Справа № 333/4182/13-ц
Провадження № 2/333/2183/13
Іменем України
10 червня 2013 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Компанія «Торговий дім», про усунення перешкод в користуванні нежилим орендованим приміщенням, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа ТОВ «Компанія «Торговий дім», про усунення перешкод в користуванні нежилим орендованим приміщенням.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд з метою забезпечення позову заборонити Комунарському ВДВС ЗМУЮ, ОСОБА_2 та їх представникам чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні орендованим нежилим приміщенням - АДРЕСА_1, загальною площею 222,5 кв.м, здійснювати будь-які заходи, що унеможливлюють позивачу належним чином користуватися орендованим приміщенням згідно з договором оренди, а саме заборонити відповідачам перешкоджати доступу до приміщення позивачу, робітникам, клієнтам та відвідувачам кафе «Дарина», зачиняти та опечатувати приміщення, АДРЕСА_1, загальною площею 222,5 кв.м., робити заміну замків, дверей, встановлення грат, сигналізації, фізичної охорони, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову, встановив, що відомостей, потрібних для забезпечення позову в заяві немає, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній. Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження позовної заяви (п. 7 зазначеної вище Постанови).
Актом опису та арешту майна від 11.03.2013 року описано та арештовано нерухоме майно ОСОБА_1. Листом від 24.05.2013 року ОСОБА_1 повідомлено, що у разі не виконання вимог державного виконавця все майно, яке буде знаходитись в приміщенні будинку №4а по вул Новокузнецька у м. Запоріжжя, буде описано та передано на реалізацію як майно боржника ТОВ «Компанія Торговий Дім» та до правоохоронних органів буде направлене подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, з метою збереження майна, ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(№ 9 від 22.12.2006 р.), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою позовним вимогам.
Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову.
Так, визначивши зазначений вид забезпечення позову, заявниця недостатньо обґрунтувала необхідність його застосування та не визначила механізму його виконання.
Все вищезазначене не дає підстав припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153, 208-210 ЦПК України, суддя,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа ТОВ «Компанія «Торговий дім», про усунення перешкод в користуванні нежилим орендованим приміщенням - відмовити.
Копію цієї ухвали направити заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва