Рішення від 12.08.2014 по справі 219/9907/2013-ц

Справа № 219/9907/2013-ц

2/219/1744/2014

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2014

м. Артемівськ

Артемiвський мiськрайонний суд Донецької області у складi:

головуючого судді - Шевченко Л.В.,

при секретарі судового засідання Бурикіній Я.Д.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_3 повинен сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини. В 2008 році я подала заяву до суду про стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки, бо добровільно він відмовлявся матеріально допомагати, ухилявся від сплати аліментів. Після рішення суду і отримання виконавчого листа відповідач майже не сплачував аліменти. В зв»язку з неналежним виконанням своїх обов»язків у відповідача виникла заборгованість, яка згідно з розрахунку відділу державної виконавчої служби № 18914-17/1161 від 27 червня 2013 р., станом на 31.2.2012 р., становить 17052,72 грн. В теперішній час донька досягла повноліття, тому сплату аліментів припинено, але заборгованість по сплаті аліментів залишилося. Позивач просить стягнути (неустойку) пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 199 360, 08 грн.

Згідно з рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення сплати аліментів - задоволені.

07.05.2014 року ОСОБА_3 надав заяву про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви він вказав, що відповідач дізнався про позов після винесення рішення по справі. Вказав що він сплачував аліменти, перераховуючи їх на вказаний рахунок, але гроші стали повертати і він це сприйняв, як відмову від аліментів. На даний час я хворію та мені потрібні ліки, на які я витрачаю багато грошів. Відповідач не може влаштуватися на роботу, бо є інвалідом. ОСОБА_3 просив скасувати та винести рішення по даній цивільній справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_4 не заперечувала щодо стягнення основного боргу по аліментам, однак вважала, що неустойка за прострочення стягнення аліментів не підлягає стягненню, оскільки відповідач витрачав шокти на своє лікування, ніколи не намагався ухилитися від сплати аліментів, що він опинився у складних фінансових обставинах, а тому несвоєчасно та не в повній мірі оплачував аліменти на дитину.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, судом встановлено, що згідно виконавчого листа № 2-6906-2008 р. (6-406-2012) виданого Артемівським міськрайоним судом Донецької області від 22.10.2012 року з ОСОБА_3 з 18.08.2008 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 (арк. с.14).

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шлюб розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 2005 року серпня місяця 26 числа зроблено запис за № 329 та Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області видано свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 (арк.с.13).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам відділу ДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецької області від 27.06.2013 року заборгованість ОСОБА_3 по аліментам перед ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5, станом на 31.12.2012 року становить 17 052,72 грн., з вказівкою помісячного нарахування та щомісячної часткової сплати. (арк. с. 10-11).

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 21.11.2008 року уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про що в книзі реєстрації шлюбів 2008 року листопада місяця 21 числа зроблено запис за № 562 та видано свідоцтво про шлюб. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У свідоцтві про народження дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_2 батьком записаний ОСОБА_3, матір?ю - ОСОБА_4 (арк. с.56).

З епікризів з історії хвороби № 139, № 384, № 782 ОСОБА_3 має заключний діагноз: наслідки перенесеної черпно-мозкової травми (1985 року контузія головного мозку), йому виписано відповідне лікування, вказано, що працездатність тимчасово втрачена.

Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі від 14.07.2014 року № 4904/10 ОСОБА_3 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - інвалідам війни 3 групи та розмір нарахованої пенсії за період з 18.12.2013 по 30.06.2014 року складає 13775,80 грн.

Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя , достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу) який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середнього заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору-судом.

Згідно із частиною 1 статті 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів - порядок стягнення аліментів визначено у ст.74 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначеною нормою передбачено, що розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи с середньої заробітної плати для даної місцевості. Фактично спору щодо заборгованості з аліментів не має. Тому, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з аліментів підлягають задоволенню повністю в сумі 17052,72 грн.

Пленум Верховного Суду України у п. 22 вказаної вище постанови роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Окільки аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, пеня нараховується обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Судом перевірений розрахунок суми пені, він є правильним.

Відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Суд виходить з того, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, а тому сума пені обчислюється, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати. Відповідач надав докази його тяжкого матеріального стану та стану здоров'я відповідача, наявності утриманців. Разом з тим суд враховує також, що дані про захворювання відповідача свідчать про його хворобу, починаючи з 2011 року, тоді як аліменти присуджені з серпня 2008 року і згідно розрахунку відповідач майже весь час порушував терміни сплати аліментів. Суду не було надано доказів щодо працездатності в період з 2008 року по час встановлення інвалідності (арк.с.61) відповідач, не надано довідку про заробітну плату.

Враховуючи вимоги ч.2ст.196 СК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а також принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру неустойки за прострочку сплати аліментів та стягнути з відповідача пеню (неустойку) в сумі 17450,08 грн., в іншій частині вимог щодо стягнення неустойки в сумі 181910 грн. - відмовити.

З відповідача в силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі, який передбачений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08 липня 2011 року.

Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 229,40 грн. та подано заяву про звільнення від доплати судового збору. З урахуванням суми задоволених позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 229,40 грн. та на користь держави - 115,62 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 107, 208, 215 ЦПК України, ст.ст.194-196 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення основного боргу по сплаті аліментів та неустойки - відмовити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Новолуганське Артемівського району Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_3 виданий Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області 01 квітня 1997 року, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість з аліментів в сумі 17052,72 грн. та пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 17450,08 грн., а всього 34502,80 грн. В іншій частині позовних вимог в частині стягнення пені (неустойки) в сумі 181910 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, (який проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт НОМЕР_3 виданий Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області 01 квітня 1997 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2) судовий збір в сумі 229,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Новолуганське Артемівського району Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави в розмірі 115,62 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті суддею одноособово. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 12.08.2014 року. Повне рішення виготовлено та підписано суддею 15.08.2014 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Л.В.Шевченко

Попередній документ
40155199
Наступний документ
40155202
Інформація про рішення:
№ рішення: 40155200
№ справи: 219/9907/2013-ц
Дата рішення: 12.08.2014
Дата публікації: 19.08.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бахмутський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів