Справа № 209/3159/14-ц
Провадження № 6/209/297/14
06 червня 2014 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Золотих Л.М.
розглянувши подання заступника начальника Дніпровського відділу ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції Кривенького Є.В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2, -
Заступник начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Кривенький Є.В. звернувся до суду з поданням, в якому просить суд обмежити громадянина України ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно рішення суду по виконавчому листу № 409/150/12, виданого 18.02.2013 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Ай Пі Клаб" суми боргу 95496 грн.
В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа, яке відкрито державним виконавцем 19.02.2013 року відповідно до вимог ст.ст. 17,18,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанови надіслано сторонам.
Боржник ухиляється від виконання рішення суду, борг не сплатив.
Відповідно до листу Міністерства юстиції України від 06 червня 2008 року № 25-32/507 «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі із сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів», виданого на виконання Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24 березня 2008 року № 261/2008, наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням є підставою для обмеження її в праві виїзду за межі України. Враховуючи суму боргу, відсутність реального погашення боргу боржником, який приховує від державного виконавця відомості про отримані ним доходи, вважає, що є підстави припускати, що боржник може виїжджати за межі України з метою роботи та відпочинку, а тому в цьому праві боржника належить обмежити до повного виконання ним цивільних зобов'язань, оскільки від виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця боржник ухиляється.
У судове засідання заступник начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Кривенький Є.В. не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч .2 ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця.
Суд, дослідивши в судовому засіданні подання заступника начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Кривенький Є.В. та додані до нього документи, приходить до висновку про відмову в задоволенні подання з наступних підстав.
Згідно ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року, кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших.
Згідно ч.1 ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст.124 Конституції України, рішення судів є обов'язковим для виконання на всей території України.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Згідно ч. 2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Пунктом 18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Пунктом 1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього закону, для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно п. 1.5 Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999року «Про затвердження інструкції про проведення виконавчих дій», та згідно ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішення є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів зазначених у рішенні.
Таким чином, право заступника начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Кривенький Є.В. на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Але будь-яких доказів на підтвердження здійснення заявником всіх заходів примусового виконання рішення суду, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на погашення боргу, останнім не надано, як і не надано доказів на підтвердження вчинення боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, перетинання боржником кордону України за час виконання рішення суду, або його безпідставної неявки на виклики ДВС.
З огляду на зазначені вище вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відмову в задоволення подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику, оскільки це порушить її конституційне право на свободу пересування, вільного вибору місця проживання, вільного залишення території України та існуючий порядок тимчасового обмеження виїзду громадян України з України. Доказів наявності в даному випадку «виняткового випадку» заявником суду не надано.
Керуючись ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ч.1 ст.33, ст.124 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», ч.1 ст. 60, 377-1 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання заступника начальника Дніпровського відділу ДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції Кривенького Є.В. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.Б.Ковальова