займає активну позицію в захисті прав чорнобильців та на цьому ґрунті після 2011 року загострилися стосунки з ВГОІ «Союз Чорнобиль України» після відкритої публічної критики ОСОБА_1 меморандуму, що був підписаний ВГОІ «Союз Чорнобиль України» з Урядом України. Після цього ВГОІ «Союз Чорнобиль України» почав масову компанію по очорненню Спілки інвалідів Чорнобиля Святошинського району м. Києва та ОСОБА_1 в очах громадськості та перед органами держави шляхом розповсюдження недостовірної інформації про керівника організації ОСОБА_1
В судовому засіданні позивачі та представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач Голова виконавчого комітету ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3, який також є представником ВГОІ «Союз Чорнобиль України» в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснивши, що вимоги позивачів є необґрунтованими та безпідставними.
Представник відповідача Редакції газети «Урядовий кур'єр» та відповідач ОСОБА_4 заперечували проти позову, оскільки вважають, що вимоги до Редакції газети «Урядовий кур'єр» та до журналіста ОСОБА_4 суперечать чинному законодавству, а саме ст.. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», так як стаття «Продовжуємо очищати ряди чорнобильців від псевдоліквідаторів» є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб організацій і об'єднань громадян.
05.08.2014 року представник відповідача Редакції газети «Урядовий кур'єр» та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.
Вислухавши пояснення сторін та представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім»ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
В свою чергу ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законі інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Судом встановлено, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України» було поширено звернення Президента «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я., Генерального прокурора України Пшонки В.П., Голови Київської міської державної адміністрації Попова О.П. під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5».
25.07.2013 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулась прес-конференція ВГОІ «Союз Чорнобиль України» на тему «Чим грозить задоволення вимог голодуючих для решти чорнобильців?» на якій виступав Президент ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_3 в газеті «Урядовий кур'єр» НОМЕР_1 було опубліковано інтерв'ю Голови виконкому ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Позивачі вважають, що поширена інформація на веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ІНФОРМАЦІЯ_1, на пре-конференції 25.07.2013 року, а також в опублікованому інтерв'ю в газеті «Урядовий кур'єр» є недостовірною та такою, що принижує честь та гідність.
Згідно з положеннями ст.. 277 ЦК України і ст.. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірної поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього були порушені його особисті немайнові права.
Позивачі виконали передбачений законом обов'язок та довели факт поширення недостовірних відомостей про позивачів, надавши суду диск з відеозаписом прес-конференції, що була проведена ВГОІ «Союз Чорнобиль України» 25.07.2013 року (а.с. 99 т. 1), газету «Урядовий кур'єр» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 59 т. 2), звернення Президента ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5, яке було оприлюднене на офіційному веб-порталі ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 44 т.4).
Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.
Відповідач ВГОІ «Союз Чорнобиль України» не надав жодних доказів що розповсюджена інформація про позивачів, а саме: «на виконання цього доручення ОСОБА_1 виділено під будівництво гаража земельну ділянку поруч з місцем його проживання, та він після цього висунув вимогу аби гараж був побудований йому за бюджетні кошти, бо мовляв, у нього немає коштів»; «ОСОБА_1 заявляє, що він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 голодує вже понад 18 діб, це стверджує людина, яка має І групу інвалідності. Хто повірить, що інвалід І групи без харчування може нормально прожити стільки, відмовляючись від медичного обстеження та медичної допомоги»; «…Українська Православна Церква з дозволу її Предстоятеля, Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України ще 13 березня 2004 року відлучила від Церкви ОСОБА_1 за намагання привласнити Храм Феодосія Чернігівського (на АДРЕСА_1) з тим аби цей Храм частину пожертв віддав йому»; «саме тому викликає подив вищезазначена позиція пана ОСОБА_9 (заступник керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України), який своїм дорученням примусив керівництво Київської міської державної адміністрації на порушення чинного законодавства, у тому числі і чорнобильського законодавства України задовольняти незаконні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки це призвело до ущемлення прав інших чорнобильців, які стоять у чергах на поліпшення житлових умов, придбання автомобілів, земельних ділянок тощо»; «ОСОБА_1 на протязі 15-ти років отримав два автомобіля «Славута»; «одні дані дають, що ОСОБА_1 800000 грн. отримав компенсації, а другі дані, що отримав понад 300000 грн, крім того хочу сказать,что ОСОБА_1 в 2004 году был отлучен решением Метрополита Владимира от Украинской православной церкви, пытался прославить Храм Феодосия Черниговского тоже через суды»; «учасники акції голодування, в тому числі і ОСОБА_2, намагаются путем шантажа выбить в своих интересах ну какие то определенные внеочередные льготы - получения квартиры, инвалидных автомобилей, земельных участков, причем некоторые уже получили несколько раз»; «ОСОБА_2 за 14 років отримав від Держави, за гроші, які поступили в фонд Чорнобиля - три квартири» є достовірною.
Доводи позивачів, що вищевказана інформація є недостовірною та принижує їх честь та гідність підтверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи.
Про те, що розповсюджена інформація, а саме «ОСОБА_1 заявляє, що він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 голодує вже понад 18 діб, це стверджує людина, яка має І групу інвалідності. Хто повірить, що інвалід І групи без харчування може нормально прожити стільки, відмовляючись від медичного обстеження та медичної допомоги» є недостовірною підтверджується довідками Київської міської станції швидкої медичної допомоги (а.с. 220-250 т.1), а також поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
Так, свідки в своїх поясненнях зазначили, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були учасниками мирного зібрання біля Будинку Уряду, метою якого було захист законних прав учасників ліквідації на ЧАЕС. Учасники акції об'явили про безстрокове голодування. Вони знаходились біля Будинку Уряду постійно, тобто вдень та вночі та вживали лише чай, каву та відвари. Під час голодування до учасників мирного зібрання кожного дня, а навіть по декілька разів на день викликалась швидка допомога.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Суд вважає, що інформація, яку просять спростувати позивачі, а саме: «намагаються якось вирішити вимоги ОСОБА_2 стосовно покращення його житлових умов»; «есть сомнения в том числе по учасникам акции голодовки, а были ли они на ликвидации аварии на ЧАЭС, потому что документы у них недостоверны» не зачіпає честь, гідність, ділову репутацію позивачів, оскільки зазначена інформація не може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані, а лише викладена як оціночне судження.
Крім того, як вже зазначалося вище, ІНФОРМАЦІЯ_3 в газеті «Урядовий кур'єр» НОМЕР_1 на 8 шпальті газети було опубліковано інтерв'ю Голови виконкому ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Позивач ОСОБА_1 просив спростувати інформацію, поширену в інтерв'ю Головою виконкому ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3, а саме: «У ОСОБА_1 вилучено посвідчення інваліда війни 1 групи серії НОМЕР_2, видане 29.04.2013 року»; «У жовтні 1994 року одержав одноразову допомогу за шкоду завдану здоров»ю розміром 558,9 тисяч гривень»; «В 2010-2011 роках одержав перерахунок пенсії за рішенням суду майже 300 тисяч гривень»; «ОСОБА_1 отримав, як Чорнобилець квартиру на першому поверсі, яку продав і купив на четвертому, а зараз вимагає знову обміняти квартиру»; «ОСОБА_1 отримує пенсію 6168,03 грн. щомісяця».
В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що відповідно до частини другої статті 302 ЦК фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. При цьому фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Із досліджуваної в судовому засіданні статті вбачається, що інформація про ОСОБА_1 була здобута з офіційних джерел, на які ОСОБА_3 посилався при наданні інтерв'ю. А тому, твердження, що саме ОСОБА_3 розповсюдив недостовірну інформація про позивача є безпідставними.
Відповідно до ст.. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, оскільки опубліковані в статті «ІНФОРМАЦІЯ_4» відомості є дослівним відтворенням повідомлень Голови виконкому ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_3, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав покладення відповідальності за публікацію недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на редакцію газети «Урядовий кур'єр» та журналіста ОСОБА_4
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правої відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині спростування недостовірної інформації частково, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи той факт, що негативна інформація була розповсюджена Президентом ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5, який діяв від імені ВГОІ «Союз Чорнобиль України», однак провадження у справі в частині позовних вимог до Президента ВГОІ «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 було закрито в зв'язку з його смертю, суд вважає, що відповідальність за розповсюдження негативної інформації має нести ВГОІ «Союз Чорнобиль України».
Таким чином, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з ВГОІ «Союз Чорнобиль України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та на користь ОСОБА_2 1000 грн.
Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачами надано належні та достовірні докази на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 3, 32, 68 Конституції України, ст.ст. 23, 200, 277, 278, 297, 299, 302 ЦК України, ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.ст 5, 30 Закону України «Про інформацію», ст..ст. 4, 10, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію, оприлюднену на офіційному веб-порталі Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була поширена Президентом Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 у зверненні до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я., Генерального прокурора України Пшонки В.П., Голови Київської міської державної адміністрації Попова О.П., а саме:
«на виконання цього доручення ОСОБА_1 виділено під будівництво гаража земельну ділянку поруч з місцем його проживання, та він після цього висунув вимогу аби гараж був побудований йому за бюджетні кошти, бо мовляв, у нього немає коштів»;
«ОСОБА_1 заявляє, що він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 голодує вже понад 18 діб, це стверджує людина, яка має І групу інвалідності. Хто повірить, що інвалід І групи без харчування може нормально прожити стільки, відмовляючись від медичного обстеження та медичної допомоги»;
«…Українська Православна Церква з дозволу її Предстоятеля, Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України ще 13 березня 2004 року відлучила від Церкви ОСОБА_1 за намагання привласнити Храм Феодосія Чернігівського (на АДРЕСА_1) з тим аби цей Храм частину пожертв віддав йому»;
«саме тому викликає подив вищезазначена позиція пана ОСОБА_9 (заступник керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України), який своїм дорученням примусив керівництво Київської міської державної адміністрації на порушення чинного законодавства, у тому числі і чорнобильського законодавства України задовольняти незаконні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки це призвело до ущемлення прав інших чорнобильців, які стоять у чергах на поліпшення житлових умов, придбання автомобілів, земельних ділянок тощо».
Визнати недостовірною інформацію, яка оприлюдненена Президентом Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_5 на прес-конференції Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» 25 липня 2013 року на тему «Чим грозить задоволення вимог голодуючих для решти чорнобильців?», а саме:
«ОСОБА_1 на протязі 15-ти років отримав два автомобіля «Славута»;
«одні дані дають, що ОСОБА_1 800000 грн. отримав компенсації, а другі дані, що отримав понад 300000 грн, крім того хочу сказать,что ОСОБА_1 в 2004 году был отлучен решением Метрополита Владимира от Украинской православной церкви, пытался прославить Храм Феодосия Черниговского тоже через суды»;
«учасники акції голодування, в тому числі і ОСОБА_2, намагаются путем шантажа выбить в своих интересах ну какие то определенные внеочередные льготы - получения квартиры, инвалидных автомобилей, земельных участков, причем некоторые уже получили несколько раз»;
«ОСОБА_2 за 14 років отримав від Держави, за гроші, які поступили в фонд Чорнобиля - три квартири».
Зобов'язати Всеукраїнську громадську організацію інвалідів «Союз Чорнобиль України» шляхом оприлюднення на офіційному веб-порталі Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» спростувати недостовірну інформацію, а саме:
«на виконання цього доручення ОСОБА_1 виділено під будівництво гаража земельну ділянку поруч з місцем його проживання, та він після цього висунув вимогу аби гараж був побудований йому за бюджетні кошти, бо мовляв, у нього немає коштів»;
«ОСОБА_1 заявляє, що він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 голодує вже понад 18 діб, це стверджує людина, яка має І групу інвалідності. Хто повірить, що інвалід І групи без харчування може нормально прожити стільки, відмовляючись від медичного обстеження та медичної допомоги»;
«…Українська Православна Церква з дозволу її Предстоятеля, Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України ще 13 березня 2004 року відлучила від Церкви ОСОБА_1 за намагання привласнити Храм Феодосія Чернігівського (на АДРЕСА_1) з тим аби цей Храм частину пожертв віддав йому)»;
«саме тому викликає подив вищезазначена позиція пана ОСОБА_9 (заступник керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України), який своїм дорученням примусив керівництво Київської міської державної адміністрації на порушення чинного законодавства, у тому числі і чорнобильського законодавства України задовольняти незаконні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки це призвело до ущемлення прав інших чорнобильців, які стоять у чергах на поліпшення житлових умов, придбання автомобілів, земельних ділянок тощо».
Зобов»язвати Всеукраїнську громадську організацію інвалідів «Союз Чорнобиль України» на прес-конференції Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» спростувати недостовірну інформацію:, а саме:
«ОСОБА_1 на протязі 15-ти років отримав два автомобіля «Славута»;
«одні дані дають, що ОСОБА_1 800000 грн. отримав компенсації, а другі дані, що отримав понад 300000 грн, крім того хочу сказать,что ОСОБА_1 в 2004 году был отлучен решением Метрополита Владимира от Украинской православной церкви, пытался прославить Храм Феодосия Черниговского тоже через суды»;
«учасники акції голодування, в тому числі і ОСОБА_2, намагаются путем шантажа выбить в своих интересах ну какие то определенные внеочередные льготы - получения квартиры, инвалидных автомобилей, земельных участков, причем некоторые уже получили несколько раз»;
«ОСОБА_2 за 14 років отримав від Держави, за гроші, які поступили в фонд Чорнобиля - три квартири».
Стягнути з Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч грн..) та на користь ОСОБА_2 1000 грн. (одна тисяча грн..).
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя