Справа №359/6528/14-к
Провадження №1-кп/359/325/2014
12 серпня 2014 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100000629 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин Сумської області, працюючого водієм маршрутного таксі, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області, база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вул. Квітнева, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, за наступних обставин.
21.04.2014 року близько 04 год. 00 хв. водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вул. Сонячна СТ «Вишеньки» в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району, в напрямку м. Київ.
Під час руху ОСОБА_5 , будучи засліпленим зустрічним транспортом, не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров'ю громадян, чим порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001року (далі по тексту ПДР), проявив неуважність та безпечність, чим порушив вимоги п. 2.3 б) ПДР. Під час вибору з установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, у вигляді заокруглення проїзної частини в напрямку руху, чим порушив вимоги п. 12.1. ПДР, в результаті чого виїхав на праве по напрямку руху узбіччя, де наїхав на бетонну огорожу.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_6 , згідно висновку експерта № 96д від 23.06.2014 отримав тілесні ушкодження, у вигляді рублено-рваної напівциркулярної рани правого плеча з травматичним розм'яттям судинно-нервового пучка, м'язів, згиначів та розгиначів правого плеча відкритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням уламків, які за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно п.п. 2.1.3, п.п; 2.1.4. г) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді скальпованої рани правої кисті, перелому правої 1 п'ясної кістки правої кисті за своїм характером тягнуть тривалий розлад здоров'я, на строк понад 21 день, і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості: тілесне ушкодження у вигляді різаної рани грудної клітки справа за своїм характером тягне розлад здоров'я на строк 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги наступних пунктів Правил дорожнього руху України, а саме:
- п. 1.3., де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
- л. 1.4., де вказано, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
- п. 1.5., де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.З., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозяться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Грубі порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п. 1.3., 1.4., 1.5., 2.3 б та 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Доказами вчинення указаного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є особисті покази ОСОБА_5 надані ним в судовому засіданні.
З урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора та потерпілого суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину, допит потерпілого та інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались.
В судовому засіданні, ОСОБА_5 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень правил дорожнього руху. Під час ДТП дійсно порушив наведені в обвинувальному акті положення правил дорожнього руху, внаслідок чого сталось ДТП, а потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Завдану матеріальну та моральну шкоду потерпілому ним відшкодовано, з цього приводу він не має до нього претензій. Крім того, зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює водієм без офіційного працевлаштування в маршрутному таксі, а тому права йому вкрай необхідні для забезпечення родини. Крім того, просив врахувати, що за рахунок праці водія він також забезпечує і надає матеріальну допомогу потерпілому. ОСОБА_6 указану обставину також підтвердив.
Як обвинувачений так і потерпілий зазначили, що ОСОБА_5 дійсно засліпило світлом фар зустрічного транспортного засобу, і що пригода відбулась близько 04.00 год. 21.04.2014 року. Тому ці покази суд бере до уваги при встановлені обставин скоєння злочину. Засліплення водія не є перешкодою для виконання ним вимог правил дорожнього руху, що визначені, як порушені ним. Цього не спростовував і обвинувачений. В той же час, суд вважає за недоцільною зміну обвинувачення прокурором та оголошення додаткових перерв при розгляді даного кримінального провадження, оскільки указані обставини можливо усунути самостійно судом. У цьому зв'язку суд зазначає дійсний час скоєння події близько 04.00 год. 21.04.2014 року.
Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.
Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення в іншій частині необґрунтованою судом не здійснювались.
З урахуванням наведеного та показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_5 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.
Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства.
Так, санкцією ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а тому вчинений ОСОБА_5 злочин є тяжким злочином.
За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_5 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.
З цього приводу суд враховує, що обтяжуючих відповідальність обставин органами досудового слідства та судом не встановлено.
Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_5 обставин, суд відносить щире каяття та відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_6 шкоди, у зв'язку з чим останній не має до нього будь-яких претензій, що підтверджено самим потерпілим.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання підсудному, оскільки мають істотне значення щодо врахування та вивчення особистості підсудного та його відношення до скоєного ним.
Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_5 за місцем свого проживання та реєстрації характеризується виключно позитивно. У лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою, яка раніше не притягалась до кримінальної відповідальності. Крім того, він має двох неповнолітніх дітей, сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом з ним та знаходяться на його утриманні.
Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Суд враховує, що ОСОБА_8 працює водієм, посвідчення водія потрібні, оскільки це є єдиний дох родини обвинуваченого.
Таким чином суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавленням права керувати транспортними засобами із застосуванням іспитового строку терміном 1 рік та встановленням зазначених обов'язків згідно ст. 76 КК України.
Дана міра покарання відносно підсудного є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підсудного, його матеріальне становище.
Речові докази у кримінальному провадженні - автомобіль ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 на праві власності, та згідно постанови слідчого від 21.04.2014 року приєднаний до кримінальної справи та переданий на зберігання ОСОБА_5 - в порядку ст. 100 КПК України, слід повернути обвинуваченому.
По кримінальному провадженню також проводились судові інженерно-технічні експертизи, вартість яких в розмірі 786 грн. 24 коп. та в розмірі 491 грн. 40 коп. є процесуальними витратами і відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави України (кримінальне провадження а.с. 55, 69).
Запобіжний захід підсудному не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено під час судового розгляду також.
Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавленням права керування транспортними засобами.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в один рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.
Іспитовий строк ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку.
Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_2 , - залишити в користуванні власника ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин Сумської обл., проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 1277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 64 коп. документально підтверджених процесуальних витрат пов'язаних із залученням експерта.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1